Пошук переможців та переможених у результаті так званої газової війни між Росією та Україною призводить до поверхневої оцінки наслідків конфлікту. У цьому переконана професор університету Сеттон Гол Марґарита Балмаседа, яка довгий час вивчає особливості російсько-українських взаємин у сфері енергетики. Вона вважає, що газовий конфлікт та його наслідки необхідно розглядати не лише в контексті міждержавних відносин, але й як результат взаємодії різних груп впливу зі своїми економічними інтересами. Дводенна міжнародна конференція, організована за сприяння Гарвардського Українського Дослідницього Інституту, допоможе, на переконання Марґарити Балмаседи, адекватно оцінити перебіг кризи та нові газові домовленості.
За її словами, зміст цих домовленостей матиме не лише економічні, але й політичні наслідки для України:
“Якщо Україна не розвиватиметься як демократична держава, вона ніколи не зможе стати незалежною від Росії. Якщо енергетичні відносини не стануть чистими і прозорими, то Україна ніколи не буде демократичною. Під час конференції йшлося про те, що доходи від непрозорих, напівкримінальних енергетичних взаємин можуть бути стимулом для збереження в Україні певного типу політичних відносин, які не поєднується з демократією”.
Поки що, як зазначає професор Балмаседа, майже таємний характер російсько-українських газових домовленостей та незрозуміла структура власності компанії “РосУкрЕнерго” викликають занепокоєння більшості учасників конференції. Тому найчастіше під час дискусій можна почути песимістичні прогнози щодо наслідків підписаної угоди:
“Оптимізм залишається лише в одному: Україна все ж може вирішити багато свої енергетичних проблем за наявності політичної волі. І, окрім того, Україна має потенціал стати економною у споживанні енергії. Якщо Україна ухвалить політичне рішення розпочати перехід до менш енергомісткої економіки, вона зможе вийти з замкненого кола енергетичної залежності, в якому вона зараз існує”.
Професор Марґарита Балмаседа не пояснює причини відсутності в чинного керівництва української держави необхідної політичної волі для розв’язання проблеми енергетичної залежності. Вона лише натякає на ймовірні приватні інтереси в енергетичній сфері деяких урядовців та представників оточення президента Віктора Ющенка.
Детальніше політичні наслідки від підписаних домовленостей розглядатимуться під час другого дня конференції.
За її словами, зміст цих домовленостей матиме не лише економічні, але й політичні наслідки для України:
“Якщо Україна не розвиватиметься як демократична держава, вона ніколи не зможе стати незалежною від Росії. Якщо енергетичні відносини не стануть чистими і прозорими, то Україна ніколи не буде демократичною. Під час конференції йшлося про те, що доходи від непрозорих, напівкримінальних енергетичних взаємин можуть бути стимулом для збереження в Україні певного типу політичних відносин, які не поєднується з демократією”.
Поки що, як зазначає професор Балмаседа, майже таємний характер російсько-українських газових домовленостей та незрозуміла структура власності компанії “РосУкрЕнерго” викликають занепокоєння більшості учасників конференції. Тому найчастіше під час дискусій можна почути песимістичні прогнози щодо наслідків підписаної угоди:
“Оптимізм залишається лише в одному: Україна все ж може вирішити багато свої енергетичних проблем за наявності політичної волі. І, окрім того, Україна має потенціал стати економною у споживанні енергії. Якщо Україна ухвалить політичне рішення розпочати перехід до менш енергомісткої економіки, вона зможе вийти з замкненого кола енергетичної залежності, в якому вона зараз існує”.
Професор Марґарита Балмаседа не пояснює причини відсутності в чинного керівництва української держави необхідної політичної волі для розв’язання проблеми енергетичної залежності. Вона лише натякає на ймовірні приватні інтереси в енергетичній сфері деяких урядовців та представників оточення президента Віктора Ющенка.
Детальніше політичні наслідки від підписаних домовленостей розглядатимуться під час другого дня конференції.