Президент України Віктор Ющенко візьме участь у самміті голів держав Балтійського і Чорноморського регіонів, які об’єдналися у «Спільноту демократичного вибору». Самміт відбудеться у Вільнюсі 5 травня. Ця ініціатива об’єднує країни, які нещодавно стали членами Європейського Союзу та держави колишнього СРСР, які обрали демократичний шлях розвитку. Напередодні Вільнюського самміту Свобода розмовляла з його господарем, президентом Литовської республіки Валдасом Адамкусом.
Пане президенте, конференція, організатором якої є ви, а співорганізатором – президент Польщі Лєх Качинський, має офіційну назву: «Спільне бачення спільного сусідства». Поясніть, будь ласка, на чому базується це «спільне бачення».
Як на мене, «спільне бачення» є тим засобом, який може допомогти нам побудувати Європу, засновану на спільних цінностях і пов’язану економічною інтеграцією. Сьогодні це дуже важливо в межах концепції Європейського Союзу. Я вважаю, що ми будуємо нове суспільство, яке, безсумнівно, має спільну мету. І це, в основному, те, чого ми сьогодні потребуємо.
Чи Литва, яка є повноправним членом НАТО і Європейського Союзу, має відігравати особливу роль в поширенні демократії до східних кордонів ЄвроСоюзу? Чи виступатимете ви на підтримку таких країн, як Грузія й Україна, які шукають можливість набути членство в цих організаціях?
Так. Оскільки ми вже вступили до Європейського Союзу, наші сусіди безумовно повинні мати ті ж привілеї, ті ж права і жити за тими ж правилами, як і ми. ЄС – законне місце для них і вони мусять взяти на себе всю відповідальність. Тому що – будьмо відвертими: Європа - це один континент.
Європа ніби один континент, але від того часу, коли міністр оброни США Доналд Рамсфелд створив термін «стара і нова Європа», лунають дебати про розподіл в самому ЄС. Нові члени, як Польща і Литва, іноді виглядає, що мають ближчі стосунки зі Сполученими Штатами, ніж старші члени ЄС такі як Німеччина та Франція? Це що - розділений ЄС чи проблему вже вирішено?
Я б не сказав, що проблему вирішено. Будьмо відвертими, старі європейські демократії, які кілька століть тому були потугами, сьогодні відіграють іншу роль. Я б навіть сказав що існує певна конкуренція ідей та лідерства. І це з одного боку є дуже добре. Але з другого боку я сподіваюся що не буде лінії поділу між новими і старими країнами. Ми говоримо про європейську громаду, яка поділяє ті самі принципи та ідеали. Досвід розподілу Європи, зокрема 20 століття, має нагадувати про те, якою ціною були оплачені ті розподіли, а вони завжди базуються на ідеології, ба більше, на автократії та диктатурі. Сподіваюся, що це все минуло і ми засвоїли цей урок.
А деж Росія? Дехто в Європі побоюється, що Росія намагається впливати на країни близького зарубіжжя. Вони вважають, що Росія конкурує з Заходом, зокрема в Україні та на Кавказі і що це може створити нові розподіли в цьому регіоні, який Ви хочете об’єднати. Чи Росія може все це зіпсувати?
Я сподіваюся що час покаже новим поколінням росіян, які можливо ще не дуже прихильно ставляться до цінностей, під якими підписався ЄС, що це і їхні цінності також. Може я занадто ідеалістичний чи наївний говорячи це, але я сподіваюся, що такі зустрічі, де сходяться різноманітні люди, усунуть той фактор, який ви згадали. Мені здається, що хтось не грає за правилами чесної гри.
Пане президенте, конференція, організатором якої є ви, а співорганізатором – президент Польщі Лєх Качинський, має офіційну назву: «Спільне бачення спільного сусідства». Поясніть, будь ласка, на чому базується це «спільне бачення».
Як на мене, «спільне бачення» є тим засобом, який може допомогти нам побудувати Європу, засновану на спільних цінностях і пов’язану економічною інтеграцією. Сьогодні це дуже важливо в межах концепції Європейського Союзу. Я вважаю, що ми будуємо нове суспільство, яке, безсумнівно, має спільну мету. І це, в основному, те, чого ми сьогодні потребуємо.
Чи Литва, яка є повноправним членом НАТО і Європейського Союзу, має відігравати особливу роль в поширенні демократії до східних кордонів ЄвроСоюзу? Чи виступатимете ви на підтримку таких країн, як Грузія й Україна, які шукають можливість набути членство в цих організаціях?
Так. Оскільки ми вже вступили до Європейського Союзу, наші сусіди безумовно повинні мати ті ж привілеї, ті ж права і жити за тими ж правилами, як і ми. ЄС – законне місце для них і вони мусять взяти на себе всю відповідальність. Тому що – будьмо відвертими: Європа - це один континент.
Європа ніби один континент, але від того часу, коли міністр оброни США Доналд Рамсфелд створив термін «стара і нова Європа», лунають дебати про розподіл в самому ЄС. Нові члени, як Польща і Литва, іноді виглядає, що мають ближчі стосунки зі Сполученими Штатами, ніж старші члени ЄС такі як Німеччина та Франція? Це що - розділений ЄС чи проблему вже вирішено?
Я б не сказав, що проблему вирішено. Будьмо відвертими, старі європейські демократії, які кілька століть тому були потугами, сьогодні відіграють іншу роль. Я б навіть сказав що існує певна конкуренція ідей та лідерства. І це з одного боку є дуже добре. Але з другого боку я сподіваюся що не буде лінії поділу між новими і старими країнами. Ми говоримо про європейську громаду, яка поділяє ті самі принципи та ідеали. Досвід розподілу Європи, зокрема 20 століття, має нагадувати про те, якою ціною були оплачені ті розподіли, а вони завжди базуються на ідеології, ба більше, на автократії та диктатурі. Сподіваюся, що це все минуло і ми засвоїли цей урок.
А деж Росія? Дехто в Європі побоюється, що Росія намагається впливати на країни близького зарубіжжя. Вони вважають, що Росія конкурує з Заходом, зокрема в Україні та на Кавказі і що це може створити нові розподіли в цьому регіоні, який Ви хочете об’єднати. Чи Росія може все це зіпсувати?
Я сподіваюся що час покаже новим поколінням росіян, які можливо ще не дуже прихильно ставляться до цінностей, під якими підписався ЄС, що це і їхні цінності також. Може я занадто ідеалістичний чи наївний говорячи це, але я сподіваюся, що такі зустрічі, де сходяться різноманітні люди, усунуть той фактор, який ви згадали. Мені здається, що хтось не грає за правилами чесної гри.