“Парламентська асамблея Ради Європи серйозно засуджує масштабні порушення прав людини тоталітарними комуністичними режимами і висловлює підтримку та розуміння жертвам цих режимів. Асамблея констатує, що ці порушення включають у себе масові вбивства, смерті в концтаборах, голод та депортації”.
Про це йдеться в офіційній заяві ПАРЄ. Однак конкретних рекомендацій урядам країн Ради Європи так і не ухвалили – не вистачило підтримки.
Вперше ж про засудження комунізму у Раді Європи заговорили у 2003 році. Відповідну заяву виголосив теперішній президент Парламентської асамблеї Рене Ван дер Лінден. А вже 2005 року швед Йоран Ліндблан на політкомісії виступив з докладом “Необхідність засудження міжнародною спільнотою злочинів комунізму”. Однак через протести комуністів, на наступній політкомісії доклад дещо переформатували. Зокрема, замість слів “злочини комунізму”, з’явилися слова “засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів”.
Гарним уроком для керівництва України, яке почало писати перші сторінки Незалежності, називає рішення ПАРЕ, історик Юрій Шаповал:
“Я маю на увазі першого всенародного президента Леоніда Кравчука. На ньому лежить провина не засудження комуністичного ладу, його злочинів, недистанціювання від того темного минулого, від якого Україна мала б очистися значно раніше. Це зайве свідчення, і ще один сигнал для тих, хто нині ще чіпляється за ці застарілі ідеї, для сучасних українських комуністів, які переконують, що вони відстоюють найсвітліші ідеали. Хоча насправді історія комунізму – це історія злочинів і антигуманної політики”.
А ось що сказав з приводу засудження Парламентською асамблеєю злочинів комунізму, член КПУ Ігор Алєксеєв:
“Це пов’язано, перш за все з тим невдалим розвитком подій, що відбуваються в Євросоюзі з питаннями європейської ліберальної демократії. А по-друге, це пов’язано зі значним зростанням впливу на суспільне життя, в тому числі в європейських країнах лівих партій. Після прийняття цієї резолюції, нам, представникам лівих сил, і КПУ передусім, потрібно підготувати резолюції щодо засудження злочинів християнства”.
З оптимізмом сприйняв рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи член Гельсінської Спілки Петро Січко, який провів у сталінських концтаборів смерти 17 років:
“Якщо ці злочини будуть засуджені, то безумовно, життя буде різко мінятися. Життя буде мінятися. До влади будуть приходити чесні люди, ті, які хочуть працювати для народу. А комуністичний режим – це був сатанинський режим. І ми знаємо скільки мільйонів людей знищили і ще до цього часу не засуджені”.
Жертвами комуністичного режиму стали щонайменше 10 мільйонів українців.
Про це йдеться в офіційній заяві ПАРЄ. Однак конкретних рекомендацій урядам країн Ради Європи так і не ухвалили – не вистачило підтримки.
Вперше ж про засудження комунізму у Раді Європи заговорили у 2003 році. Відповідну заяву виголосив теперішній президент Парламентської асамблеї Рене Ван дер Лінден. А вже 2005 року швед Йоран Ліндблан на політкомісії виступив з докладом “Необхідність засудження міжнародною спільнотою злочинів комунізму”. Однак через протести комуністів, на наступній політкомісії доклад дещо переформатували. Зокрема, замість слів “злочини комунізму”, з’явилися слова “засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів”.
Гарним уроком для керівництва України, яке почало писати перші сторінки Незалежності, називає рішення ПАРЕ, історик Юрій Шаповал:
“Я маю на увазі першого всенародного президента Леоніда Кравчука. На ньому лежить провина не засудження комуністичного ладу, його злочинів, недистанціювання від того темного минулого, від якого Україна мала б очистися значно раніше. Це зайве свідчення, і ще один сигнал для тих, хто нині ще чіпляється за ці застарілі ідеї, для сучасних українських комуністів, які переконують, що вони відстоюють найсвітліші ідеали. Хоча насправді історія комунізму – це історія злочинів і антигуманної політики”.
А ось що сказав з приводу засудження Парламентською асамблеєю злочинів комунізму, член КПУ Ігор Алєксеєв:
“Це пов’язано, перш за все з тим невдалим розвитком подій, що відбуваються в Євросоюзі з питаннями європейської ліберальної демократії. А по-друге, це пов’язано зі значним зростанням впливу на суспільне життя, в тому числі в європейських країнах лівих партій. Після прийняття цієї резолюції, нам, представникам лівих сил, і КПУ передусім, потрібно підготувати резолюції щодо засудження злочинів християнства”.
З оптимізмом сприйняв рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи член Гельсінської Спілки Петро Січко, який провів у сталінських концтаборів смерти 17 років:
“Якщо ці злочини будуть засуджені, то безумовно, життя буде різко мінятися. Життя буде мінятися. До влади будуть приходити чесні люди, ті, які хочуть працювати для народу. А комуністичний режим – це був сатанинський режим. І ми знаємо скільки мільйонів людей знищили і ще до цього часу не засуджені”.
Жертвами комуністичного режиму стали щонайменше 10 мільйонів українців.
