РС запитало гостя з Амстердама, якими є його враження від перших відвідин 30-икілометрової зони.
- Я вже багато працював з ядерною тематикою, зокрема з Чорнобильським досьє. А сьогодні я на власні очі бачу те, що бачив раніше на різних зображеннях і картинках. Вважаю, що надзвичайно важливо приїхати сюди, зокрема на 20-у річницю, тому що тут краще розумієш розміри цієї катастрофи, а також те, що означає зона, очищена від людей, очищена від життя після тієї смертоносної аварії.
- В чому Вас переконує відвідання зони – у необхідності відмови від ядерної енергетики взагалі чи у підвищенні ступеня безпеки при використанні мирного атома?
- З часу заснування в 1971 році “Ґрінпіс” боровся завше проти використання ядерної енергетики і проти ядерної зброї. Ми постійно казали, що серйозна аварія можлива у будь-який момент. На жаль, 26 квітня 1986 року підтвердило нам, що ми мали рацію і що серйозна аварія можлива. І коли бачиш ціну, якою платять за такі аварії, коли бачиш кількість жертв, коли бачиш необхідність очистити від мешканців практично цілий край, то розумієш: не можна погоджуватися на ризики такого рівня – тим більше, що переваги ядерної енергетики мінімальні у порівнянні з вибором іншої енергії, і щоб забезпечити енергетичні потреби світу, непотрібно ядерної енергетики.
- Прихильники мирного атома вважають ядерну енергію альтернативою до інших видів енергії. Що Ви думаєте з цього приводу?
- Можна повністю обходитися без ядерної енергії. Сьогодні існують різні розв’язання цієї проблеми, наприклад, відновлювальні енергії, частка яких вже складає у світі разів у 3-4 більше, ніж частка ядерної енергії. Мова йде про використання енергії вітру, сонця, біомаси, тобто деревини, похідних сільськогосподарських продуктів, використання органічних матеріалів з відходів. Це також використання енергії припливів і відпливів, геотермальної енергії. Є купа природних рішень, які не містять тих ризиків, які є в ядерній енергетиці.
- Які висновки випливають з того, що Ви сказали?
- З цього можна зробити два висновки. Перший: навіть з великою кількістю ядерної енергії Франція і далі залежна від нафти чи газу. Як тільки ціна нафту зростає, в моїй країні починається паніка. Другий висновок: щоб доказати необхідність цього надзвичайно надмірного ядерного парку, треба було понад міру споживати електроенергію. В цьому зв’язку надзвичайно безглуздим було запровадження електричного опалення. В енергетичному плані це чудна річ, тому що продуктивність такого опалення становить близько 15-20%, тоді як індивідуальне газове опалення, добре відрегульоване, досягає 80% енергетичної продуктивности. Отож, усе це дозволяє нам сказати, що навіть у таких країнах, як Франція, можна поступово відмовитися від ядерної енергетики. І треба це зробити, щоб уникнути тих ризиків, що стаються під час катастроф чи аварій – не таких серйозних, як Чорнобильська, але аварій з радіоактивним забрудненням, які все ще трапляються.
- Я вже багато працював з ядерною тематикою, зокрема з Чорнобильським досьє. А сьогодні я на власні очі бачу те, що бачив раніше на різних зображеннях і картинках. Вважаю, що надзвичайно важливо приїхати сюди, зокрема на 20-у річницю, тому що тут краще розумієш розміри цієї катастрофи, а також те, що означає зона, очищена від людей, очищена від життя після тієї смертоносної аварії.
- В чому Вас переконує відвідання зони – у необхідності відмови від ядерної енергетики взагалі чи у підвищенні ступеня безпеки при використанні мирного атома?
- З часу заснування в 1971 році “Ґрінпіс” боровся завше проти використання ядерної енергетики і проти ядерної зброї. Ми постійно казали, що серйозна аварія можлива у будь-який момент. На жаль, 26 квітня 1986 року підтвердило нам, що ми мали рацію і що серйозна аварія можлива. І коли бачиш ціну, якою платять за такі аварії, коли бачиш кількість жертв, коли бачиш необхідність очистити від мешканців практично цілий край, то розумієш: не можна погоджуватися на ризики такого рівня – тим більше, що переваги ядерної енергетики мінімальні у порівнянні з вибором іншої енергії, і щоб забезпечити енергетичні потреби світу, непотрібно ядерної енергетики.
- Прихильники мирного атома вважають ядерну енергію альтернативою до інших видів енергії. Що Ви думаєте з цього приводу?
- Можна повністю обходитися без ядерної енергії. Сьогодні існують різні розв’язання цієї проблеми, наприклад, відновлювальні енергії, частка яких вже складає у світі разів у 3-4 більше, ніж частка ядерної енергії. Мова йде про використання енергії вітру, сонця, біомаси, тобто деревини, похідних сільськогосподарських продуктів, використання органічних матеріалів з відходів. Це також використання енергії припливів і відпливів, геотермальної енергії. Є купа природних рішень, які не містять тих ризиків, які є в ядерній енергетиці.
- Які висновки випливають з того, що Ви сказали?
- З цього можна зробити два висновки. Перший: навіть з великою кількістю ядерної енергії Франція і далі залежна від нафти чи газу. Як тільки ціна нафту зростає, в моїй країні починається паніка. Другий висновок: щоб доказати необхідність цього надзвичайно надмірного ядерного парку, треба було понад міру споживати електроенергію. В цьому зв’язку надзвичайно безглуздим було запровадження електричного опалення. В енергетичному плані це чудна річ, тому що продуктивність такого опалення становить близько 15-20%, тоді як індивідуальне газове опалення, добре відрегульоване, досягає 80% енергетичної продуктивности. Отож, усе це дозволяє нам сказати, що навіть у таких країнах, як Франція, можна поступово відмовитися від ядерної енергетики. І треба це зробити, щоб уникнути тих ризиків, що стаються під час катастроф чи аварій – не таких серйозних, як Чорнобильська, але аварій з радіоактивним забрудненням, які все ще трапляються.