Трирічний воєнний конфлікт в Іраку, внаслідок якого загинуло понад 2000 американських солдат, остаточно підірвав політичну репутацію президента Буша у США. В останні місяці Білий Дім здійснив широку піар-кампанію, спрямовану на збільшення громадської підтримки політики Адміністрації щодо Іраку. Проте, майже 70% американців зараз уважають, що президент Буш не має чіткого плану дій для вирішення іракської проблеми. І майже дві третини переконані, що рішення Білого Дому здійснити воєнне вторгнення в Ірак було помилковим.
Суспільне невдоволення діями президента посилює і критичне ставлення до Буша з боку журналістів. На останній його прес-конференції минулого тижня ветеран американської журналістики Гелен Томас обвинуватила президента у свідомому розпалюванні іракської війни. У своїй відповідь, Буш не стримував емоцій:
“Із усією повагою до вашого запитання, і до вас, як до досвідченого журналіста, я вважаю таке припущення абсолютно помилковим. Гелен, із усіє повагою… Зачекайте, будь-ласка. Перепрошую… Жоден президент не прагне війне. Можливо ви десь чули протилежне, але це просто не правда.”
Інший журналіст запитав у президента, що він може сказати тим, хто втратив довіру до нього через іракську кампанію. У відповідь, Президент обвинуватив самих журналістів у висвітленні лише поганих новин з Іраку:
“Вони, іракські бойовики, здатні вбивати невинних людей і це те, що вам показають у телевізійних шоу. І це впливає на таких людей у Клівленді, з якими ви говорили. І я розумію занепокоєння американців щодо того, чи зможемо ми перемогти. І у своїх подорожах країною я хочу пояснити чому, на мою думку, ми здатні перемогти.”
Спроможність вдало реагувати на найскладніші запитання завжди була слабкістю Президента Буш. Про це в інтерв”ю Радіо Свобода говорить професор політології Нью Йоркського державного університету Роберт Шпітцер:
“Він не здатний швидко ставати знову на ноги. Він добрий оратор і приємна та дружня людина. Але його не порівняти із Білом Клінтоном чи Рональдом Рейганом у здатності відповісти на складне запитання, та використати його на свої користь. Це ніколи не було його сильною якістю і тому в нього було так мало безпосереднього спілкування із пресою під час першого терміну. Він доволі ізольований. І додатковий стрес останніх кількох місяців лише ускладнить його життя.”
Низька популярність Буша пов’язана не лише із невдачами в Іраку, але й його внутрішньої політикою. Лише третина американців схвально оцінюють політику Буша у сфері економіки, енергетики та охорони здоров’я. Втрата довіри виборців до Буша спричинила і падіння підтримки кандидатів від республіканської партії на посередстрокових виборах до Конгресу, які відбудуться восени цього року. Половина опитаних американців готові проголосувати за кандидатів від демократичної партії, і 39% кажуть, що голосуватимуть за республіканців. Повернення демократами контролю над однією з палат Конгресу, може, на думку аналітиків, покращити шанси їхнього кандидата на здобуття Білого Дому у 2008 році.
Суспільне невдоволення діями президента посилює і критичне ставлення до Буша з боку журналістів. На останній його прес-конференції минулого тижня ветеран американської журналістики Гелен Томас обвинуватила президента у свідомому розпалюванні іракської війни. У своїй відповідь, Буш не стримував емоцій:
“Із усією повагою до вашого запитання, і до вас, як до досвідченого журналіста, я вважаю таке припущення абсолютно помилковим. Гелен, із усіє повагою… Зачекайте, будь-ласка. Перепрошую… Жоден президент не прагне війне. Можливо ви десь чули протилежне, але це просто не правда.”
Інший журналіст запитав у президента, що він може сказати тим, хто втратив довіру до нього через іракську кампанію. У відповідь, Президент обвинуватив самих журналістів у висвітленні лише поганих новин з Іраку:
“Вони, іракські бойовики, здатні вбивати невинних людей і це те, що вам показають у телевізійних шоу. І це впливає на таких людей у Клівленді, з якими ви говорили. І я розумію занепокоєння американців щодо того, чи зможемо ми перемогти. І у своїх подорожах країною я хочу пояснити чому, на мою думку, ми здатні перемогти.”
Спроможність вдало реагувати на найскладніші запитання завжди була слабкістю Президента Буш. Про це в інтерв”ю Радіо Свобода говорить професор політології Нью Йоркського державного університету Роберт Шпітцер:
“Він не здатний швидко ставати знову на ноги. Він добрий оратор і приємна та дружня людина. Але його не порівняти із Білом Клінтоном чи Рональдом Рейганом у здатності відповісти на складне запитання, та використати його на свої користь. Це ніколи не було його сильною якістю і тому в нього було так мало безпосереднього спілкування із пресою під час першого терміну. Він доволі ізольований. І додатковий стрес останніх кількох місяців лише ускладнить його життя.”
Низька популярність Буша пов’язана не лише із невдачами в Іраку, але й його внутрішньої політикою. Лише третина американців схвально оцінюють політику Буша у сфері економіки, енергетики та охорони здоров’я. Втрата довіри виборців до Буша спричинила і падіння підтримки кандидатів від республіканської партії на посередстрокових виборах до Конгресу, які відбудуться восени цього року. Половина опитаних американців готові проголосувати за кандидатів від демократичної партії, і 39% кажуть, що голосуватимуть за республіканців. Повернення демократами контролю над однією з палат Конгресу, може, на думку аналітиків, покращити шанси їхнього кандидата на здобуття Білого Дому у 2008 році.