І справді, з численних повідомлень важко збагнути, про які конкретно домовленості йдеться, в яких обсягах і за якими, зокрема, цінами Ашгабад продаватиме тисячу кубометрів газу. Ось що, приміром, заявив міністр палива та енергетики України Іван Плачков: "В принципі вирішене питання про обсяги, про цінові параметри... Вони визначені на взаємовигідних умовах, тому зараз готуватимуться відповідні документи для підписання".
Андрій Грозін, експерт Московського інституту СНД, невизначеність заяв чиновників з приводу туркменського газу пояснює тим, що взагалі не існує ніяких конкретних домовленостей - ні у випадку з останніми візитами представників Газпрому до Ашгабада, ні у випадку з візитами представників Нафтогазу.
Чому так відбувається? Андрій Грозін: "Очевидно, що керівництво Туркменістану пробує відтягнути час, це по-перше. По-друге, ясно, що ця спроба відтягування остаточного рішення значною мірою пов"язана з очікуваннями Сапармурата Ніязова щодо українсько-російських газових домовленостей. Ясно, що ідея Ніязова, яку він озвучив ще в першій половині нинішнього року про щорічний перегляд цін на газ, а точніше їхнє підвищення, була спробою з"ясувати чи Москва і Київ приймуть такі умови".
За словами московського експерта, Сапармурат Ніязов вичікує закінчення російсько-українських суперечок. І залежно від того, на чию користь вони закінчаться - Києва чи Москви - Ніязов, очевидно, і визначиться з ціною на газ. Тобто, якщо Газпрому, умовно кажучи, вдасться продати газ Києву хоча б трохи більше ніж за 160 доларів за тисячу кубометрів, тоді зрозуміло, що цифра 60 доларів, яка найчастіше лунає з Ашгабада, може бути переглянута в сторону збільшеннння. Причому і для Газпрому і для Нафтогазу України.
Далі експерт Андрій Грозін:"Крім того, ясно, що ця невизначеність, яка характеризує всі ці переговори, значною мірою пов"язана з тим, що Туркменбаши пробує грати на суперечностях Москви і Києва і в питанні про те, кому з 2007 року підуть максимальні поставки газу, чи буде виконана домовленість 2003 року про різке нарощування поставок туркменського газу системі Газпрому, чи буде Туркменбаши продавати якусь частину - меншу чи більшу - Україні. Я думаю, що тут має місце елементарний торг".
Про роль Москви в питанні ціни на туркменський газ пише у п"ятницю американський часопис "Інтернешнл Геральд Трібюн": "Газпром підписав нещодавно угоду з державною компанією Казахстану "КазМунай", за якою він дістав контроль над усім газом, що експортується з Казахстану, Туркменістану і Узбекистану. Тепер будь-якій країні, що бажає купити газ в Середній Азії, умови комерційних угод буде диктувати Москва", - вважає американська газета.
Андрій Грозін, експерт Московського інституту СНД, невизначеність заяв чиновників з приводу туркменського газу пояснює тим, що взагалі не існує ніяких конкретних домовленостей - ні у випадку з останніми візитами представників Газпрому до Ашгабада, ні у випадку з візитами представників Нафтогазу.
Чому так відбувається? Андрій Грозін: "Очевидно, що керівництво Туркменістану пробує відтягнути час, це по-перше. По-друге, ясно, що ця спроба відтягування остаточного рішення значною мірою пов"язана з очікуваннями Сапармурата Ніязова щодо українсько-російських газових домовленостей. Ясно, що ідея Ніязова, яку він озвучив ще в першій половині нинішнього року про щорічний перегляд цін на газ, а точніше їхнє підвищення, була спробою з"ясувати чи Москва і Київ приймуть такі умови".
За словами московського експерта, Сапармурат Ніязов вичікує закінчення російсько-українських суперечок. І залежно від того, на чию користь вони закінчаться - Києва чи Москви - Ніязов, очевидно, і визначиться з ціною на газ. Тобто, якщо Газпрому, умовно кажучи, вдасться продати газ Києву хоча б трохи більше ніж за 160 доларів за тисячу кубометрів, тоді зрозуміло, що цифра 60 доларів, яка найчастіше лунає з Ашгабада, може бути переглянута в сторону збільшеннння. Причому і для Газпрому і для Нафтогазу України.
Далі експерт Андрій Грозін:"Крім того, ясно, що ця невизначеність, яка характеризує всі ці переговори, значною мірою пов"язана з тим, що Туркменбаши пробує грати на суперечностях Москви і Києва і в питанні про те, кому з 2007 року підуть максимальні поставки газу, чи буде виконана домовленість 2003 року про різке нарощування поставок туркменського газу системі Газпрому, чи буде Туркменбаши продавати якусь частину - меншу чи більшу - Україні. Я думаю, що тут має місце елементарний торг".
Про роль Москви в питанні ціни на туркменський газ пише у п"ятницю американський часопис "Інтернешнл Геральд Трібюн": "Газпром підписав нещодавно угоду з державною компанією Казахстану "КазМунай", за якою він дістав контроль над усім газом, що експортується з Казахстану, Туркменістану і Узбекистану. Тепер будь-якій країні, що бажає купити газ в Середній Азії, умови комерційних угод буде диктувати Москва", - вважає американська газета.
