Вашингтон, 16 листопада 2005 (RadioSvoboda.org) - Сенат США ухвалив вчора резолюцію, яка зобов’язує Президента Буша надавати американським законодавцями регулярні публічні звіти про хід воєнних операцій в Іраку. Її підтримали 79 сенаторів і лише 19 голосували проти. Більшість сенаторів відмовилися внести до резолюції вимогу про встановлення чіткого графіка виведення з Іраку американських військових. Хоча президент Буш публічно привітав резолюцію Сенату, американські спостерігачі називають її свідченням зростаючої недовіри до іракської політики Білого Дому навіть серед однопартійців президента.
Щотримісяці американські законодавці хочуть отримувати від Білого Дому детальну інформацію про ведення воєнної кампанії в Іраку та поступ у передачі повної влади іракцям. У резолюції сенатори також назвали наступний рік роком відновлення повного суверенітету Іраку, що, на їхню думку, створить передумови для початку виведення з цієї держави американських військ. Говорить один з прихильників резолюції, лідер демократичної меньшості Сенату Геррі Рід:
“Настав час здійснити вирішальний перехід до повного суверенітету Іраку, щоб іракські солдати допомогли створити умови, які б дозволили розпочати поступове виведення американських збройних сил”.
Демократам у Сенаті не вдалося переконати республіканців підтримати вимогу про визначення часових проміжків виведення військ. Однак їхні лідери вже назвали останню резолюцію “вотумом недовіри політиці Буша”. На противагу їм сенатори-республіканці вважають, що резолюція радше спрямована на іракську владу. Один з її авторів сенатор Том Ворнер каже, що резолюція покликана спонукати іракську владу брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку:
“Вона надсилає сигнал іракському народові, з чим ми усі погоджуємося: “Ми не жартуємо. Ми вже зробили свою справу. Решта тепер за вами.”
Президент Буш, який зараз перебуває з візитом в Японії, назвав резолюцію “позитивним кроком”, який відповідає стратегії Білого Дому щодо Іраку. Він також привітав той факт, що Сенат відмовився вимагати від Білого Дому остаточного графіку виведення американських військ. На думку військового історика Кеннета Алларда, було б помилковим для США брати на себе чіткі зобов’язання щодо дат повернення американських військових з Іраку.
“Коли ви у центрі конфлікту, останнє, що вам треба, - це встановлення якихось графіків. Якщо і є якійсь графік, він повинен виникнути перед самою перемогою, коли ми можемо дозволити собі вивести війська із високо піднятою головою. Коли ми цього не зробили (скажімо, у В’єтнамі), ми потім дуже шкодували”.
Однак, на думку спостерігачів, підтримка республіканцями навіть пом’якшеного варіанту резолюції щодо Іраку, свідчить, що вже серед найближчих союзників президента виникає занепокоєння ходом військової кампанії. Адже довіра до Буша серед виборців продовжує падати. Тому аналітики прогнозують, що резолюція із вимогою кращої підзвітності Білого Дому Конгресу отримає більшість голосів і у Палаті Представників, і отже набере чинності з наступного року.
Щотримісяці американські законодавці хочуть отримувати від Білого Дому детальну інформацію про ведення воєнної кампанії в Іраку та поступ у передачі повної влади іракцям. У резолюції сенатори також назвали наступний рік роком відновлення повного суверенітету Іраку, що, на їхню думку, створить передумови для початку виведення з цієї держави американських військ. Говорить один з прихильників резолюції, лідер демократичної меньшості Сенату Геррі Рід:
“Настав час здійснити вирішальний перехід до повного суверенітету Іраку, щоб іракські солдати допомогли створити умови, які б дозволили розпочати поступове виведення американських збройних сил”.
Демократам у Сенаті не вдалося переконати республіканців підтримати вимогу про визначення часових проміжків виведення військ. Однак їхні лідери вже назвали останню резолюцію “вотумом недовіри політиці Буша”. На противагу їм сенатори-республіканці вважають, що резолюція радше спрямована на іракську владу. Один з її авторів сенатор Том Ворнер каже, що резолюція покликана спонукати іракську владу брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку:
“Вона надсилає сигнал іракському народові, з чим ми усі погоджуємося: “Ми не жартуємо. Ми вже зробили свою справу. Решта тепер за вами.”
Президент Буш, який зараз перебуває з візитом в Японії, назвав резолюцію “позитивним кроком”, який відповідає стратегії Білого Дому щодо Іраку. Він також привітав той факт, що Сенат відмовився вимагати від Білого Дому остаточного графіку виведення американських військ. На думку військового історика Кеннета Алларда, було б помилковим для США брати на себе чіткі зобов’язання щодо дат повернення американських військових з Іраку.
“Коли ви у центрі конфлікту, останнє, що вам треба, - це встановлення якихось графіків. Якщо і є якійсь графік, він повинен виникнути перед самою перемогою, коли ми можемо дозволити собі вивести війська із високо піднятою головою. Коли ми цього не зробили (скажімо, у В’єтнамі), ми потім дуже шкодували”.
Однак, на думку спостерігачів, підтримка республіканцями навіть пом’якшеного варіанту резолюції щодо Іраку, свідчить, що вже серед найближчих союзників президента виникає занепокоєння ходом військової кампанії. Адже довіра до Буша серед виборців продовжує падати. Тому аналітики прогнозують, що резолюція із вимогою кращої підзвітності Білого Дому Конгресу отримає більшість голосів і у Палаті Представників, і отже набере чинності з наступного року.
