Дмитро Базів розповів, що до 1998 року українську мову у Севастополі взагалі не викладали. В 2005 році українській владі, на його думку, вдалося закласти підвалини для серйозного поступу в цьому питанні:
“Вперше за роки незалежності в Державному бюджеті передбачено 9 мільйонів гривень на розвиток української культури й мови в місті Севастополі. І з цих грошей 2,5 мільйони гривень ми пропонуємо використати на початок будівництва українського колегіуму в місті Севастополі, оскільки питання колегіуму вже давно назріло. Ви знаєте, що в нас, на жаль, немає жодного повністю українськомовного загальноосвітнього навчального закладу, хоча в нас є декілька шкіл, де є українські класи, тобто, певний прогрес є, але повноцінного українськомовного закладу немає. І ми б хотіли в найближчі 2-3 роки здійснити цей проект, оскільки досвід української гімназії в місті Сімферополі свідчить про те, що сучасний українськомовний навчальний заклад може користуватися дуже великою популярністю навіть у Криму”.
9 мільйонів гривень - це цільова субвенція з державного бюджету України. Дмитро Базів каже, що він – реаліст і, на жаль, мусить констатувати, що сьогоднішня міська рада і, мабуть, та рада, яка прийде на зміну цій, не виділить коштів з місцевого бюджету на побудову українськомовного навчального закладу.
З 9 мільйонів гривень півтора мільйона мають бути виділені на українську культуру, решта – на освіту. З цих коштів для початку будівництва майбутнього унікального навчального комплексу, закладеного напередодні Дня Незалежности України, українського колегіуму передбачається виділити два з половиною мільйони гривень. Вже є проект закладу і землевідведення. Але детальне розписування виділених коштів повинен затвердити Кабінет Міністрів України.
Заступник голови Севастопольської міської державної адміністрації Дмитро Базів сказав, що місто почало дбати і про дитячі садки:
“У минулому, 2005 році, вперше в Севастополі перевели два дитячих заклади, два дитсадки, на українську мову виховання в двох районах міста, центральних, оскільки до 2005 року в нас були майже всуціль російськомовні дитячі садки. Лише декілька дитсадків мали назву “з переважним вихованням українською мовою”, але значною мірою це була, в принципі, фікція”.
При цьому міська влада наштовхнулася на проблему з виконанням свого розпорядження, оскільки важко знайти фахівців, які б могли на належному рівні виконувати свої обов’язки і виховувати дитину не просто на українських традиціях, а ще й українською мовою.
За даними начальника управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації Миколи Чербаджі, оприлюдненими на початку січня цього року в газеті “Слава Севастополя”, в місті на сьогодні лише в 5,7 % шкіл і класів навчання провадиться українською мовою, що можна пояснити специфікою, яка склалася в минулі роки, коли в реґіоні українську мову взагалі не вивчали. Водночас в останні роки відзначене зростання зацікавлення мешканців одержанням освіти державною мовою. За словами Миколи Чербаджі, якщо ще 3-5 років тому класи з українською мовою навчання комплектувалися з 10-12 осіб, то в цьому навчальному році школи сформували класи у відповідності з державними нормативами - 30 учнів у класі. Сьогодні в Севастополі – вже понад 200 вчителів української мови. А в 1998 році, коли у Севастополі ввели обов’язковий предмет “Українська мова”, в місті працювали тільки 30 вчителів цього фаху.
“Вперше за роки незалежності в Державному бюджеті передбачено 9 мільйонів гривень на розвиток української культури й мови в місті Севастополі. І з цих грошей 2,5 мільйони гривень ми пропонуємо використати на початок будівництва українського колегіуму в місті Севастополі, оскільки питання колегіуму вже давно назріло. Ви знаєте, що в нас, на жаль, немає жодного повністю українськомовного загальноосвітнього навчального закладу, хоча в нас є декілька шкіл, де є українські класи, тобто, певний прогрес є, але повноцінного українськомовного закладу немає. І ми б хотіли в найближчі 2-3 роки здійснити цей проект, оскільки досвід української гімназії в місті Сімферополі свідчить про те, що сучасний українськомовний навчальний заклад може користуватися дуже великою популярністю навіть у Криму”.
9 мільйонів гривень - це цільова субвенція з державного бюджету України. Дмитро Базів каже, що він – реаліст і, на жаль, мусить констатувати, що сьогоднішня міська рада і, мабуть, та рада, яка прийде на зміну цій, не виділить коштів з місцевого бюджету на побудову українськомовного навчального закладу.
З 9 мільйонів гривень півтора мільйона мають бути виділені на українську культуру, решта – на освіту. З цих коштів для початку будівництва майбутнього унікального навчального комплексу, закладеного напередодні Дня Незалежности України, українського колегіуму передбачається виділити два з половиною мільйони гривень. Вже є проект закладу і землевідведення. Але детальне розписування виділених коштів повинен затвердити Кабінет Міністрів України.
Заступник голови Севастопольської міської державної адміністрації Дмитро Базів сказав, що місто почало дбати і про дитячі садки:
“У минулому, 2005 році, вперше в Севастополі перевели два дитячих заклади, два дитсадки, на українську мову виховання в двох районах міста, центральних, оскільки до 2005 року в нас були майже всуціль російськомовні дитячі садки. Лише декілька дитсадків мали назву “з переважним вихованням українською мовою”, але значною мірою це була, в принципі, фікція”.
При цьому міська влада наштовхнулася на проблему з виконанням свого розпорядження, оскільки важко знайти фахівців, які б могли на належному рівні виконувати свої обов’язки і виховувати дитину не просто на українських традиціях, а ще й українською мовою.
За даними начальника управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації Миколи Чербаджі, оприлюдненими на початку січня цього року в газеті “Слава Севастополя”, в місті на сьогодні лише в 5,7 % шкіл і класів навчання провадиться українською мовою, що можна пояснити специфікою, яка склалася в минулі роки, коли в реґіоні українську мову взагалі не вивчали. Водночас в останні роки відзначене зростання зацікавлення мешканців одержанням освіти державною мовою. За словами Миколи Чербаджі, якщо ще 3-5 років тому класи з українською мовою навчання комплектувалися з 10-12 осіб, то в цьому навчальному році школи сформували класи у відповідності з державними нормативами - 30 учнів у класі. Сьогодні в Севастополі – вже понад 200 вчителів української мови. А в 1998 році, коли у Севастополі ввели обов’язковий предмет “Українська мова”, в місті працювали тільки 30 вчителів цього фаху.