На Одещині є власний Алчевськ.

Зима 2006 року стала справжнім випробуванням для жителів придунайського містечка Вилкове, Килійського району. Багатоповерхівки трьох густонаселених мікрорайонів повністю позбавлені опалення, холодна вода подається лише шість годин на добу (що таке гаряча вода тут взагалі забули), каналізація взагалі не працює.

Кому є де перезимувати, залишили власні квартири і перебралися до приватного сектору або за майже двісті кілометрів – до Одеси. Порожніми є цілі секції у житлових будинках. За твердженням місцевої газети „Наш час” – „вилківці перетворилися у справжніх біженців”.

Фахівці приватних підприємств „Тепло” і „Рембудсервіс” вважають, що саме міська рада і Килійська районна держадміністрація винні в ситуації, у якій опинилися вилківці, бо не взяли до уваги їхні клопотання щодо необхідності збереження централізованого опалення. У відповідь на всі пропозиції зі владних кабінетів лунала відповідь: „Немає грошей!”. Як наслідок - у райцентрі Вилкове нині не працює жодна з котелень, вода у міських водогонах замерзла. Не допомогли і 400 тисяч гривень, виділених з обласного бюджету на закупівлю для мешканців двох населених пунктів Килійського району камінів для обігріву квартир під час зими. Останнім часом у райцентрі Вилкове, внаслідок перевантажень у мережі, на багато годин знеструмленими залишаються багатоповерхівки.

Відсутність опалення у помешканнях вилковців призводить до захворювань, особливо дітей і людей похилого віку.

Розповідаючи про свої проблеми в інтерв”ю радіо „Свобода”, мешканці знаного в Україні і у багатьох країнах Європи містечка Вилкове не могли стримати сліз.

„Ми повинні, поки живі, боротися за себе. Розумієте? Це далі терпіти неможливо. На нас не звертають уваги, і ми наче нікому не потрібні. Найголовніше, наприкінці я хочу сказати, що держава старається нам допомогти – виділили гроші на капітальний ремонт і безкоштовне паливо, але де ці гроші, де це паливо? До нас ця державна допомога не доходить. І ці люди, яких ми обирали, вони спотворюють нову владу ставлячи палки у колеса. Ми ж оцінюємо роботу державного апарату за результатами діяльності на місцях... Просимо допомогти нам у вирішенні наших злободенних проблем”.

Мешканці позбавлених тепла багатоповерхових будинків у місті Вилкове свідчать:

„Від 18 грудня минулого року у нас немає води, забивається каналізація. Чоловік у мене онкологічно хворий. Я хочу, щоб навели лад, щоб ми жили і мали причини для посмішок”.

„Цього року взагалі ні води, ні тепла… Так і спимо в одязі. Ми ж жили колись, а нині як безпритульні мерзнемо, але у власних квартирах. Це ж жах. Ми ходимо до влади, сваримося, просимо, благаємо - і нічого…”

Люди носять воду з криниць долаючи відстані до 3 кілометрів

„У нас воду подають шість годин на добу. Дві години вранці, дві - в обід і дві - ввечері, а платити вимагають як за повну добу і більше, ніж у приватному секторі”.

„Ми нікому не потрібні. Всі на нас плюнули. Я не знаю, що робити – молитися Богу, чи комуністам, чи Ющенку, щоб було тепло… Води немає, нічого немає. Ми хочемо тепла. Ми хочемо газу. Ми хочемо води і жити по-людськи. За кого нині голосувати? Куди йти і що говорити? Я не знаю…”

Нині без тепла у Килійському районі Одеської області опинилися понад дві тисячі мешканців різного віку. Багато з них підписали колективний лист, спрямований до Президента України Віктора Ющенка.

„Ми звертаємося до Вас за допомогою. Всі наші проблеми місцеві чиновники знають, але у відповідь на листи на численні звернення і скарги отримуємо від них лише поштові повідомлення про вручення листів”, - йдеться у листі.

Вилківці просять Президента вжити термінових заходів і відновити тепло і водопостачання у багатоповерхових будинках.

Представники місцевої влади коментувати ситуацію у Килійському районі відмовилися.