Російські аналітики ще в січні прогнозували, що на зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним Туркменбаші приготує для України продовження “газової війни”. тоді ж представники посольства Туркменистану в Росії повідомили московським “Ведомостям”, що Ніязов вимагатиме підняти ціну на газ для Росії з 65 до 85 доларів за тисячу кубів.
Зрозуміло, що це навпрост заторкує Україну. Аналітики застерігали: якщо вартість туркменського газу, прокачаного до кордону з Україною, залишатиметься на рівні 95 доларів, то це стане нерентабельним, бо його собівартість фактично становитиме близько 100 доларів за тисячу кубів.
Недавній візит до Ашхабада керівників Мінпаливенерго та НАК “Нафтогаз Україна” Івана Плачкова та Олексія Івченка не врегулювала українсько-туркменську газову проблему.
Олексій Івченко про цю поїздку розповідав так:
“На цій зустрічі йшла мова про ніби-то якийсь борг. Нам пропонували почитати якісь цифри. Але натомість ми запропонували свої документи і цифри. І ми не прийняли тих цифр, які нам запропонувала туркменська сторона”.
Спостерігачі продовжують нарікати на непрозорість усього того, що відбувається в сфері газопостачання. Колишній заступник міністра закордонних справ, нині віце-президент дорадчої “Індустріальної групи” Олександр Чалий каже:
“Фактично, що ми бачимо? Що три людини- Плачков, пан Івченко і пан Воронін, незважаючи на всі заперечення ключових міністрів, в силу якихось незрозумілих для суспільства моментів, тому що ніхто не може зрозуміти, чому у них та “волшебная палочка”, чи “волшебний кошельок”. І вони вирішують всі питання. Всі кажуть: ”Да, це- погано” і т.д. А вирішується все, як вони нам це питання “намалюють”.
Пан Чалий наполягає на тому, що давні домовленості про ціну в 50 доларів за тисячу кубів до 2009 року продовжують існувати. Між тим, дехто з експертів і навіть урядовців дають зрозуміти, що чиновники саботують реалізацію газових домовленостей між Росією і Україною від січня цього року, бо свідомі її згубності для інтересів країни.
Зрозуміло, що це навпрост заторкує Україну. Аналітики застерігали: якщо вартість туркменського газу, прокачаного до кордону з Україною, залишатиметься на рівні 95 доларів, то це стане нерентабельним, бо його собівартість фактично становитиме близько 100 доларів за тисячу кубів.
Недавній візит до Ашхабада керівників Мінпаливенерго та НАК “Нафтогаз Україна” Івана Плачкова та Олексія Івченка не врегулювала українсько-туркменську газову проблему.
Олексій Івченко про цю поїздку розповідав так:
“На цій зустрічі йшла мова про ніби-то якийсь борг. Нам пропонували почитати якісь цифри. Але натомість ми запропонували свої документи і цифри. І ми не прийняли тих цифр, які нам запропонувала туркменська сторона”.
Спостерігачі продовжують нарікати на непрозорість усього того, що відбувається в сфері газопостачання. Колишній заступник міністра закордонних справ, нині віце-президент дорадчої “Індустріальної групи” Олександр Чалий каже:
“Фактично, що ми бачимо? Що три людини- Плачков, пан Івченко і пан Воронін, незважаючи на всі заперечення ключових міністрів, в силу якихось незрозумілих для суспільства моментів, тому що ніхто не може зрозуміти, чому у них та “волшебная палочка”, чи “волшебний кошельок”. І вони вирішують всі питання. Всі кажуть: ”Да, це- погано” і т.д. А вирішується все, як вони нам це питання “намалюють”.
Пан Чалий наполягає на тому, що давні домовленості про ціну в 50 доларів за тисячу кубів до 2009 року продовжують існувати. Між тим, дехто з експертів і навіть урядовців дають зрозуміти, що чиновники саботують реалізацію газових домовленостей між Росією і Україною від січня цього року, бо свідомі її згубності для інтересів країни.
