Кожній людині притаманно про щось мріяти, чогось прагнути, бажати. Але чомусь мрії та бажання одних людей найчастіше здійснюються, а інших – ні. І винні в цьому не лише примхи долі, Успіх найчастіше приходить до тих, хто усвідомлює свої бажання і вміє їх формулювати, тобто до тих, хто має в житті мету, вміє поставити собі ціль.
Адже ціль – надзвичайно ефективний інструмент у праці над собою. Грамотно поставлена мета насамперед допомагає правильно спрямувати зусилля, не розкидатися, не плисти за течією, робити те, що потрібно саме тобі, а не те, що попросять інші або що легше і приємніше робити зараз. Визначивши свою ціль, ми можемо реально оцінити успішність своїх дій. А ще - досягнення навіть незначної мети приносить позитивні емоції, які служать підкріпленням конструктивної моделі поведінки.
Однак, вірна постановка цілі – справа не така вже й проста. По-перше, ціль має бути чітка і конкретна, інакше ми не зможемо зрозуміти, досягнуто її чи ні. Наступна умова: досягнення цілі має залежати лише від нас самих.
Ще один суттєвий момент – складність цілі. Вона має бути значною, але здійсненною. Якщо ж шансів на її досягнення мало, ми ризикуємо одержати негативний результат і закріпити у своїй підсвідомості модель поведінки, спрямованої на неуспіх. Занадто легка ціль також не годиться, бо її досягнення не приносить задоволення і почуття подолання.
Важливими є і часові масштаби. Адже ціль, занадто віддалена у часі навряд чи допоможе організувати життя, а занадто короткий проміжок часу не дозволяє досягти чогось значного. Тому психологи пропонують структурувати цілі. Найвіддаленіша в часі – ціль-мрія. Її важко означити дуже конкретно, але варто мати десь „на горизонті”. Наступний рівень – довгострокова ціль. Наприклад: „вивчити англійську мову до розмовного рівня – 3 роки” або: „навчитися водити автомобіль” – 1 рік”. Далі – проміжна ціль. Саме цей рівень дозволяє оцінювати успіхи і просуватися далі. Скажімо, у випадку з водінням авто це може звучати так: „вивчити правила дорожнього руху”. І, нарешті, короткострокова ціль. Це те, що треба зробити саме зараз. Короткострокові цілі допомагають спланувати свій день, тиждень і перетворюють не надто цікаві справи у гру, змагання зі самим собою.
Дрібні, близькі цілі, складаючись разом, утворюють більш далекі та значні. Досягнувши одного рівня, ми вже знаємо, яким буде наступний крок. Але, рухаючись до наміченої мети, ми і самі змінюємося, розвиваємося, мудрішаємо, змінюються наші пріоритети. Зазнає змін і навколишній світ. Тож і довгострокові цілі слід час від часу переглядати.
Звичайно ж, поставити ціль – це ще зовсім не означає її досягти. Але розпочати свій шлях варто саме з визначення мети.
Адже ціль – надзвичайно ефективний інструмент у праці над собою. Грамотно поставлена мета насамперед допомагає правильно спрямувати зусилля, не розкидатися, не плисти за течією, робити те, що потрібно саме тобі, а не те, що попросять інші або що легше і приємніше робити зараз. Визначивши свою ціль, ми можемо реально оцінити успішність своїх дій. А ще - досягнення навіть незначної мети приносить позитивні емоції, які служать підкріпленням конструктивної моделі поведінки.
Однак, вірна постановка цілі – справа не така вже й проста. По-перше, ціль має бути чітка і конкретна, інакше ми не зможемо зрозуміти, досягнуто її чи ні. Наступна умова: досягнення цілі має залежати лише від нас самих.
Ще один суттєвий момент – складність цілі. Вона має бути значною, але здійсненною. Якщо ж шансів на її досягнення мало, ми ризикуємо одержати негативний результат і закріпити у своїй підсвідомості модель поведінки, спрямованої на неуспіх. Занадто легка ціль також не годиться, бо її досягнення не приносить задоволення і почуття подолання.
Важливими є і часові масштаби. Адже ціль, занадто віддалена у часі навряд чи допоможе організувати життя, а занадто короткий проміжок часу не дозволяє досягти чогось значного. Тому психологи пропонують структурувати цілі. Найвіддаленіша в часі – ціль-мрія. Її важко означити дуже конкретно, але варто мати десь „на горизонті”. Наступний рівень – довгострокова ціль. Наприклад: „вивчити англійську мову до розмовного рівня – 3 роки” або: „навчитися водити автомобіль” – 1 рік”. Далі – проміжна ціль. Саме цей рівень дозволяє оцінювати успіхи і просуватися далі. Скажімо, у випадку з водінням авто це може звучати так: „вивчити правила дорожнього руху”. І, нарешті, короткострокова ціль. Це те, що треба зробити саме зараз. Короткострокові цілі допомагають спланувати свій день, тиждень і перетворюють не надто цікаві справи у гру, змагання зі самим собою.
Дрібні, близькі цілі, складаючись разом, утворюють більш далекі та значні. Досягнувши одного рівня, ми вже знаємо, яким буде наступний крок. Але, рухаючись до наміченої мети, ми і самі змінюємося, розвиваємося, мудрішаємо, змінюються наші пріоритети. Зазнає змін і навколишній світ. Тож і довгострокові цілі слід час від часу переглядати.
Звичайно ж, поставити ціль – це ще зовсім не означає її досягти. Але розпочати свій шлях варто саме з визначення мети.