Моя приятелька почала займатися за оздоровчою системою доктора Норбекова. І вже через кілька тижнів відзначила, що почувається значно краще, і не лише у фізичному, але і у психологічному плані. Покращився настрій, змінилося навіть світосприйняття. Жодним чином не хочу применшити заслуг східного мудреця і російського академіка пана Норбекова, але щось подібне мені щоразу доводиться чути і від прихильників інших „систем”.
Серед моїх друзів, знайомих, пацієнтів чимало людей, які захоплюються різноманітними методиками і способами оздоровлення, а також практичними системами, які організують наше життя. Одні живуть за Івановим, інші – за Брегом, стають вегетаріанцями чи харчуються виключно згідно зі своєю групою крові. Комусь до душі українські народні вірування і звичаї, а хтось віддає перевагу аутотренінгу. Хтось узгоджує свою поведінку з принципами Дейла Карнегі, а хтось - із системою йоги. Але помічено: варто людині стати прибічником якоїсь „системи” (і не надто важливо, якої саме), як вона дуже швидко починає відчувати позитивні зміни. Тобто, вже саме життя „за системою” діє на нас благотворно. З чим же пов’язаний цей феномен?
За всього свого розмаїття, всі системи, спрямовані на організацію життя, мають одну спільну рису: вони спонукають людину звернути увагу на себе. І не лише на фізичне здоров’я, їм ми ще вряди-годи переймаємося, а на наш внутрішній світ. Людина починає прислухатися до себе, аналізувати свій стан, думати, цікавитися відповідною літературою. Тож немає нічого дивного, що людина, яка приділяє собі увагу, турбується про себе, і почуває себе краще. І кожному здається, що „його” система – єдино вірна і досконала. Але не будемо сперечатися, яка з численних практик правильніша і корисніша. Мабуть, у своїй сфері кожна з них дає людині щось позитивне, а, отже, має право на існування. І кожен обирає собі щось співзвучне власному внутрішньому камертону.
А ще, як би ми серйозно не ставилися до обраної нами системи, в цьому завжди присутній елемент гри. Яку страву готувати на те чи те традиційне свято, які кольори носити у різні дні місячного календаря, що сказати у певній ситуації - на все це дає відповідь наша система-гра. Чи не в цьому перетворенні нудних і часом малоприємних занять на захоплюючу гру секрет усіх систем? Скажімо, система Карнегі перетворює на гру складну процедуру спілкування, а система Норбекова – оздоровчі вправи. Ну, а якщо гра набридне, завжди можна почати нову. Благо, наставників і провідників у наш час вистачає. От лишень до їхніх настанов варто ставитися без зайвого фанатизму.