В основу опери відомого українського композитора Мирослава Скорика покладена поема Івана Франка “Мойсей”. Для України біблійна постать є особливо символічною. Пророк Мойсей, який водив свій народ 40 років пустелею, сприймається як метафора споконвічного пошуку народом землі обітованої, наймення якої – Свобода. Як розповів кореспонденту „Радіо-Свобода” Мирослав Скорик, важливими для нього стали тема відповідальності лідера перед своїм народом, який є могутньою силою.
За словами композитора, „Мойсей” написаний ним до 100-річного ювілею Львівського оперного театру імені Соломії Крушельницької. Цим твором композитор відзначив також 400-ліття існування оперного жанру. У Львові оперу поставив польський режисер Збігнев Кшановський. Несподівано меценатом її постановки став, нині покійний, папа Римський. За словами композитора, до цього Ватикан подібних спонсорських жестів не робив. Прем’єра „Мойсея” відбулася на честь знаменного візиту Іоанна Павла другого в Україну. Перебуваючи у Львові, він благословив спектакль і вручив композитору та виконавцям пам’ятні знаки. Далі „Мойсей” вирушив на Міжнародний оперний фестиваль у польське місто Бидгощ, а також на сцену Варшавського Народного театру опери та балету. Як писала газета “Zycie Warszawy”, по завершенню публіка, “стоячи вітала спектакль, висловлюючи своє захоплення заслуженими бурхливими оваціями”. Постановку „Мойсея” в Національній опері України здійснили режисер Анатолій Солов’яненко, художниця Марія Левицька, диригенти Іван Гамкало і сам композитор, який теж став за диригентський пульт. Твір Скорика польська преса назвала “оперою-посланням”, яка піднімає не лише одвічні питання релігії, а й понадчасові проблеми, які існують у кожного народу у важкі моменти його історії”. Тому й звучить монолог-роздум Мойсея.
За словами композитора, „Мойсей” написаний ним до 100-річного ювілею Львівського оперного театру імені Соломії Крушельницької. Цим твором композитор відзначив також 400-ліття існування оперного жанру. У Львові оперу поставив польський режисер Збігнев Кшановський. Несподівано меценатом її постановки став, нині покійний, папа Римський. За словами композитора, до цього Ватикан подібних спонсорських жестів не робив. Прем’єра „Мойсея” відбулася на честь знаменного візиту Іоанна Павла другого в Україну. Перебуваючи у Львові, він благословив спектакль і вручив композитору та виконавцям пам’ятні знаки. Далі „Мойсей” вирушив на Міжнародний оперний фестиваль у польське місто Бидгощ, а також на сцену Варшавського Народного театру опери та балету. Як писала газета “Zycie Warszawy”, по завершенню публіка, “стоячи вітала спектакль, висловлюючи своє захоплення заслуженими бурхливими оваціями”. Постановку „Мойсея” в Національній опері України здійснили режисер Анатолій Солов’яненко, художниця Марія Левицька, диригенти Іван Гамкало і сам композитор, який теж став за диригентський пульт. Твір Скорика польська преса назвала “оперою-посланням”, яка піднімає не лише одвічні питання релігії, а й понадчасові проблеми, які існують у кожного народу у важкі моменти його історії”. Тому й звучить монолог-роздум Мойсея.