У засіданні круглого столу взяли участь координатори громадянської ініциативи “Знаю” у Дніпропетровській області і Дніпропетровську, Дніпровського Центру соціальних досліджень, првозахисного об’єднання громадян “За чесні вибори”, представники виборчих штабів Соціалістичної партії та партії “Реформи і Порядок”. Були присутні представники місії ОБСЄ зі спостереження за виборами.
Йшлося про проблеми, пов’язані з виборами до місцевих рад за пропорційною системою. Головними проблемами названі необізнаність виборців з новим законом про вибори і фактична закритість виборчих списків для громадян, громадських організацій та преси.
Координатор громадянської ініциативи “Знаю” у Дніпропетровській області Павло Хобот зазначив що згідно з законом:
“виборчі комісії зобов’язані забезпечити можливості для ознайомлення виборців із відомостями про кандидатів у депутати. Але, зокрема, що стосується місцевих виборів, той мінімум, який виборець зможе довідатись за допомогою тих самих комісій, це інформаційні плакати партій, у яких буде мінімум офіційної інформації. Це – передвиборча програма та прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, місце проживання, місце роботи кандидата у виборчому списку. Цієї інформації явно недостатньо щоб зробити усвідомлений вибір. Понад те, як ми можемо спостерігати за якістю кандидатів, то фактично відбувається перетасування тої старої еліти, яка була раніше при владі і у такий спосіб намагається залишитися надалі у радах різного рівня. Як показує досвід минулого місяця, і Центральна виборча комісія і , зокрема, виборчі комісії Дніпропетровської області на офіційні звернення ініциативи “Знаю” відповідали офіційною відмовою чи ще не дали офіційної відмови але казали що відповідь буде однозначно неґативною.”
Виборчі комісії надають інформацію тільки про першу п’ятірку кандидатів у списку, при чому відмовляють у наданні декларацій кандидатів про їхнє майно і доходи. Про решту кандидатів – лише прізвище, ім’я, по батькові і номер у списку. Було сказане що небажання виборчих комісій інформувати виборців про кандидатів у депутати наштовхує на думку про наявність змови проти чесних виборів. У поширеному пресрелізі зазначено що відмови у наданні інформації, на поширення якої кандидати у депутати самі дали згоду, не мають нічого спільного з нерозповсюдженням конфіденційної і особистої інформації про людину. Це є прямим порушенням закону України “Про інформацію”, згідно з яким обмеження права на одержання відкритої інформації заборонене. Павло Хобот зазначив що в умовах пропорційної виборчої системи відбулося згортання внутрішньопартійної демократії і місцеві партійні організації подекуди перетворилися на комерційно-кланові структури з продажу депутатських місць, розподіл яких призводить до наявних чи прихованих конфліктів.
Керівник Дніпропетровського міського виборчого штабу партії “Реформи і Порядок” Андрій Денисенко зазначив що сьогодні ризик впливу адміністративного ресурсу на виборах суттєво зменшений, проте політичні партії, які за суттю мусять бути ідеологічними об’єднаннями, набувають рис бізнесових виборчих проектів. Місце адміністративного ресурсу займає ресурс фінансовий. Він сказав що схоже, існує такий собі неофіційний прайс-ліст на прохідні місця у партійних списках. Так, місце у списку кандидатів до районної ради орієнтовно коштує до 10 тисяч доларів, до міської ради – від 50 до 200 тисяч доларів, до обласної ради - від 100 до 250 тисяч.
Говорилося і про низьку кваліфікацію керівників і членів виборчих комісій, що може призвести до численних помилок і зловживань підчас виборів. Учасники круглого столу дійшли висновку що пропорційна система виборів у тому вигляді, як вона впроваджена, себе не виправдовує та що потрібне подальше вдосконалення системи виборів в Україні. Пропонувалися повернення до різновиду мажоритарної системи з висуванням кандидатів виключно політичними партіями та пропорційна система з відкритими виборчими списками з формуванням черговості у них через рейтингове голосування, щоправда, така модель визнана заскладною.
У засіданні були також оприлюднені результати опитування виборців Дніпропетровська за останній тиждень, проведеного Дніпровським Центром соціальних досліджень. Опитані 700 респондентів, помилка репрезентативності становить 3,1%.
На виборах до Верховної Ради 3-відсотковий бар’єр у Дніпропетровську долають Партія Регіонів – 28%, Блок Юлії Тимошенко – 9,3%, Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» – 6%, Комуністична Партія України – 4,1%, Соціалістична Партія України – 3,6% і партія «Віче» - 3,3%.
На місцевих виборах – Партія Реґіонів – 22,3%, Блок Юлії Тимошенко – 8%, Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» – 5%, Комуністична Партія України – 4%, Блок Павла Лазаренка – 3,3%, Соціалістична Партія України – 3%.
На виборах міського голови Дніпропетровська перед веде Іван Куліченко, котрий зараз є міським головою – за нього готові проголосувати понад чверть виборців.
Йшлося про проблеми, пов’язані з виборами до місцевих рад за пропорційною системою. Головними проблемами названі необізнаність виборців з новим законом про вибори і фактична закритість виборчих списків для громадян, громадських організацій та преси.
Координатор громадянської ініциативи “Знаю” у Дніпропетровській області Павло Хобот зазначив що згідно з законом:
“виборчі комісії зобов’язані забезпечити можливості для ознайомлення виборців із відомостями про кандидатів у депутати. Але, зокрема, що стосується місцевих виборів, той мінімум, який виборець зможе довідатись за допомогою тих самих комісій, це інформаційні плакати партій, у яких буде мінімум офіційної інформації. Це – передвиборча програма та прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, місце проживання, місце роботи кандидата у виборчому списку. Цієї інформації явно недостатньо щоб зробити усвідомлений вибір. Понад те, як ми можемо спостерігати за якістю кандидатів, то фактично відбувається перетасування тої старої еліти, яка була раніше при владі і у такий спосіб намагається залишитися надалі у радах різного рівня. Як показує досвід минулого місяця, і Центральна виборча комісія і , зокрема, виборчі комісії Дніпропетровської області на офіційні звернення ініциативи “Знаю” відповідали офіційною відмовою чи ще не дали офіційної відмови але казали що відповідь буде однозначно неґативною.”
Виборчі комісії надають інформацію тільки про першу п’ятірку кандидатів у списку, при чому відмовляють у наданні декларацій кандидатів про їхнє майно і доходи. Про решту кандидатів – лише прізвище, ім’я, по батькові і номер у списку. Було сказане що небажання виборчих комісій інформувати виборців про кандидатів у депутати наштовхує на думку про наявність змови проти чесних виборів. У поширеному пресрелізі зазначено що відмови у наданні інформації, на поширення якої кандидати у депутати самі дали згоду, не мають нічого спільного з нерозповсюдженням конфіденційної і особистої інформації про людину. Це є прямим порушенням закону України “Про інформацію”, згідно з яким обмеження права на одержання відкритої інформації заборонене. Павло Хобот зазначив що в умовах пропорційної виборчої системи відбулося згортання внутрішньопартійної демократії і місцеві партійні організації подекуди перетворилися на комерційно-кланові структури з продажу депутатських місць, розподіл яких призводить до наявних чи прихованих конфліктів.
Керівник Дніпропетровського міського виборчого штабу партії “Реформи і Порядок” Андрій Денисенко зазначив що сьогодні ризик впливу адміністративного ресурсу на виборах суттєво зменшений, проте політичні партії, які за суттю мусять бути ідеологічними об’єднаннями, набувають рис бізнесових виборчих проектів. Місце адміністративного ресурсу займає ресурс фінансовий. Він сказав що схоже, існує такий собі неофіційний прайс-ліст на прохідні місця у партійних списках. Так, місце у списку кандидатів до районної ради орієнтовно коштує до 10 тисяч доларів, до міської ради – від 50 до 200 тисяч доларів, до обласної ради - від 100 до 250 тисяч.
Говорилося і про низьку кваліфікацію керівників і членів виборчих комісій, що може призвести до численних помилок і зловживань підчас виборів. Учасники круглого столу дійшли висновку що пропорційна система виборів у тому вигляді, як вона впроваджена, себе не виправдовує та що потрібне подальше вдосконалення системи виборів в Україні. Пропонувалися повернення до різновиду мажоритарної системи з висуванням кандидатів виключно політичними партіями та пропорційна система з відкритими виборчими списками з формуванням черговості у них через рейтингове голосування, щоправда, така модель визнана заскладною.
У засіданні були також оприлюднені результати опитування виборців Дніпропетровська за останній тиждень, проведеного Дніпровським Центром соціальних досліджень. Опитані 700 респондентів, помилка репрезентативності становить 3,1%.
На виборах до Верховної Ради 3-відсотковий бар’єр у Дніпропетровську долають Партія Регіонів – 28%, Блок Юлії Тимошенко – 9,3%, Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» – 6%, Комуністична Партія України – 4,1%, Соціалістична Партія України – 3,6% і партія «Віче» - 3,3%.
На місцевих виборах – Партія Реґіонів – 22,3%, Блок Юлії Тимошенко – 8%, Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» – 5%, Комуністична Партія України – 4%, Блок Павла Лазаренка – 3,3%, Соціалістична Партія України – 3%.
На виборах міського голови Дніпропетровська перед веде Іван Куліченко, котрий зараз є міським головою – за нього готові проголосувати понад чверть виборців.