У дитячому міському будинку №1 проживає 119 діток дошкільного віку. 5- річна Марта ніколи не бачила своїх маму і тату: вони у в’язниці. Але й на волі вони не цікавились дівчиною. Одне львівське подружжя хоче забрати дитину у прийомну родину.
«Пані Слава, вона мене забирає додому. Це моя мама, я там бавлюсь, маю Мурчика, але він мене боїться, ще не знає».
Майбутнього тата Марти я зустріла біля кабінету директора дитячого будинку. Він з дружиною уже довший час оббиває бюрократичні пороги чиновницьких кабінетів.
«Зараз є непередбачені труднощі. Треба визначити офіційний статус дитини. Я не знаю як на довго це затягнеться. Ми вже пройшли все-процедури, аналізи, заяви, довідки і тепер суд. Я не бачу цьому кінця».
За новим українським законодавством про усиновлення дитини чи створення прийомної родини, необхідний статус дитини-кругла сирота. Зі 119 вихованців міського будинку дитини лише 6 круглі сироти. В інших діток, як і в Марти є буцімто батьки, на папері. Марія Чернік, директор будинку дитини вважає, що закон про усиновлення працює проти маленьких сиріт. Відтак цей процес нині просто гальмується.
«Я була у Києві на всеукраїнській нараді, на якій президент Ющенко просто сварився з посадовцями, чому так мало дітей нині усиновлюють чи забирають у прийомні родини. Ці діти не можуть бути усиновлені, закон є проти цього. Дитина мусить бути сирота. Ми не можемо нічого зробити. Їхні батьки невідомо де, ми їх роками шукаємо…»
Львівські суди зволікають з ухваленням рішень про позбавлення батьків, які про дитя забули і ним не піклуються, батьківських прав. А часто й залишають за ними ці права. Відтак дитина, по суті кругла сирота, за новими нормами не може потрапити у прийомну родину чи бути усиновленою. Марія Чернік бачить єдиний вихід - внести поправку до закону: якщо рік батьки не цікавляться дитиною у сиротинці, то автоматично позбавляти їх батьківських прав.
«Не потрібно для них глупого гуманізму».
Торік на Львівщині були усиновлені 42 сиріт, 32 з них знайшли сім»ї в Україні, 10-за кордоном. Цього року двоє сиріт поїхали з новими батьками в Італію та США , а 10 мешкають в українських родинах. Нині 11 сімей подали документи про своє бажання створити прийомні родини.
«Ми не знаємо куди звертатись-до інспектора управління освіти чи у служба в справах неповнолітніх. Одні кажуть, що вже цього не роблять, інші-ще не займаються усиновленням».
Пані Марія переконана, краще аби дітей усиновлювали, щоб вони ставали повноцінними членами сім», а не жили у прийомній родині. Директор будинку дитини не надає перевагу українським чи іноземним громадянам, які бажають усиновити, важливо аби її вихованцям було добре з новими батьками.
«Кажуть, що діти, як громадяни України, губляться. Вибачте, може це страшно, але вони, ці маленькі громадяни України, нікому тут непотрібні».
Коли я виходила з дитячого будинку, чула як ці «нікому непотрібні маленькі громадяни України» кликала перед сном мама. Але є сотні жінок, які мріють почути оте слово «мама» і це дитяче щебетання.
«Це машинка. А що дівчатка бавляться машинками? Ні, ми хлопці, а дівчатка ляльками!!!»
«Пані Слава, вона мене забирає додому. Це моя мама, я там бавлюсь, маю Мурчика, але він мене боїться, ще не знає».
Майбутнього тата Марти я зустріла біля кабінету директора дитячого будинку. Він з дружиною уже довший час оббиває бюрократичні пороги чиновницьких кабінетів.
«Зараз є непередбачені труднощі. Треба визначити офіційний статус дитини. Я не знаю як на довго це затягнеться. Ми вже пройшли все-процедури, аналізи, заяви, довідки і тепер суд. Я не бачу цьому кінця».
За новим українським законодавством про усиновлення дитини чи створення прийомної родини, необхідний статус дитини-кругла сирота. Зі 119 вихованців міського будинку дитини лише 6 круглі сироти. В інших діток, як і в Марти є буцімто батьки, на папері. Марія Чернік, директор будинку дитини вважає, що закон про усиновлення працює проти маленьких сиріт. Відтак цей процес нині просто гальмується.
«Я була у Києві на всеукраїнській нараді, на якій президент Ющенко просто сварився з посадовцями, чому так мало дітей нині усиновлюють чи забирають у прийомні родини. Ці діти не можуть бути усиновлені, закон є проти цього. Дитина мусить бути сирота. Ми не можемо нічого зробити. Їхні батьки невідомо де, ми їх роками шукаємо…»
Львівські суди зволікають з ухваленням рішень про позбавлення батьків, які про дитя забули і ним не піклуються, батьківських прав. А часто й залишають за ними ці права. Відтак дитина, по суті кругла сирота, за новими нормами не може потрапити у прийомну родину чи бути усиновленою. Марія Чернік бачить єдиний вихід - внести поправку до закону: якщо рік батьки не цікавляться дитиною у сиротинці, то автоматично позбавляти їх батьківських прав.
«Не потрібно для них глупого гуманізму».
Торік на Львівщині були усиновлені 42 сиріт, 32 з них знайшли сім»ї в Україні, 10-за кордоном. Цього року двоє сиріт поїхали з новими батьками в Італію та США , а 10 мешкають в українських родинах. Нині 11 сімей подали документи про своє бажання створити прийомні родини.
«Ми не знаємо куди звертатись-до інспектора управління освіти чи у служба в справах неповнолітніх. Одні кажуть, що вже цього не роблять, інші-ще не займаються усиновленням».
Пані Марія переконана, краще аби дітей усиновлювали, щоб вони ставали повноцінними членами сім», а не жили у прийомній родині. Директор будинку дитини не надає перевагу українським чи іноземним громадянам, які бажають усиновити, важливо аби її вихованцям було добре з новими батьками.
«Кажуть, що діти, як громадяни України, губляться. Вибачте, може це страшно, але вони, ці маленькі громадяни України, нікому тут непотрібні».
Коли я виходила з дитячого будинку, чула як ці «нікому непотрібні маленькі громадяни України» кликала перед сном мама. Але є сотні жінок, які мріють почути оте слово «мама» і це дитяче щебетання.
«Це машинка. А що дівчатка бавляться машинками? Ні, ми хлопці, а дівчатка ляльками!!!»