Великий будинок у центрі Варшави, біля православного собору, що колись був домом місцевого митрополита, за комуністичних часів став відділком поліції. Нині він знову повернувся, так би мовити, у «лоно церкви» і став гуртожитком духовної академії. Повернення власності, яку відібрали у релігійних громад комуністи, стало можливим на підставі закону, ухваленого на початку 90х. Тоді було підписано конкордат - закон про відносини держави і найбільшої польської церкви – римо-католицької.
Проте скористатися із закону могли й інші релігійні громади, зокрема юдейська і православна, структура якої творилася від нуля на північних і західних землях Польщі після хвилі переселень 1945 - 47 рр.
Говорить експерт майнового права, продекан юридичного факультету університету в Білостоці др. Ярослав Матвєюк:
“Такий закон дуже сприятливий для різних церков. На території посткомуністичних держав таких корисних правових актів немає. Це дозволяє вирівняти заподіяні їм державою упродовж історії кривди”.
Колишнє церковне майно нині має різних власників: на колишніх церковних землях є громадські або державні будинки. Тому держава пропонує церкві взамін інші земельні ділянки, будинки або грошове відшкодування.
Православна парафія в Люблині виступає за повернення земельної ділянки біля церкви, де зараз площа названа ім''ям Петра Могили. Парох православної парафії в Люблині о. Андрій Лось сказав для Радіо Свобода:
“Ми свого часу подали заяви до Комісії, що займається цим питанням, і там почали їхній розгляд. На сьогоднішній день ми не виступаємо, щоб нам повернули ці терени, але у нашому внеску написано, щоб нам дали якусь іншу землю”.
Люблинсько - холмська єпархія виступає за повернення колишнього церковного майна в багатьох місцевостях регіону. Це найчастіше земельні ділянки, забрані державою в міжвоєнному періоді. За словами о. Андрія Лося, саме тоді Церква зазнала тут найбільших втрат. Це загалом площа майже в три тисячі гектарів, за які тут виступає Церква.
Усе, здається, на добрій дорозі, якби не відсутність порозуміння щодо майна між православними і греко-католиками у Польщі.
Ідеться тут про майже 20 церков, яких власником до 1947р., тобто до виселення української людності із Бескидів, були греко-католики. Після операції "Вісла" опустілі церкви перейняли православні. Відроджена УГКЦ домагається їх повернення собі. Якщо вірним не вдасться порозумітися у дусі братерського порозуміння, їх розсудить Європа, точніше Страсбурзький трибунал.
Проте скористатися із закону могли й інші релігійні громади, зокрема юдейська і православна, структура якої творилася від нуля на північних і західних землях Польщі після хвилі переселень 1945 - 47 рр.
Говорить експерт майнового права, продекан юридичного факультету університету в Білостоці др. Ярослав Матвєюк:
“Такий закон дуже сприятливий для різних церков. На території посткомуністичних держав таких корисних правових актів немає. Це дозволяє вирівняти заподіяні їм державою упродовж історії кривди”.
Колишнє церковне майно нині має різних власників: на колишніх церковних землях є громадські або державні будинки. Тому держава пропонує церкві взамін інші земельні ділянки, будинки або грошове відшкодування.
Православна парафія в Люблині виступає за повернення земельної ділянки біля церкви, де зараз площа названа ім''ям Петра Могили. Парох православної парафії в Люблині о. Андрій Лось сказав для Радіо Свобода:
“Ми свого часу подали заяви до Комісії, що займається цим питанням, і там почали їхній розгляд. На сьогоднішній день ми не виступаємо, щоб нам повернули ці терени, але у нашому внеску написано, щоб нам дали якусь іншу землю”.
Люблинсько - холмська єпархія виступає за повернення колишнього церковного майна в багатьох місцевостях регіону. Це найчастіше земельні ділянки, забрані державою в міжвоєнному періоді. За словами о. Андрія Лося, саме тоді Церква зазнала тут найбільших втрат. Це загалом площа майже в три тисячі гектарів, за які тут виступає Церква.
Усе, здається, на добрій дорозі, якби не відсутність порозуміння щодо майна між православними і греко-католиками у Польщі.
Ідеться тут про майже 20 церков, яких власником до 1947р., тобто до виселення української людності із Бескидів, були греко-католики. Після операції "Вісла" опустілі церкви перейняли православні. Відроджена УГКЦ домагається їх повернення собі. Якщо вірним не вдасться порозумітися у дусі братерського порозуміння, їх розсудить Європа, точніше Страсбурзький трибунал.
