Перемога каліфорнійських вин 30 років тому стала ударом для національної гордости французів і шокувала французьку індустрію вина. В останні ж роки вина так званого “нового світу”, тобто каліфорнійські, австралійські, південно-африканські та чилійські й арґентинські випередили французький продукт за обсягом реалізації у світі.
Лондонська деґустація відбулася в одній з найстарших британських винних крамниць Berry Brothers and Rudd. В Сполучених Штатах місцем події було місто Копіа – американський центр вина, їжі та мистецтв. Оцінку давали дев”ять суддів щодо витриманого вина з десяти келихів, не знаючи, чий саме продукт знаходиться в кожному з них. Загальна оцінка суддів в обох містах дала перемогу каліфорнійським винам. Найвищу оцінку одержало каберне 1971 року Ridge Monte Bello з долини Напа. Британський фахівець з вина Стивен Сперрієр, що був організатором першого змагання, а нині виступив одним із суддів, сказав, що був здивований з результатів чи не найбільше з усіх присутніх:
- Я передбачав, що в першій п''ятірці буде три французькі вина, або, принаймні два – в першій четвірці. Ми деґустували всліпу 10 вин – 6 каліфорнійських і 4 французькі. На жаль, в першій п”ятірці не виявилося жодного французького вина.
Британський фахівець також сподівається, шо такий результат цього разу у Франції буде сприйнято спокійніше, ніж 1976 року. Він згадав, що тоді погано прореаґували навіть багато із самих суддів, зокрема французьких. Це підтвердив суддя Кристіян Ваннек, який також брав участь в деґустації 30 років тому. Він сказав, що не знає, як тепер зможе повернутися додому. “Боюся, що на другий раз вони мене просто вб”ють,” – сумно пожартував він.
1976 року змагання вин пройшло під назвою “Паризький суд”. Тоді дев”ять французьких фахівців погодилися, що каліфорнійські вина, які вони куштували всліпу, кращі. До того часу у світі сприймалося, як щось саме собою зрозуміле, що американські вина за якістю ніколи не зможуть зрівнятися з французькими. До матчу-реваншу було включено як ті самі червоні вина, які брали участь у першому конкурсі, аби подивитися, як пройшов процес їх старіння, так і вина новіших врожаїв.
В останні роки французька індустрія вина переживає складні часи через перенасичення світового ринку і сильну конкуренцію з боку молодих виноробних країн. Тисячі гектарів виноградників довелося знищити, а деякі бордоські вина було перероблено на промисловий алкоголь, аби дати раду з надпродукцією. Але справжнім ударом для національної гордости французів є те, що нині численні бордоські винарні опинилися в руках американців, які диктують власні смаки у виробництві вина. Зокрема, смаки провідного світового критика вина Роберта Паркера незворотньо змінили спосіб виробництва деяких з найбільш традиційних французьких вин.
Лондонська деґустація відбулася в одній з найстарших британських винних крамниць Berry Brothers and Rudd. В Сполучених Штатах місцем події було місто Копіа – американський центр вина, їжі та мистецтв. Оцінку давали дев”ять суддів щодо витриманого вина з десяти келихів, не знаючи, чий саме продукт знаходиться в кожному з них. Загальна оцінка суддів в обох містах дала перемогу каліфорнійським винам. Найвищу оцінку одержало каберне 1971 року Ridge Monte Bello з долини Напа. Британський фахівець з вина Стивен Сперрієр, що був організатором першого змагання, а нині виступив одним із суддів, сказав, що був здивований з результатів чи не найбільше з усіх присутніх:
- Я передбачав, що в першій п''ятірці буде три французькі вина, або, принаймні два – в першій четвірці. Ми деґустували всліпу 10 вин – 6 каліфорнійських і 4 французькі. На жаль, в першій п”ятірці не виявилося жодного французького вина.
Британський фахівець також сподівається, шо такий результат цього разу у Франції буде сприйнято спокійніше, ніж 1976 року. Він згадав, що тоді погано прореаґували навіть багато із самих суддів, зокрема французьких. Це підтвердив суддя Кристіян Ваннек, який також брав участь в деґустації 30 років тому. Він сказав, що не знає, як тепер зможе повернутися додому. “Боюся, що на другий раз вони мене просто вб”ють,” – сумно пожартував він.
1976 року змагання вин пройшло під назвою “Паризький суд”. Тоді дев”ять французьких фахівців погодилися, що каліфорнійські вина, які вони куштували всліпу, кращі. До того часу у світі сприймалося, як щось саме собою зрозуміле, що американські вина за якістю ніколи не зможуть зрівнятися з французькими. До матчу-реваншу було включено як ті самі червоні вина, які брали участь у першому конкурсі, аби подивитися, як пройшов процес їх старіння, так і вина новіших врожаїв.
В останні роки французька індустрія вина переживає складні часи через перенасичення світового ринку і сильну конкуренцію з боку молодих виноробних країн. Тисячі гектарів виноградників довелося знищити, а деякі бордоські вина було перероблено на промисловий алкоголь, аби дати раду з надпродукцією. Але справжнім ударом для національної гордости французів є те, що нині численні бордоські винарні опинилися в руках американців, які диктують власні смаки у виробництві вина. Зокрема, смаки провідного світового критика вина Роберта Паркера незворотньо змінили спосіб виробництва деяких з найбільш традиційних французьких вин.