Доступність посилання

ТОП новини

“Європейська Свобода”: - Питання фінансів розділило європейців – майбутній бюджет – головна тема Європейського самміту; - Колишній німецький канцлер Шредер знайшов нову роботу – його краяни в шоку від неї і звинувачують канцлера у кумівстві; - Замість старого доброго “Ікарусу” угорці випускатимуть модерний, але безіменний автобус.


Марія Щур

Аудіозапис програми:

Прага, 16 грудня 2005 року.

Марія Щур

В ефірі “Європейська Свобода”. З вами Марія Щур.

- Питання фінансів розділило європейців. Майбутній бюджет – головна тема Європейського саміту;

- Колишній німецький канцлер Шредер знайшов нову роботу. Його краяни в шоку від неї і звинувачують канцлера у кумівстві;

- Замість старого доброго “Ікарусу” угорці випускатимуть модерний, але безіменний автобус;

- Європейський Союз розділений навколо питання спільного бюджету на 2007 – 2013 роки. Саміт, що почався у четвер і ще тривав на момент виходу в ефір нашої передачі, має вирішити найголовніше для Європи питання, проте більшість спостерігачів не очікують, що це питання буде вирішене протягом нинішнього саміту ЄС.

З подробицями на цю тему наш брюссельський кореспондент Славко Волинський.

Славко Волинський

Насамперед, мабуть, варто нагадати, що спроби схвалити спільний бюджет Європейського Союзу на 2007-й – 2013 -й роки протягом нинішнього вже чотири рази не увінчалися жодним успіхом.

Такі спроби відбувались двічі на рівні міністрів економіки і фінансів країн ЄС та міністрів закордонних справ.

Каменем спотикання на шляху ухваленні бюджету стала Велика Британія, яка тепер головує в Європейському Союзі.

Нагадаємо також , що шість місяців тому прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер, заявив, що його країна відмовляється платити в спільну казну Європейського Союзу, які призначаються для виплати дотацій європейським фермерам.

На думку британського керівництва, ЄС не може допустити собі такої розкоші, щоб доплачувати фермерам майже 40 відсотків із загального бюджету Європейського Союзу.

Тоні Блер вважає, що в умовах економічної глобалізації ці кошти слід спрямувати не на фінансові компенсації в сектор сільського господарства, а на розвиток нових технологій, реновації фабрик і заводів, нових навчальних програм у вузах, бо Європі, згідно із словами Тоні Блера, Європі наступають на п’яти Китай і Сполучені Штати Америки, які вже ведуть перед у розробках нових технологій.

Вчора під час закритого брифінгу в Брюсселі представник британської місії при ЄС повідомив журналістам, що позиція Великобританії лишається незмінною. І в унісон із Лондона прозвучала заява прем’єр-міністра Тоні Блера, що “відсутність домовленості – це краще, як погана домовленість”.

Нині в інтерв’ю для радіо Свобода представник урядової делегації Великобританії Мішель Джіл підтвердила цю позицію:

Мішель Джіл

Об’єднане Королівство все ще дотримується думки, що відсутність домовленості – це краще ніж, погана домовленість.

Славко Волинський У зв’язку з такою позицією офіційного Лондона голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу перед початком саміту ЄС зробив офіційну заяву в якій зазначив, що позиція Великобританії зараз не є прийнятною для Європейського Союзу, оскільки вона гальмуватиме подальше розширення ЄС.

У відповідь на це представники Італії додали олії у вогонь.

Із поінформованих джерел стало відомо, що Італія має свою особливу позицію. Вона буде сплачувати у спільний бюджет ЄС те, що сплачувала дотепер, але на розширення Євросоюзу.

Ось що сказав для радіо Свобода представник італійської делегації Алессандро Капреттіні:

Алессандро Капреттіні

Зараз дещо тяжко сказати, яку позицію займе Італія сьогодні. Але ж вам відомо, що наш міністр закордонних справ Жанфранко Фіні вже говорив неодноразово раніше про те, що Італія не погоджується платити в спільну казну ЄС більше, як це пропонував прем’єр-міністр Люксембурга, пан Юнкер шість місяців тому для розширення ЄС та інших речей.

З іншого боку нам необхідно знати, що британський прем’єр Тоні Блер може запропонувати нам.

Славко Волинський

Італійський дипломат також зазначив, що наразі Італія не підтримує позицію Франції, Люксембурга і Єврокомісії про збільшення фінансових внесків в бюджет ЄС.

В контексті нинішнього саміту Євросоюзу перекажу репліки деяких політичних аналітиків.

Саміт є дуже важливим для майбутньої політичної кар’єри нинішнього Президента Франції Жака Ширака. Бо якщо він зуміє відстояти позицію французьких фермерів і ті й надалі одержуватимуть фінансову допомогу з казни ЄС, то Жак Ширак матиме шанс під час майбутніх президентських виборів у Франції залишитись серед кандидатів на цей пост.

Подібну гру, на думку європейських експертів, веде і Берлусконі. Він претендує бути ще раз вибраним у прем’єр-міністри.

Марія Щур

Відставний канцлер Німеччини Ґергард Шредер знайшов собі нову роботу. Його новий працедавець – Кремль, адже Шредер цього тижня очолив проект з будівництва Північноєвропейського газогону, який разом з німецькими компаніями провадить “Ґазпром”.

Цей проект Шредер схвалив ще перебуваючи на посаді канцлера, чим викликав протести з боку сусідніх Польщі і Балтійських країн, які звинувачували Німеччину у тому, що вона діяла поза їхніми спинами.

Нині ж серйозні звинувачення на адресу колишнього канцлера лунають у самій Німеччині, де дії колишнього політика прирівнюють до корупції. Адже у німецьких політиків виникли сумніви, що, ухвалюючи будівництво, як кажуть, найдовшого та найдорожчого газогону, Шредер діяв з державних, а не власних інтересів.

Сума нової річної зарплати Шредера німецькі газети оцінюють у мільйон євро, хоч сам він каже, що вона менша.

Та перевірити його слова немає можливості – фірма, на якій працюватиме Шредер, зареєстрована в Швейцарії, і вся інформація про неї є закритою.

Більше про те, як відреагували у Німеччині на зміну роботи колишнього канцлера, знає кореспондентка радіо “Свобода” у цій країні Надія Кандиба.

Надія Кандиба

Тема розділу між політикою та бізнесом несподівано набрала актуальності і в Німеччині. Наміри екс-канцлера Ґерхарда Шредера очолити наглядову раду Північноєвропейського газопроводу сприйняли тут неоднозначно, інколи можна почути досить різку критику.

За ініціативою лібералів, це питання навіть вирішили обговорити в бундестазі, що депутати й зробили в четвер.

Критики колишнього глави уряду закидають Шредеру брак будь-якого політичного інстинкту і говорять про неповагу до посади, яку він обіймав сім років.

Заступник голови фракції „зелених” у Бундестазі Райнгард Лоске заявив:

Райнгард Лоске

У випадку зі Шредером йдеться про те, що не можна провести чітку лінію розділу між політикою та економікою. Споруджувати тут якийсь китайський мур, мабуть, було б помилкою. Але не можна допускати, щоб люди, які під час своєї політичної діяльності виступали і підтримували певні проекти і, можливо, тепер володіють якоюсь внутрішньою інформацією, потім намагалися отримати з усього цього економічний зиск для себе.

Надія Кандиба

Голова фракції Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзу в бундестазі Фолькер Каудер переконаний, що своїми діями Шредер „зашкодив не лише власному іміджу, а всьому політичному класу”.

Генеральний секретар “Вільної демократичної партії” Дірк Нібель побачив у таких діях екс-канцлера навіть подих корупції. Імідж Шредера серйозно похитнувся.

Навіть голова фракції соціал-демократів у бундестазі Петер Штрук піддав критиці такі його дії.

Петер Штрук

Я так не робив би. Тут хочеться поділитися досвідом з часу, коли я був міністром оборони. Так от, німецьким генералам після відставки заборонено впродовж п’яти років працювати на тій фірмі, з якою їм доводилося мати справи по службі. Подібне можна було б застосувати й відносно політиків.

Надія Кандиба

Тим часом журнал “Шпігель” написав, що в німецько-російському газовому консорціумі Шредеру доведеться мати справу з досить сумнівним оточенням. За даними часопису, на одну із керівних посад у цьому проекті призначено Мат’єса Варнінга, колишнього співробітника служби безпеки “Штазі”.

Тепер у Німеччині лунають заклики розробити спеціальний кодекс честі, який би тимчасово забороняв колишнім політикам, що обіймали високі посади, переходити до бізнесу.

На захист колишнього канцлера виступив член президії Соціал-демократичної партії Німеччини Людвіг Штіґлер.

Людвіг Штіґлер

Є люди, яких, так би мовити, перемкнуло, які вважають, що політики після своєї відставки мають відправлятися в монастир.

У будь-якому разі, я вітаю те, що Ґерхард Шредер у своїй новій функції опікатиметься цим великим важливим проектом.

Надія Кандиба

До речі, позитивно крок Шредера оцінив і голова Об’єднання торговельно-промислових палат Німеччини Людвіг Георг Браун, оскільки представник Німеччини „обійматиме важливу посаду у важливому підприємстві”.

Браун наголосив, що довгострокова співпраця з російськими фірмами в енергетичному секторі значною мірою гарантуватиме забезпечення Німеччини енергоносіями.

Шредеру ж він порадив викласти всі деталі стосовно своєї майбутньої діяльності на чолі наглядової ради Північноєвропейського газопропроводу.

Браун переконаний, що тоді вдасться уникнути поширення різних чуток та невиправданої критики.

Тим часом стало відомо, що „Газпром” має серйозні плани стосовно Німеччини.

Як повідомив в інтерв’ю газеті „Tagesspiegel“ керівник німецького відділення цього російського концерну Ганс-Йоахим Ґорнінґ, впродовж наступних десяти років росіяни планують придбати в Німеччині низку міських підприємств енергозабезпечення.

Марія Щур

У Польщі набирає обертів скандал навколо звинувачень країни у тому, що на її території американські спецслужби розташували дві таємні тюрми.

За даними відомої правозахисної організації Human Rights Watch, ті тюрми для утримування та допитів бойовиків Аль-Каїди, є на колишніх радянських військових базах.

Лідери польської держави відкидають звинувачення на свою адресу.

А за розслідування цієї справи взялися тим часом європейські інституції.

Більше про скандал навколо тюрем ЦРУ в Польщі знає варшавська кореспондентка радіо “Свобода” Єва Поштар.

Єва Поштар

Чи дійсно Польща була головною базою таємних операцій американських спецслужб у Східній Європі? Чи дійсно вона надала свою територію для брутальних допитів захоплених у полон людей, яких американська влада вважає терористами?

Марк Ґарласко, експерт організації Human Rights Watch вважає, що так.

В інтерв''ю "Газеті виборчій" він розповів, що Польща була головною базою для допитів, а Румунія, інша східноєвропейська країна, яку підозрюють у протиправних діях, грала роль лише транспортного вузла.

З документів, що потрапили до рук експертів Human Rights Watch, вони дізналися, що 25 підозрюваних у тероризмі утримувалися на колишній радянській базі Шимани у північній Польщі і на ще одній подібній базі на півдні країни.

Польські політики на початку різко заперечували ці повідомлення. Робити це було нескладно, бо новий уряд при владі є лише кілька тижнів. Тому всі погляди були спрямовані до президента Александра Кваснєвського, мовляв, він 10 років був при владі, хай він і відповідає. Той спочатку також все заперечував, хоч і припускав, що якісь літаки могли сідати у Польщі.

Александр Кваснєвський

На території Польщі немає в’язниць ЦРУ.

Якщо якісь літаки тут сідали, відповідні служби повинні дати пояснення. Жодний президент не отримує інформації про кожний літак, що сідає.

Я можу вас запевнити, що таких тюрем немає на території Польщі і ніколи не було.

Єва Поштар

Представники польських спецслужб замість оборони пішли у наступ, заявляючи, що самі публікації на цю тему, які розсекречують об’єкт оборонної інфраструктури, діють на користь терористам.

Американські ж засоби масової інформації, посилаючись на слова неназваного польського офіцера, повідомляють, що в поблизу Шиманів існує суперсекретна територія, доступ до якої мають виключно американці. Саме там, за їхніми припущеннями, мали б вестися тортури і знущання над членами Аль-Каїди.

Під тиском дедалі більшої кількості нових деталей правляча партія “Закон та справедливість” була вимушена створити спеціальну комісію для висвітлення цієї справи.

Ïї висновки можуть боляче вдарити по репутації Польщі у Євросоюзі.

Засоби масової інформації у Польщі натякають, що у ЄС знали про оборудки ЦРУ, але почали розкручувати цю справу саме тепер, щоб дискредитувати американських союзників в Європі.

У Євросоюзі лунають пропозиції, що у випадку підтвердження звинувачень, "нелояльні країни" понесуть серйозні наслідки, включно з втратою права голосу в ЄС.

А тим часом своє розслідування у цій справі розпочав Європейський парламент і Рада Європи.

Марія Щур

Якщо вас колись цікавило, коли Греція стала членом ЄС, або який номер телефону має представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики Хав’єр Солана, чи ви б хотіли більше знати, як називається громадська організація, яка сприяє євроінтеграції України, наприклад, в Донецьку, то вам не доведеться годинами вишукувати ці дані в Інтернеті.

Усю корисну інформацію про українську європейську інтеграцію для вас в одному місці зібрали фахівці Центру миру, конверсії та роззброєння за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” і Фонду “Євразія”, які цього тижня презентували свій електронний довідник. Він розташувався за адресою: http://eu-directory.ea-ua.info/

Хоча електронний довідник ще далеко не повний, бо програма “Європейська Свобода”, яка щотижня звучить на радіо “Промінь”, та радіо “Свобода” до нього не увійшла, упорядники сподіваються, що перший важливий крок на шляху до інформаційного забезпечення євроінтеграції уже зроблено.

На презентації побував наш київський кореспондент Віктор Міняйло.

Віктор Міняйло

Довідник розрахований на всіх, хто цікавиться європейською інтеграцією і являє собою електрону базу в Інтернеті та на електронних носіях СД.

Говорить директор Центру миру, конверсії та роззброєння Олександр Сушко.

Олександр Сушко

Перше в Україні зведення максимально наявної інформації про українсько-європейські відносини, європейську інтеграцію України, а також про усі ті організації, які займаються питаннями європейської інтеграції як в Україні, так і в країнах ЄС, в країнах-кандидатах, велику інформацію про окремих осіб, які працюють, чи то в державних органах, чи то в аналітичних центрах, чи в медіа, займаючись європейською і євроатлантичною інтеграцією.

Віктор Міняйло

А менеджер європейської програми міжнародного фонду “Відродження” Ірина Солоненко розповіла про 2 основні цілі, яких дотримувалися під час створення довідника з європейської інтеграції.

Ірина Солоненко

По-перше – це підвищення обізнаності громадськості і окремих професійних груп з питань європейської інтеграції. І по-друге - це консолідація розпорошених зусиль з питань європейської інтеграції.

Я б хотіла наголосити на другому аспекті, оскільки, на нашу думку, вже сьогодні в Україні створена критична маса і проектів громадських організацій, експертів, людей в органах державної влади, людей, які займаються цими питаннями, але через брак консолідації цих ініціатив європейська консолідація ще не стала справою суспільства в Україні.

Отже, цей довідник, ми сподіваємося, зробить крок у цьому напрямку.

Віктор Міняйло

Про принципи, якими керувалися під час створення довідника, говорила на презентації керівник проекту Центру миру конверсії та зовнішньої політики України Олена Пристайко.

Олена Пристайко

Перш за все – це доступність інформації. Інше – це практичність інформації.

Ми насамперед виходили з інтересів наших майбутніх користувачів. Тобто, студент, викладач, бізнесмен і журналіст зможе знайти інформацію на цьому диску, присвяченому європейській інтеграції.

Крім цього, ми користувалися лише відкритими джерелами наповнення інформації. Інформація має практичний характер. Крім цього, що є найголовнішим – це актуальність і постійне оновлення інформації.

Віктор Міняйло

Очікується, що довідник реально сприятиме поступові України в європейському напрямі. Про це говорив Михайло Мінаков, директор з розвитку Фонду “Євразія”.

Михайло Мінаков

Підтримка євроінтеграційних намагань України є одним з найголовніших завдань. Якраз база даних – це один з кроків, важливих кроків, які дозволять громадянському сектору співпрацювати краще з іншими секторами, з бізнесом і урядом.

Марія Щур

Час іде, світ модернізується, відходять у минуле символи старих часів, серед них і транспортні символи.

Лондон відмовляється від своїх фірмових, як колись казали, червоних двоповерхових автобусів, які з 50-их років визначають обличчя міста.

А в Угорщині старі “Ікаруси”, на яких колись їздив чи не весь соціалістичний табір, замінять автобуси нового покоління.

Це будуть модерніші машини, які матимуть усі вигоди сучасної техніки, однак виглядатимуть вони так само, які і всі інші автобуси в усіх інших країнах світу. І навіть над назвою для наступника “Ікаруса” довго не мудрували, привласнили технічну абревіатуру та й годі.

З батьківщини “Ікарусів” розповідає угорський кореспондент радіо “Свобода” Василь Плоскіна.

Василь Плоскіна

Зоряні часи “Ікаруса” закінчилися з переходом на валютні розрахунки між Угорщиною і країнами СНД.

Після розвалу Радянського Союзу автобусний завод у Секешфегерварі потяг ще з десяток років, а потім тихо згорнув виробництво цих автобусів, тому що попит на них закордоном різко скоротився, а угорські замовлення були геть мізерні.

Частину потужностей цього заводу придбала французька автомобільна компанія “Рено” з метою налагодити виробництво нового автобуса.

Втім, на вулицях угорських міст і сіл він чомусь так і не з’явився.

Будапештська мерія придбала недавно партію нових автобусів “Вольво”, красивих, зручних, автоматизованих, але вельми дорогих. Разом з іншими пасажирами їх завзято освоюють і вуличні бомжі, адже йде зима, й у парку чи на автовокзалі не погрієшся.

Новий автобус АФЦ-187-01 виробляють у західно-угорському місті Сомбатгей. Його корпус буде з нержавіючого металу. Електронне начиння, коробку передач, трансмісію та інші запчастини закуплятимуть закордоном у провідних виробників автобусів.

За словами інженера Арпада Ліптаї з Сомбатгею, машину збирають з таким розрахунком, щоб вона могла обслужити і пасажирів-інвалідів.

Подбали його творці і за конструктивну безпеку автобуса, дах якого повинен витримати вагу дерева, щогли вуличного освітлення, чи навіть обвал стелі автовокзалу.

З сусідньої області, де колись знаходилися автобусні заводи “Ікаруса”, в Сомбатгей перевели чимало фахових працівників.

Генеральний директор акціонерного товариства “Воланбус” Андор Товт переконаний, що новий автобус успішно конкуруватиме з закордонними аналогами. Скоріш за все він замінить старий автобусний і навіть тролейбусний парк великих угорських міст.

Вже в січні новий автобус зможе перевозити перші партії пасажирів. Випускна спроможність сомбатгейського заводу поки що не велика, близько 20 машин на рік. Та з часом автобусобудівники сподіваються розширити своє виробництво.

Марія Щур

Ви слухали передачу “Європейська Свобода”, яка звучить у п’ятницю і в неділю на хвилях радіо “Промінь” і повторюється у суботу та неділю на хвилях радіо “Свобода”.

З вами була Марія Щур. На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG