Доступність посилання

ТОП новини

Рух за оформлення єврейської меншини в Угорщині.


Василь Плоскіна

Угорщина, 27 жовтня 2005 (RFE/RL) – Члени Товариства єврейської культури в Угорщині розпочали кампанію збору підписів щодо юридичного оформлення єврейської меншини в цій країні. Однак проти виступають релігійні громади євреїв Угорщини, які вважають, що робити це зараз дещо передчасно.

Починаючи з 1993 року, в Угорщині офіційно зареєстровані 13 етнічних меншин, у тому числі українська та окремо – русинська. Попри те, що тут мешкає приблизно 100 тис. угорців єврейського походження, деякі громадсько-релігійні організації євреїв 12 років тому утрималися від реєстрації, і це при тому, що закон надає меншинам право утворювати національні самоврядування, які фінансують з бюджету, можливість придбати офіс, видавати пресу, готувати конкурсні культурологічні проекти за державний кошт тощо.

Свою відмову єврейські організації офіційно нічим не мотивували. Однак, на думку аналітиків, небажання визнати себе окремою меншиною викликано досить високим рівнем антисемітизму серед угорського населення а також побоюваннями, що держава втручатиметься у громадські справи євреїв. Не зайвим буде також нагадати у цьому зв’язку, що під час ІІ Світової війни в нацистських концтаборах загинуло не менше 600 тис. євреїв. У повоєнні роки на керівних постах компартії та так званого робітничо-селянського уряду Угорщини було чимало євреїв. Вони входять зараз нарівні з представниками інших нацменшин і в склад проурядової ліво-центристської коаліції.

Екстремісти лівого й правого толку доволі часто просторікують про те, що, мовляв, євреї продають Угорщину Заходові оптом і в роздріб. З огляду на це а так само з деяких інших причин, консервативні партії перешкоджають урядові проводити приватизацію держпідприємств, лікарень, транспортних компаній та ін. Побутовий антисемітизм деколи проявляється в зневажливих вуличних розмовах про євреїв, співчутливому ставленні деяких угорців до діяльності нацистських угруповань і плюндруванні єврейських могил.

На такому фоні релігійні організації євреїв Угорщини (скорочено МаЖІГІС) в особі Петера Фелдмайєра закликають Товариство єврейської культури в Угорщині наразі утриматися від збору підписів за юридичне оформлення єврейської меншини. Але член цього Товариства Ґабор Деак вже звернувся з відповідним проханням у Центрвиборчком країни і навіть отримав офіційне “добро” на свою громадську ініциативу. За його словами, визнання державою єврейської громади, до речі, однієї з найстаріших і найчисельніших у повоєнній Європі, аж ніяк не означає, що вона забуде за своє національне коріння. Радше навпаки, продовжив він, євреї свідомі того, що їхня національна ідентифікація багато в чому прив’язана саме до релігії. Ґабор Деак визнав, що хоча в Угорщині зараз і мешкає приблизно 100 тис. євреїв, однак переважна їх кількість не є стовідсотковими віруючими. Втім, це не означає, що вони зрікаються свого національного походження і можливості взяти участь у громадській роботі в інтересах меншини, вважає він.

Єне Кальтенбах, омбудсман з питань захисту прав нацменшин Угорщини, коментуючи ці виступи, сказав, що закон не забороняє висунення подібних ініциатив, а надає історичним меншинам країни унікальні правові можливості, можливо, навіть єдині в рамках Євросоюзу, визначитися щодо офіційного статусу.
XS
SM
MD
LG