Новий український уряд, хто б його не очолив, міг би повчитися у держав Балтії – іти європейським шляхом.
У довгостроковій перспективі дверима до великого благополуччя є – тісні стосунки з Євросоюзом, вільний доступ на європейський ринок. «Золотий ключик до цих дверей може опинитися в руках помаранчевої коаліції», - наголошує газета.
«Die Welt» (Німеччина)
Після демократичних виборів в Україні, державу гарячково трусить від формування урядової коаліції. «Ставки дуже високі: ...майбутній голова уряду матиме надзвичайно високі повноваження. Прем’єр може бути і жіночої статі – залишається лише чекати, чи зможе Юлія Тимошенко обійняти цю посаду».
«А чи відповідала її політика минулого року основним засадам ринкової економіки – над цим варто поміркувати за «зеленим столом» на Заході, де не так сильно залежать від милості російських газових і нафтових концернів, як в Україні. Зрозумілим є те, що Тимошенко відкрила б двері до країни західним інвесторам».
«Independent» (Великобританія)
Віктор Ющенко, здається, пішов на поступки і вирішив формувати «помаранчеву коаліцію» із Юлею Тимошенко, яку він звільнив з посади прем''єр-міністра вісім місяців тому. «Це посилює перспективу, що помаранчева революція 2004 року отримає шанс на нове життя після періоду розчарування... Відновлення єдності з нею (Юлією Тимошенко) – єдиний спосіб не допустити до влади Партію регіонів, котра перемогла на виборах і яка симпатизує Росії».
«...Але Віктор Ющенко, здається, залишає відкритою і можливість формування коаліції із проросійською партією».
«Завтра» (№ 14) (Росія)
«Вибори в Україні завершилися. І вже сьогодні, не дивлячись на усі тонкощі підрахунку голосів, можна сказати, що вони завершилися новою поразкою проросійських сил. Партія регіонів Януковича-Ахметова і КПУ здобули – 36 %, а три партії «западєнцев» – 43 %... Більше половини місць в українському парламенті опиниться в руках «недругів» Росії. Такі плачевні результати. І вирішальну роль тут зіграла, як і на попередніх президентських виборах, дивна діяльність Кремля в особі адміністрації президента і Газпрому, який забезпечує цю діяльність матеріальними ресурсами. А про саму поразку ретельно замовчують і кремлівські керівники, і телевізійні та інші ЗМІ, розповідаючи, що Янукович все-ж-таки на першому місці».
«Профиль» (№ 14) (Росія)
«Навіть якщо «Наша Україна» укладе союз із Партією регіонів, а Янукович стане прем’єром, для Москви мало що зміниться. Очевидно, що Україна – не відмовиться від інтеграції до НАТО, «мутитиме воду» довкола Чорноморського флоту і не вступить до ЄврАзЕС (Євразійського економічного співтовариства) за будь-якого складу правлячої коаліції».
«Новое время» (№ 14) (Росія)
«Юлія Тимошенко занадто навмисно анонсувала підписання «помаранчевого пакту», щоб повірити у швидкий відгук партнерів. Та і сам анонс, скоріш за все, був – не так фактом тріумфу, як засобом тиску на команду президента. Надто безрадісним виглядало його становище, щоб впиратися цьому. Однак саме ця безрадісність, як з’ясувалося, і зіграла проти планів швидкого єднання: усі можливі варіанти були для Ющенка однаково сумні. А раз так, то навіщо і поспішати. А люди, котрі знають президента, кажуть, що відома нерішучість його вдачі буде компенсовано не менш розрекламованою впертістю».
«Итоги» (№ 14) (Росія)
«Допоки влада у Києві мучиться, шукаючи союзників, у російських бізнесменів з’являється унікальна можливість прилаштуватися у нових економічних і політичних реаліях України».
«...Головні «неринкові» загрози пов’язані з можливим переділом власності і підміною закону політичною волею – що цілком можливе з приходом на прем’єрську посаду Юлії Тимошенко. Але зводити усі ризики лише до її персони було б несерйозно. Багато ризиків цілком «ринкові» і об’єктивні, вони пов’язані з посиленням конкуренції для російського капіталу. Український політичний маятник коливатиметься між Сходом і Заходом за будь-якого кабінету міністрів, питання лише в амплітуді і частоті цих коливань».
У довгостроковій перспективі дверима до великого благополуччя є – тісні стосунки з Євросоюзом, вільний доступ на європейський ринок. «Золотий ключик до цих дверей може опинитися в руках помаранчевої коаліції», - наголошує газета.
«Die Welt» (Німеччина)
Після демократичних виборів в Україні, державу гарячково трусить від формування урядової коаліції. «Ставки дуже високі: ...майбутній голова уряду матиме надзвичайно високі повноваження. Прем’єр може бути і жіночої статі – залишається лише чекати, чи зможе Юлія Тимошенко обійняти цю посаду».
«А чи відповідала її політика минулого року основним засадам ринкової економіки – над цим варто поміркувати за «зеленим столом» на Заході, де не так сильно залежать від милості російських газових і нафтових концернів, як в Україні. Зрозумілим є те, що Тимошенко відкрила б двері до країни західним інвесторам».
«Independent» (Великобританія)
Віктор Ющенко, здається, пішов на поступки і вирішив формувати «помаранчеву коаліцію» із Юлею Тимошенко, яку він звільнив з посади прем''єр-міністра вісім місяців тому. «Це посилює перспективу, що помаранчева революція 2004 року отримає шанс на нове життя після періоду розчарування... Відновлення єдності з нею (Юлією Тимошенко) – єдиний спосіб не допустити до влади Партію регіонів, котра перемогла на виборах і яка симпатизує Росії».
«...Але Віктор Ющенко, здається, залишає відкритою і можливість формування коаліції із проросійською партією».
«Завтра» (№ 14) (Росія)
«Вибори в Україні завершилися. І вже сьогодні, не дивлячись на усі тонкощі підрахунку голосів, можна сказати, що вони завершилися новою поразкою проросійських сил. Партія регіонів Януковича-Ахметова і КПУ здобули – 36 %, а три партії «западєнцев» – 43 %... Більше половини місць в українському парламенті опиниться в руках «недругів» Росії. Такі плачевні результати. І вирішальну роль тут зіграла, як і на попередніх президентських виборах, дивна діяльність Кремля в особі адміністрації президента і Газпрому, який забезпечує цю діяльність матеріальними ресурсами. А про саму поразку ретельно замовчують і кремлівські керівники, і телевізійні та інші ЗМІ, розповідаючи, що Янукович все-ж-таки на першому місці».
«Профиль» (№ 14) (Росія)
«Навіть якщо «Наша Україна» укладе союз із Партією регіонів, а Янукович стане прем’єром, для Москви мало що зміниться. Очевидно, що Україна – не відмовиться від інтеграції до НАТО, «мутитиме воду» довкола Чорноморського флоту і не вступить до ЄврАзЕС (Євразійського економічного співтовариства) за будь-якого складу правлячої коаліції».
«Новое время» (№ 14) (Росія)
«Юлія Тимошенко занадто навмисно анонсувала підписання «помаранчевого пакту», щоб повірити у швидкий відгук партнерів. Та і сам анонс, скоріш за все, був – не так фактом тріумфу, як засобом тиску на команду президента. Надто безрадісним виглядало його становище, щоб впиратися цьому. Однак саме ця безрадісність, як з’ясувалося, і зіграла проти планів швидкого єднання: усі можливі варіанти були для Ющенка однаково сумні. А раз так, то навіщо і поспішати. А люди, котрі знають президента, кажуть, що відома нерішучість його вдачі буде компенсовано не менш розрекламованою впертістю».
«Итоги» (№ 14) (Росія)
«Допоки влада у Києві мучиться, шукаючи союзників, у російських бізнесменів з’являється унікальна можливість прилаштуватися у нових економічних і політичних реаліях України».
«...Головні «неринкові» загрози пов’язані з можливим переділом власності і підміною закону політичною волею – що цілком можливе з приходом на прем’єрську посаду Юлії Тимошенко. Але зводити усі ризики лише до її персони було б несерйозно. Багато ризиків цілком «ринкові» і об’єктивні, вони пов’язані з посиленням конкуренції для російського капіталу. Український політичний маятник коливатиметься між Сходом і Заходом за будь-якого кабінету міністрів, питання лише в амплітуді і частоті цих коливань».