Звичайно, насамперед, на настрій людини діють природні чинники. Адже всі ми - частинки природи і обов’язково реагуємо на зміни у ній. Кінець грудня в цьому плані – особливо несприятливий час: зимова негода, нестача сонячного світла. Дається взнаки і суспільно-політична ситуація в країні, яка, на відміну від минулорічної, не надто сприяє піднесенному душевному стану. А ще – у кожного власні негаразди й турботи...
Проте, новий рік настає незалежно від погоди, політики і наших особистих проблем. А от щодо настрою, попри всі теорії, – переконана: свій настрій ми дуже значною мірою створюємо самі. Отже, не варто чекати милостей від природи, сусідніх держав і рідних можновладців і самим зайнятися відповідальною справою створення Свята.
Власне, саме цьому і служать традиційні передноворічні ритуали: прикрашання ялинки і помешкання, підготовка подарунків, святкового столу. Втім, добре навести лад не лише у хаті, але і у своїй душі, думках, закінчити якісь важливі справи, підвести певні підсумки, постаратись віддати борги, причому не лише матеріальні, а й моральні. Це дає відчуття певної завершенності, внутрішньої свободи і, безперечно, сприяє гарному настроєві. Що ж до подарунків, то, як би ми не іронізували над подарунковим ажіотажем, явище це, гадаю, цілком позитивне, адже чудово налаштовує на свято. Ще один спосіб створення святкового настрою я б назвала італійським. В Італії є звичай: у новорічну ніч викидати старі меблі. Я, звісно, не пропоную аж таких радикальних заходів, не такі ми багаті, щоби розкидатися меблями. А от викинути весь старий непотріб, що накопичився за рік, справді варто. Причому, дуже добре робити це весело, з музикою і всією родиною. Відчуття оновлення і душевного піднесення гарантоване.
Звичайно, кожен з нас має і власні рецепти створення гарного настрою. Комусь для цього потрібно послухати улюблену музику чи передивитися старий новорічний фільм, комусь – зробити невеличкий подарунок собі, коханому, а іншому – пройтися засніженим лісом, згадати щось радісне чи просто помріяти. Головне – не забувати, що наш святковий настрій – всередині нас самих, потрібно тільки вчасно витягти його назовні. А для цього буває достатньо лише невеличкого поштовху.
Учора ввечері я вийшла з роботи стомлена й заклопотана. До нового року - кілька днів, а у мене ще стільки справ. І головне – ніякого святкового настрою... І потрапила у диво: у світлі ліхтарів тихо падав сніг, все навкруги було схоже на різдвяну казку. Чи варто говорити, що настрій мій одразу змінився. Мене охопило передчуття свята...
Проте, новий рік настає незалежно від погоди, політики і наших особистих проблем. А от щодо настрою, попри всі теорії, – переконана: свій настрій ми дуже значною мірою створюємо самі. Отже, не варто чекати милостей від природи, сусідніх держав і рідних можновладців і самим зайнятися відповідальною справою створення Свята.
Власне, саме цьому і служать традиційні передноворічні ритуали: прикрашання ялинки і помешкання, підготовка подарунків, святкового столу. Втім, добре навести лад не лише у хаті, але і у своїй душі, думках, закінчити якісь важливі справи, підвести певні підсумки, постаратись віддати борги, причому не лише матеріальні, а й моральні. Це дає відчуття певної завершенності, внутрішньої свободи і, безперечно, сприяє гарному настроєві. Що ж до подарунків, то, як би ми не іронізували над подарунковим ажіотажем, явище це, гадаю, цілком позитивне, адже чудово налаштовує на свято. Ще один спосіб створення святкового настрою я б назвала італійським. В Італії є звичай: у новорічну ніч викидати старі меблі. Я, звісно, не пропоную аж таких радикальних заходів, не такі ми багаті, щоби розкидатися меблями. А от викинути весь старий непотріб, що накопичився за рік, справді варто. Причому, дуже добре робити це весело, з музикою і всією родиною. Відчуття оновлення і душевного піднесення гарантоване.
Звичайно, кожен з нас має і власні рецепти створення гарного настрою. Комусь для цього потрібно послухати улюблену музику чи передивитися старий новорічний фільм, комусь – зробити невеличкий подарунок собі, коханому, а іншому – пройтися засніженим лісом, згадати щось радісне чи просто помріяти. Головне – не забувати, що наш святковий настрій – всередині нас самих, потрібно тільки вчасно витягти його назовні. А для цього буває достатньо лише невеличкого поштовху.
Учора ввечері я вийшла з роботи стомлена й заклопотана. До нового року - кілька днів, а у мене ще стільки справ. І головне – ніякого святкового настрою... І потрапила у диво: у світлі ліхтарів тихо падав сніг, все навкруги було схоже на різдвяну казку. Чи варто говорити, що настрій мій одразу змінився. Мене охопило передчуття свята...