Київ, 10 листопада 2005 (RadioSvoboda.org) - 9 листопада 1995 року Україна офіційно стала членом Ради Європи. Одним з її офіційних зобов’язань перед ПАРЄ була ратифікація Європейської Хартії реґіональних і меншинних мов.
Відомий український поет і політик Борис Олійник, який очолює постійну парламентську делегацію України при Парламентській Асамблеї Ради Європи, був свого часу доповідачем на сесії Верховної Ради Української РСР, коли депутати ще радянського розливу ухвалювали закон “Про мови в Українській РСР”.
Нещодавно на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи стався публічний конфлікт між російською та українською делегаціями з приводу мовної ситуації в Україні. Голова постійної делегації Верховної Ради України при ПАРЄ Борис Олійник одразу відреагував на російський випад. Ось як він розповів про це.
Борис Олійник
Ви знаєте, що я стою на тій лінії, оскільки у нас є закон “Про державність української мови”, то я від цього закону не відступаю, бо я один був із доповідачів цього закону ще за тих часів.
Стосовно інциденту в Раді Європи, то така мадам Оськіна, виступаючи в обговоренні нашого питання, дозволила собі абсолютно брати зі стелі якісь дані і казати, що затискується російська мова в Криму і таке інше.
На що я їй відповів: “Шановна колего, там була одна газета, якщо вона ще лишилася, то, напевне, до нашого повернення в Україну буде закрита, це “Кримська світлиця”.
Яку мову ми повинні захищати в Криму? І взагалі, дозвольте нам, як титульній нації, не зводити себе до рівня нацменшини найменш захищеної в Україні”. Це таким чином я їй відповів делікатно, і члени російської делегації підходили і просили пробачення за такі викиди.
Так що у нас там є повне порозуміння. То певна категорія людей, так звані “треті”, які є посередниками між російським і українським народами, щоб звести їх лобами. Цього їм не вдасться.
Тарас Марусик
Європейська Хартія реґіональних і меншинних мов, ратифікована Верховною Радою України, досі викликає дискусії в Україні.
Борис Олійник
По-перше, назва її не точно перекладена, бо суть її в тому, щоб берегти мову, а не носіїв. Мови оберігати, особливо реліктові, типу кримчаків, гагаузів і караїмів.
А тут раптом розпросторили до того, що ми записали, що повинні відповідати за мови хтозна скільки, коли Франція взагалі не вважає, що в них є нацменшини. Вона, по суті, не підписала його.
І в преамбулі там застережено, що кожна держава може брати на себе стільки, скільки вона потягне. А ми одразу все беремо, є в нас така характерна риса: не дочитавши, беремо все. А там, за цим стоять мільярди.
Тому зараз уточнюється переклад цієї хартії, і в належному порядку вона буде надіслана на Раду Європи.
Відомий український поет і політик Борис Олійник, який очолює постійну парламентську делегацію України при Парламентській Асамблеї Ради Європи, був свого часу доповідачем на сесії Верховної Ради Української РСР, коли депутати ще радянського розливу ухвалювали закон “Про мови в Українській РСР”.
Нещодавно на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи стався публічний конфлікт між російською та українською делегаціями з приводу мовної ситуації в Україні. Голова постійної делегації Верховної Ради України при ПАРЄ Борис Олійник одразу відреагував на російський випад. Ось як він розповів про це.
Борис Олійник
Ви знаєте, що я стою на тій лінії, оскільки у нас є закон “Про державність української мови”, то я від цього закону не відступаю, бо я один був із доповідачів цього закону ще за тих часів.
Стосовно інциденту в Раді Європи, то така мадам Оськіна, виступаючи в обговоренні нашого питання, дозволила собі абсолютно брати зі стелі якісь дані і казати, що затискується російська мова в Криму і таке інше.
На що я їй відповів: “Шановна колего, там була одна газета, якщо вона ще лишилася, то, напевне, до нашого повернення в Україну буде закрита, це “Кримська світлиця”.
Яку мову ми повинні захищати в Криму? І взагалі, дозвольте нам, як титульній нації, не зводити себе до рівня нацменшини найменш захищеної в Україні”. Це таким чином я їй відповів делікатно, і члени російської делегації підходили і просили пробачення за такі викиди.
Так що у нас там є повне порозуміння. То певна категорія людей, так звані “треті”, які є посередниками між російським і українським народами, щоб звести їх лобами. Цього їм не вдасться.
Тарас Марусик
Європейська Хартія реґіональних і меншинних мов, ратифікована Верховною Радою України, досі викликає дискусії в Україні.
Борис Олійник
По-перше, назва її не точно перекладена, бо суть її в тому, щоб берегти мову, а не носіїв. Мови оберігати, особливо реліктові, типу кримчаків, гагаузів і караїмів.
А тут раптом розпросторили до того, що ми записали, що повинні відповідати за мови хтозна скільки, коли Франція взагалі не вважає, що в них є нацменшини. Вона, по суті, не підписала його.
І в преамбулі там застережено, що кожна держава може брати на себе стільки, скільки вона потягне. А ми одразу все беремо, є в нас така характерна риса: не дочитавши, беремо все. А там, за цим стоять мільярди.
Тому зараз уточнюється переклад цієї хартії, і в належному порядку вона буде надіслана на Раду Європи.