І через рік після розстрілу демонстарнтів ніхто в світі не знає точної кількості постраждалих. Нечисленні іноземні кореспонденти і очевидці подій вказують на сотні загиблих і тисячі поранених. Офіційний погляд узбецького уряду – загинуло 187 осіб, яких названо «переважно терористами й релігійними екстремістами». Але представники ООН уважають, що узбецькі військові і сили безпеки грубо знущалися над своїми співвітчизниками.
Кілька десятків свідків андижанського розстрілу перебувають нині в Україні, намагаючись отримати статусу біженця. Наразі такий статус не надали жодному узбеку. Правозахисні організації і Товариство узбецьких політичних біженців зібралися 12 травня в Києві біля узбецького посольства. Подібні мітинги пройшли в багатьох столицях світу.
Попри рішуче і недвозначне засудження андижанського розстрілу світовою спільнотою, ніяких змін на краще для узбеків за цей рік не відбулося, каже Радіо Свобода учасник мітингу – Хаттам Хаджиматов:
"Дійсно, світова спільнота засудила дії карімовського режиму. Але від цього життя звичайних людей, громадян Узбекистану не покращилося. Якщо раніше режим Карімова прикривався маскою демократизму, то зараз почав відкрито проводити політику переслідування інакодумців."
Виконавчий директор "Міжнародної Амністії" в Україні Антоніна Тарановська нагадала учасникам мітингу про те, що й досі українська влада не дала чіткої відповіді на запитання, чому в лютому Україна повернула до Узбекистану 11 шукачів притулку. Спочатку влада називала депортованих терористами. Тепер позиція офіційного Києва змінилася і визнається факт порушення прав людини під час депортації узбеків. Про це мовиться документі, який на початку травня підписав заступник міністра юстиції України Дмитро Котляр. Правозахисники вітають такий крок, але вважають, що цього недостатньо. Антоніна Тарановська у розмові з Радіо Свобода:
"Ми вимагаємо передовсім негайно розслідування цієї ситуації. Ми однозначно засуджуємо цю депортацію, яка відбулася. Крім того, ми вимагаємо, щоб Україна надала повні гарантії, що такі депортaції не відбудуться в майбутньому."
Хаттам Хаджиматов, який в Україні керує організацією узбецьких політичних біженців, говорить, що депортація його співвітчизників свідчить про боротьбу всередині українських владних структур:
"Те, що сталося з 11нашими біженцями, я гадаю, що це боротьба старих і нових сил в українській владі. Нічого не можна змінити зразу. Демократію зразу не збудуєш. Старі сили на тому етапі взяли гору і наших людей депортували."
12 травня українські правозахисники провели в Варшаві прес-конференцію, присвячену порушенню Україною своїх зобов‘язань по захисту шукачів притулку. У Польщі якраз перебуває з візитом президент України. А 13 травня на цю тему будуть говорити члени Української Гельсінської спілки з прав людини та Міжнародної Амністії на прес-конференції в Києві.
Кілька десятків свідків андижанського розстрілу перебувають нині в Україні, намагаючись отримати статусу біженця. Наразі такий статус не надали жодному узбеку. Правозахисні організації і Товариство узбецьких політичних біженців зібралися 12 травня в Києві біля узбецького посольства. Подібні мітинги пройшли в багатьох столицях світу.
Попри рішуче і недвозначне засудження андижанського розстрілу світовою спільнотою, ніяких змін на краще для узбеків за цей рік не відбулося, каже Радіо Свобода учасник мітингу – Хаттам Хаджиматов:
"Дійсно, світова спільнота засудила дії карімовського режиму. Але від цього життя звичайних людей, громадян Узбекистану не покращилося. Якщо раніше режим Карімова прикривався маскою демократизму, то зараз почав відкрито проводити політику переслідування інакодумців."
Виконавчий директор "Міжнародної Амністії" в Україні Антоніна Тарановська нагадала учасникам мітингу про те, що й досі українська влада не дала чіткої відповіді на запитання, чому в лютому Україна повернула до Узбекистану 11 шукачів притулку. Спочатку влада називала депортованих терористами. Тепер позиція офіційного Києва змінилася і визнається факт порушення прав людини під час депортації узбеків. Про це мовиться документі, який на початку травня підписав заступник міністра юстиції України Дмитро Котляр. Правозахисники вітають такий крок, але вважають, що цього недостатньо. Антоніна Тарановська у розмові з Радіо Свобода:
"Ми вимагаємо передовсім негайно розслідування цієї ситуації. Ми однозначно засуджуємо цю депортацію, яка відбулася. Крім того, ми вимагаємо, щоб Україна надала повні гарантії, що такі депортaції не відбудуться в майбутньому."
Хаттам Хаджиматов, який в Україні керує організацією узбецьких політичних біженців, говорить, що депортація його співвітчизників свідчить про боротьбу всередині українських владних структур:
"Те, що сталося з 11нашими біженцями, я гадаю, що це боротьба старих і нових сил в українській владі. Нічого не можна змінити зразу. Демократію зразу не збудуєш. Старі сили на тому етапі взяли гору і наших людей депортували."
12 травня українські правозахисники провели в Варшаві прес-конференцію, присвячену порушенню Україною своїх зобов‘язань по захисту шукачів притулку. У Польщі якраз перебуває з візитом президент України. А 13 травня на цю тему будуть говорити члени Української Гельсінської спілки з прав людини та Міжнародної Амністії на прес-конференції в Києві.