Принц Карадьордєвич, котрого дехто називає спадкоємцем престолу, а його прихильники – Королiвською Величнiстю, народився у Великобританiї. До Сербiї вiн уперше прибув 1991 року. Деякi опозицiйнi партiї вже тодi вимагали проголосити монархiю. Пiсля скинення режиму Слободана Мiлошевича Карадьордєвич надав пiдтримку демократичнiй владi. Уряд на вияв вдячностi ухвалив закон, на пiдставi якого принцу дали право мешкати в так званому Бiлому палацi. Йдеться про колишню королiвську резиденцiю, в котрiй в комунiстичнi часи президент Тiто влаштовував своїх закордонних гостей.
Останнiм часом монархiсти стали частiше виступати за проголошення королiвства. Вони стверджують, що король був би гарантом стабiльностi країни й чинником нацiонального примирення. Цими днями Карадьордєвич влаштував прийом для белградських журналiстiв. Вiн зазначив, що не буде включатися в полiтичнi справи й одночасно виявив готовнiсть прийняти корону, в разi якщо буде досягнено з цього приводу нацiонального консенсусу.
На наше пряме запитання, чому вiн вважає, що в Сербiї стало б краще, якщо б запровадили конституцiйну монархiю, вiн вiдповiв:
«На мою думку, це було б добре для врегулювання наших проблем. Я дуже поважаю наших полiтичних дiячiв і упевнений, що вони прагнуть подолати проблеми без суперечок. Бачите, немає сварок мiж адмiнiстрацiями президента й голови уряду. Все таки, я думаю що було б добре, коли б на чолi держави була людина, котра не належить до жодної полiтичної партiї, котра нейтральна й котру поважають усi полiтичнi партiї. Ви пам’ятаєте, що в Іспанiї кiлька десятилiть тому була диктатура. Наразі там демократiя, а король спiлкується з усiма. Зрештою, монархiя була б дешевшою. Адже главу держави обирають на чотири роки. Полiтичнi кампанiї й вибори багато коштують, а можна обiйтися без цих коштiв.
Я поважаю республiку, маю чимало знайомих мiж республiканцями. Однак наш народ має право знати, що ми пропонуємо й тому ми намагаємося органiзувати мережу, через котру будемо iнформувати про нашi намiри».
Бiльшiсть полiтичних партiй виступають проти вiдновлення монархiї. Сербськi оглядачi зазначають, що принц Карадьордєвич не має полiтичного досвiду, що вiн не став і не може стати популярним ще й тому, що погано володiє сербською мовою.
Останнiм часом монархiсти стали частiше виступати за проголошення королiвства. Вони стверджують, що король був би гарантом стабiльностi країни й чинником нацiонального примирення. Цими днями Карадьордєвич влаштував прийом для белградських журналiстiв. Вiн зазначив, що не буде включатися в полiтичнi справи й одночасно виявив готовнiсть прийняти корону, в разi якщо буде досягнено з цього приводу нацiонального консенсусу.
На наше пряме запитання, чому вiн вважає, що в Сербiї стало б краще, якщо б запровадили конституцiйну монархiю, вiн вiдповiв:
«На мою думку, це було б добре для врегулювання наших проблем. Я дуже поважаю наших полiтичних дiячiв і упевнений, що вони прагнуть подолати проблеми без суперечок. Бачите, немає сварок мiж адмiнiстрацiями президента й голови уряду. Все таки, я думаю що було б добре, коли б на чолi держави була людина, котра не належить до жодної полiтичної партiї, котра нейтральна й котру поважають усi полiтичнi партiї. Ви пам’ятаєте, що в Іспанiї кiлька десятилiть тому була диктатура. Наразі там демократiя, а король спiлкується з усiма. Зрештою, монархiя була б дешевшою. Адже главу держави обирають на чотири роки. Полiтичнi кампанiї й вибори багато коштують, а можна обiйтися без цих коштiв.
Я поважаю республiку, маю чимало знайомих мiж республiканцями. Однак наш народ має право знати, що ми пропонуємо й тому ми намагаємося органiзувати мережу, через котру будемо iнформувати про нашi намiри».
Бiльшiсть полiтичних партiй виступають проти вiдновлення монархiї. Сербськi оглядачi зазначають, що принц Карадьордєвич не має полiтичного досвiду, що вiн не став і не може стати популярним ще й тому, що погано володiє сербською мовою.