Ось так звучить китайська народна пісня „Батьківщина”. Її виконавиця У Го Лін стала володаркою першої премії в номінації „жіночі голоси”. Представників Китаю на конкурсі було чимало. Втім, всі вони вчаться в консерваторіях України та Росії. Також першу премію, але в іншій віковій групі, здобула аспірантка Московської консерваторії Тетяна Духіна. Серед чоловічих голосів Гран-Прі отримав студент Литовської академії музики і театру Рітіс Яніліоніс. Конкуренцію литовському басу склав польський бас-баритон Марек Купчинський. Як вважає голова журі, відомий співак Валерій Буймістер, професійна підготовка конкурсанітв і Польщі та Литви вигідно відрізнялася від молодих представників вокального мистецтва України.
„На жаль, середній рівень українських молодих співаків, молодих учасників у плані професійному і в плані культури нижчий, наприклад, як у поляків або з Вільнюса, Каунаса, де, мені здається, більше приділяють увагу музикантському рівню”.
А чим Ви пояснюєте це?
„Як на мене, зараз оце захоплення звучанням голосу. У цьому є якісь моменти, але воно у більшості випадків не пов’язується з музикою. Просто „звучкісти”, як-то кажуть в народі”.
На думку Валерія Буймістера, професія співака, як і все академічне мистецтво, нині втрачає престиж у державі. І тому в молодих виконавців творчість часто поступається прагматичному ставленню до професії, що є дуже небезпечним для мистецтва. Ще одну невтішну тенденцію сучасної української культури озвучив Валерій Буймістер – це зменшення потенціалу голосів, якими завжди славилася Україна:
”Можливо, зараз менше могутніх, сказати б, голосів. Я думаю, що це пов’язано з екологічними процесами, з тим, що люди фізично менше здорові стали, а спів – це дуже тяжка, серйозна фізична праця”.
Проте, на переконання Валерія Буймістера, в Україні продовжують з’являтися талановиті музиканти, чудові голоси. Підтвердженням цього стала перемога на конкурсі української співачки, асистента-стажера Національної академії України Тамари Ходакової. Серед жіночих голосів саме її спів відзначений Гран-прі.
„На жаль, середній рівень українських молодих співаків, молодих учасників у плані професійному і в плані культури нижчий, наприклад, як у поляків або з Вільнюса, Каунаса, де, мені здається, більше приділяють увагу музикантському рівню”.
А чим Ви пояснюєте це?
„Як на мене, зараз оце захоплення звучанням голосу. У цьому є якісь моменти, але воно у більшості випадків не пов’язується з музикою. Просто „звучкісти”, як-то кажуть в народі”.
На думку Валерія Буймістера, професія співака, як і все академічне мистецтво, нині втрачає престиж у державі. І тому в молодих виконавців творчість часто поступається прагматичному ставленню до професії, що є дуже небезпечним для мистецтва. Ще одну невтішну тенденцію сучасної української культури озвучив Валерій Буймістер – це зменшення потенціалу голосів, якими завжди славилася Україна:
”Можливо, зараз менше могутніх, сказати б, голосів. Я думаю, що це пов’язано з екологічними процесами, з тим, що люди фізично менше здорові стали, а спів – це дуже тяжка, серйозна фізична праця”.
Проте, на переконання Валерія Буймістера, в Україні продовжують з’являтися талановиті музиканти, чудові голоси. Підтвердженням цього стала перемога на конкурсі української співачки, асистента-стажера Національної академії України Тамари Ходакової. Серед жіночих голосів саме її спів відзначений Гран-прі.
