26 листопада Опанас Іванович Заливаха, один з найталановитіших українських художників старшого покоління, відзначив своє 80-ліття. З цієї нагоди митець узяв участь у відкритті персональної виставки, організованої в Івано-Франківському державному художньому музеї. Окрім численних робіт, створених художником, в історію держави та її мистецтва Опанас Заливаха увійшов як один із найяскравіших митців, які належали до кола шістдесятників. Можливо, завдяки своєму непересічному талантові, який не вписувався у норми соціалістичного реалізму, художник був перетворений режимом на дисидента.
Один з найближчих друзів Алли Горської, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Зеновія Красівського Опанас Заливаха, пройшовши нелегкі життєві шляхи, лише в 1962-му році потрапив до Івано-Франківська. Тут він і організував свою першу персональну виставку. За вказівкою КДБ через кілька днів її демонтували і практично повністю знищили. Про те, як його зустріли в обласному центрі Прикарпаття в ті далекі роки, розповідає сам митець:
„Ви прієхалі і развалілі наш дружний колєктів. Ніби я справді був причиною розвалу якогось монолітного колективу. І це стало головною причиною уваги влади до мене”.
Однією з найвизначніших робіт Опанаса Заливахи став вітраж на шевченківську тему в холі Київського університету. Створив він його 1964 року разом з Аллою Горською та Людмилою Семикіною. За короткий час вітраж було зруйновано, а Аллу Горську по-звірячому вбито. Після того Опанас Заливаха прожив нелегкі роки. Він був засуджений на багато років тюремного ув’язнення в Мордовії. Там він зберігся завдяки друзям і тому, що не піддався системі:
„Усе там залежало від національної свідомості, бо там, у таборі, хотіли зробити з нас інтернаціональну масу. Але в нас спільна мета була не міжнародна, а національна”.
Лише 1988 року після багаторічної заборони влаштовані перші виставки Опанаса Заливахи в Івано-Франківську та Львові, а відтак у Києві. Він також уперше виїжджає зі власними виставками за кордон. Зараз Опанас Заливаха залишається одним із найяскравіших представників українського мистецтва у світі.
Один з найближчих друзів Алли Горської, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Зеновія Красівського Опанас Заливаха, пройшовши нелегкі життєві шляхи, лише в 1962-му році потрапив до Івано-Франківська. Тут він і організував свою першу персональну виставку. За вказівкою КДБ через кілька днів її демонтували і практично повністю знищили. Про те, як його зустріли в обласному центрі Прикарпаття в ті далекі роки, розповідає сам митець:
„Ви прієхалі і развалілі наш дружний колєктів. Ніби я справді був причиною розвалу якогось монолітного колективу. І це стало головною причиною уваги влади до мене”.
Однією з найвизначніших робіт Опанаса Заливахи став вітраж на шевченківську тему в холі Київського університету. Створив він його 1964 року разом з Аллою Горською та Людмилою Семикіною. За короткий час вітраж було зруйновано, а Аллу Горську по-звірячому вбито. Після того Опанас Заливаха прожив нелегкі роки. Він був засуджений на багато років тюремного ув’язнення в Мордовії. Там він зберігся завдяки друзям і тому, що не піддався системі:
„Усе там залежало від національної свідомості, бо там, у таборі, хотіли зробити з нас інтернаціональну масу. Але в нас спільна мета була не міжнародна, а національна”.
Лише 1988 року після багаторічної заборони влаштовані перші виставки Опанаса Заливахи в Івано-Франківську та Львові, а відтак у Києві. Він також уперше виїжджає зі власними виставками за кордон. Зараз Опанас Заливаха залишається одним із найяскравіших представників українського мистецтва у світі.