Доступність посилання

ТОП новини

Ситуація навколо російської мови в Україні – кризова.


Сергій Куделя Вашингтон, 26 травня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Ситуація навколо російської мови в Україні – кризова. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив Домінік Арел - професор політології Оттавського Університету, який досліджує проблеми мовної політики у багатонаціональних державах, зокрема в Україні.

- В чому, на Вашу думку, причини мовної кризи в Україні?

- Упродовж багатьох років в Україні політики не ставилися серйозно до мовної політики. Спочатку її ігнорували націонал-демократи, а тепер і помаранчева влада. Російська мова в Україні залишається домінуючою в половині регіонів країни. Але головна проблема полягає у тому, що мовна політика досі не була кодифікована у праві. Безперечно, є закон і Конституція, але залишається незрозумілим, у чому саме полягають права україномовних та російськомовних громадян. Саме тому проблема не зникає. Проблема не в тому, що російська мова перебуває під загрозою у Східній та Південній Україні. Просто державна політика залишається незрозумілою, права російськомовних громадян не врегульовані, а тому вони можуть бути по-різному розтлумачені бюрократами.

- Пане Арел, як Ви оцінюєте реакцію державної влади на дії місцевих рад щодо надання російській мові статусу регіональної?

- Офіційна позиція влади, і особливо інтерпретація Міністерства юстиції, викликає в мене серйозне занепокоєння. Перш за все, таку інтерпретацію повинен надавати суд, а не Міністерство юстиції. Отже, я занепокоєний тим, що навіть помаранчеві політики, які самі оголошують себе європейцями, ухвалюють такі рішення. Повинна відбутися відкрита дискусія з приводу цієї проблеми, а не застосування адміністративних ресурсів, щоб створити враження, що проблеми нема. Згідно з європейською практикою, якщо принаймі 20% населення регіону говорить на мові, яка відмінна від державної, то їм забезпечуються мовні права, тобто можливість користуватися цією мової у державних установах, школі і таке інше. Українська влада непрямо стверджує, що такі права повинні забезпечуватися лише у випадку, якщо у регіоні проживають більше половини громадян іншої національності. Тобто, визначальним фактором є не вживаність мови, а національність громадян. Але ж ми знаємо, що більшість у Південній та Східній Україні складають українці, але вони говорять російською. І в результаті влада говорить, що вони взагалі не мають жодних мовних прав. На практиці вони мають усі права, оскільки закон не застосовується. Просто цю ситуацію необхідно кодифікувати з точки зору права. Можливо, ця криза сприятиме досягненню компромісу з цього питання.

- А який саме компроміс, на Вашу думку, можливий?

- Компроміси повинні досягатися на місцевому рівні, а не на загальнодержавному. Але компроміс не повинен полягати у тому, що, мовляв, давайте матимемо українську як державну мову, а у Донбасі ми усі будемо говорити російською Повинна бути створена правова система, яка б забезпечувала використання української мови у цих регіонах разом із певними правовими гарантіями щодо використання російської мови.

Матеріали по темі:
У Криму проросійські радикали вимагають заборонити українську мову. (24.05.2006)
Українська книжка на Одещині на межі вимирання...(18.05.2006)
Спекуляції та зловживання довкола мовної політики України. Політичний та правовий вимір цієї проблеми.(17.05.2006)
XS
SM
MD
LG