Будинок, в якому розташований музей Зігмунда Фрoйда, збудований наприкінці ХХУІІІ сторіччя, це так звана “габсбургська архітектура”, яку сам вчений вважав “віддзеркаленням імперської психології”. У цьому будинку він жив від 1891 до 1938 року, квартира тепер належить пересічній віденській родині. Експерт Музею Даніела Петриц розповідає:
“Щоранку, Фройд писав свої роботи і спостереження, а пізніше приходили пацієнти і він ретельно розпитував їх про самопочуття і проблеми, які вони переживали у своєму житті – починаючи з дитинства. Тоді вчений обідав, і знову ішов до праці. Він був справжнім фанатом роботи!”.
Син чеських євреїв, Зігмунд Фройд отримав медичну освіту у Відні, і саме в австрійській столиці, приймаючи хворих і досліджуючи людський мозок та свідомість, він зробив кар’єру у неврології. Серед його пацієнтів траплялися такі, чиї діагнози збагатили медичну термінологію, наприклад, симптом Брейєра: коли людина не може ворухнути рукою чи кінцівками не унаслідок фізичної травми, а через психічний розлад чи ушкодження (стрес). Даніеда Петриц розповідає, як відбувався прийом пацієнтів:
“Коли людина заходила, Фройд просив її сісти або лягти на кушетку, сам розташовувався над її головою – так, що людина не бачила лікаря, а лише чула його голос, котрий розпитував про дуже особисті речі. Паціент щиро й відверто оповідав Фройдові проблеми, що йому боліли, не давали спокою. Власне, це теж винахід Зігмунда Фройда – терапія спілкування, психоаналітичний сеанс, коли людина “виплескує” на лікаря свої проблеми, а лікар завдяки точним запитанням дає людині можливість позбутися цих проблем і при цьому не потрапити у залежність від лікаря”.
Фройд вважав, що коріння багатьох хвороб сягають дитинства – перших розпачів і сліз, стресів і реакцій на події, які шокували дитячі душі. Він збирав довкола себе однодумців, які утворили справжній науковий напрямок, відомий нині як психоаналіз. Свої дослідження науковець публікував у багатьох виданнях, виступав з доповідями тощо. “Інтерпретація снів” – одна з найпопулярніших праць Фройда, яку читають і нині не лише лікарі, а і пересічні громадяни різних держав. Оригінал цієї роботи, а також наукові щоденники Зігмунда Фройда займають тепер чільне місце у його віденському музеї.
Хоча помер відомий психоаналітик у Великобританії, куди емігрував 1938 року після приходу до влади у Німеччині нацистів, про яких писав: “у них було жахливе дитинство – скільки ненависті у собі вони несуть тепер!”.
“Щоранку, Фройд писав свої роботи і спостереження, а пізніше приходили пацієнти і він ретельно розпитував їх про самопочуття і проблеми, які вони переживали у своєму житті – починаючи з дитинства. Тоді вчений обідав, і знову ішов до праці. Він був справжнім фанатом роботи!”.
Син чеських євреїв, Зігмунд Фройд отримав медичну освіту у Відні, і саме в австрійській столиці, приймаючи хворих і досліджуючи людський мозок та свідомість, він зробив кар’єру у неврології. Серед його пацієнтів траплялися такі, чиї діагнози збагатили медичну термінологію, наприклад, симптом Брейєра: коли людина не може ворухнути рукою чи кінцівками не унаслідок фізичної травми, а через психічний розлад чи ушкодження (стрес). Даніеда Петриц розповідає, як відбувався прийом пацієнтів:
“Коли людина заходила, Фройд просив її сісти або лягти на кушетку, сам розташовувався над її головою – так, що людина не бачила лікаря, а лише чула його голос, котрий розпитував про дуже особисті речі. Паціент щиро й відверто оповідав Фройдові проблеми, що йому боліли, не давали спокою. Власне, це теж винахід Зігмунда Фройда – терапія спілкування, психоаналітичний сеанс, коли людина “виплескує” на лікаря свої проблеми, а лікар завдяки точним запитанням дає людині можливість позбутися цих проблем і при цьому не потрапити у залежність від лікаря”.
Фройд вважав, що коріння багатьох хвороб сягають дитинства – перших розпачів і сліз, стресів і реакцій на події, які шокували дитячі душі. Він збирав довкола себе однодумців, які утворили справжній науковий напрямок, відомий нині як психоаналіз. Свої дослідження науковець публікував у багатьох виданнях, виступав з доповідями тощо. “Інтерпретація снів” – одна з найпопулярніших праць Фройда, яку читають і нині не лише лікарі, а і пересічні громадяни різних держав. Оригінал цієї роботи, а також наукові щоденники Зігмунда Фройда займають тепер чільне місце у його віденському музеї.
Хоча помер відомий психоаналітик у Великобританії, куди емігрував 1938 року після приходу до влади у Німеччині нацистів, про яких писав: “у них було жахливе дитинство – скільки ненависті у собі вони несуть тепер!”.