За офіційними даними ЦВК Вірменії, у референдумі взяли участь понад 64% виборців і з них понад 93% проголосували за зміни до Конституції. За законом для схвалення конституційної реформи за неї повинні проголосувати не менше третини громадян, які мають право голосу. І, звичайно, кількість тих, хто висловився “за”, має переважати тих, хто проголосував “проти”.
Однак вірменська опозиція стверджує, що у референдумі взяли участь не 64% виборців, а лише близько 16%. Опозиційні партії звинувачують владу у фальсифікаціях. Задокументовані випадки масового вкидання бюлетенів, а також факти забороненої агітації.
Власне, Рада Європи також заявила, що на конституційному референдумі у Вірменії мали місце серйозні порушення. Свідками цих порушень стали 14 спостерігачів від Ради Європи.
Напередодні референдуму вірменська опозиція виступала проти конституційної реформи і наполягала на проведенні позачергових президентських і парламентських виборів, оскільки вважає нинішню владу нелегітимною. Лідери опозиції стверджують, що у 2003 році були сфальсифіковані результати і президентських, і парламентських виборів. Цікаво, що попередній референдум щодо змін до конституції Вірменії у 2003 році був провалений через низьку явку виборців.
У змінах до конституції опозиція найбільше критикує запровадження подвійного громадянства, бо вважає, що Росія, де проживає багато вірмен, зможе через осіб із подвійним громадянством сильно впливати на політичні процеси у Вірменії. Не до вподоби опозиції і надання президенту статусу недоторканності.
Учора один із лідерів вірменської опозиції, колишній прем’єр-міністр Вірменії Арам Саркісян на мітингу заявив:
“Об’єднана опозиція передала Центральній виборчій комісії політичний документ, яким дається 72 години для анулювання результату референдуму”.
Вірменська опозиція, яка використовує помаранчеву символіку, погрожує здійснити так звану “абрикосову революцію”.
Колишній прем’єр-міністр Вірменії Арам Саркісян наголосив:
“Ми матимемо, можливо, найцивілізованішу революцію. Уряд змушує нас іти на такі кроки. Ми владнаємо цю проблему політичними важелями і досягнемо перемоги мирними засобами. Якщо влада хоче, щоб ми вирішували цю проблему кримінальним шляхом, то це не означає, що ми станемо кримінальними злочинцями і будемо вести себе так, як веде себе вона”.
Однак політичні оглядачі звертаються увагу на слабкість вірменської опозиції і ставлять під сумнів можливість опозиціонерів домогтися свого. На їхню думку, нині вірменська опозиція не має належної підтримки у вірменському суспільстві через низку допущених помилок. Так, до середини листопада опозиція спершу закликала виборців голосувати на референдумі “проти”, а потім несподівано закликала до повного бойкоту референдуму. Також агітація вірменської опозиції була доволі слабкою, бо базувалася в основному на тезі, що нинішня влада - і президент, і парламент - є нелегітимними через фальсифікації на виборах у 2003 році.