Європейська політика сусідства була створена частково як відповідь на питання, як далі розвиватиме Брюссель відносини з Україною. За словами Вісселса, атмосфера в Євросоюзі не сприяє набагато більшому розширенню, а Брюсселю було потрібно активно розвивати відносини з Києвом. Європейська політика сусідства має допомагати Україні та іншим країнам заохочувати добробут, стабільність і безпеку, нагадав Вісселс. На його думку, завдяки європейській політиці сусідства її учасниці та Євросоюз зробили більше поступу у відносинах, ніж за 10 років до того.
“У випадку з Україною ми були здатними перейти до деяких торговельних питань. Так, упродовж багатьох років ми не могли надати Україні статус країни з ринковою економікою, а за останні роки Україна досягла цього статусу”,- сказав Вісселс на недавній конференції у Брюсселі.
Чиновник вважає, що як концепція європейська політика сусідства сприймається добре в самому Євросоюзі, але самі її учасниці хочуть більшого. Глава Директорату Єврокомісії з європейської політики сусідства наголосив, що Україна прагне іти далі.
“Наразі ми не можемо зробити більшого, аніж сказати: якщо ви працюєте з нами в рамках політики сусідства, тоді ви принаймні наближатиметесь до ситуації, якої ви потребуєте згідно з вашими цілями”,- сказав Рутгер Вісселс.
Він повідомив, що бюджет Єврокомісії 2007-2013 років буде збільшений на 35% у галузі фінансової допомоги іншим країнам для проведення реформ. Чиновник наголосив, що попри збільшення суми, цих коштів вистачить тільки на заохочення реформ.
Дослідниця з університету Флоренції Єлена Баракані вважає, що Євросоюз у Плані дій з Україною в рамках політики сусідства застосовує ті самі політичні вимоги, як і у випадку з країнами-кандидатами. Порівнявши політику ЄС щодо України і Марокко, італійська дослідниця дійшла висновку, що у відносинах з північноафриканською країною Брюссель підтримує радше стабільність, а не демократію. А в Україні Євросоюз
“Моя гіпотеза така: у випадку з Україною Євросоюз, але також громадське суспільство та політична влада України вирішили рухатися до демократизації”,- сказала італійська дослідниця.
Єлена Баракані нагадала, що учасники політики сусідства разом з європейською стороною визначають, на яких пріоритетах будуватиметься співпраця між Євросоюзом та країною-сусідом.
“У випадку з Україною ми були здатними перейти до деяких торговельних питань. Так, упродовж багатьох років ми не могли надати Україні статус країни з ринковою економікою, а за останні роки Україна досягла цього статусу”,- сказав Вісселс на недавній конференції у Брюсселі.
Чиновник вважає, що як концепція європейська політика сусідства сприймається добре в самому Євросоюзі, але самі її учасниці хочуть більшого. Глава Директорату Єврокомісії з європейської політики сусідства наголосив, що Україна прагне іти далі.
Мета: створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (валюта EKU, від 1999 року - Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.
“Наразі ми не можемо зробити більшого, аніж сказати: якщо ви працюєте з нами в рамках політики сусідства, тоді ви принаймні наближатиметесь до ситуації, якої ви потребуєте згідно з вашими цілями”,- сказав Рутгер Вісселс.
Він повідомив, що бюджет Єврокомісії 2007-2013 років буде збільшений на 35% у галузі фінансової допомоги іншим країнам для проведення реформ. Чиновник наголосив, що попри збільшення суми, цих коштів вистачить тільки на заохочення реформ.
Дослідниця з університету Флоренції Єлена Баракані вважає, що Євросоюз у Плані дій з Україною в рамках політики сусідства застосовує ті самі політичні вимоги, як і у випадку з країнами-кандидатами. Порівнявши політику ЄС щодо України і Марокко, італійська дослідниця дійшла висновку, що у відносинах з північноафриканською країною Брюссель підтримує радше стабільність, а не демократію. А в Україні Євросоюз
Члени ЄС: Бельгія, Данія, Франція, Греція, Іспанія, Нідерланди, Ірландія, Люксембург, Німеччина, Португалія, Італія, Великобританія, з 1995 - Австрія, Фінляндія, Швеція, з 2004 - Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія.
хоче бачити демократизацію, вибори в цій країні мають проводитись не тільки за міжнародними, але й за європейськими стандартами – такі ж політичні вимоги Брюссель зазвичай ставить перед країнами-кандидатами.“Моя гіпотеза така: у випадку з Україною Євросоюз, але також громадське суспільство та політична влада України вирішили рухатися до демократизації”,- сказала італійська дослідниця.
Єлена Баракані нагадала, що учасники політики сусідства разом з європейською стороною визначають, на яких пріоритетах будуватиметься співпраця між Євросоюзом та країною-сусідом.