- Дедалі реальнішою стає утворення коаліції між “Нашою Україною” та Партією регіонів. Як на таку перспективу дивляться німецькі експерти?
- Одні експерти побоюються, що до влади знову прийдуть колишні еліти, так звані олігархи. Інші сподіваються на встановлення стабільності і не тільки на урядовому рівні, але й в усій країні. Сподіваються, що це допоможе подолати протистояння між західними та східними регіонами. На мою думку, Віктор Янукович знову повернувся на рівень загальноукраїнського політика і якщо Партію регіонів не залучити до влади, то в опозиції вона поводитиме себе значно деструктивніше.
- Але не можна забувати, що більшість населення України проголосувала все ж таки проти Віктора Януковича, підтримавши ту чи іншу партію з колишнього помаранчевого табору. Чи не доводить нинішня ситуація некомпетентність помаранчевих політиків?
- Я не думаю, що можна говорити про їхню некомпетентність. Але від самого початку було зрозуміло, що помаранчеві революціонери мали різні уявлення як стосовно внутрішньої, так і стосовно зовнішньої політики. Тепер між ними йдеться навіть не про принципи, а про суперечку навколо розподілу портфелів. Кожна “помаранчева” партія висуває свої претензії на керівні посади в уряді, в парламенті і так далі. Дуже прикро за Україну, що на заваді утворення демократичної коаліції стали перебільшені амбіції окремих політиків, або ультимативні вимоги, з якими виступала, наприклад, Юлія Тимошенко.
- Чи не стануть подібні амбіції й на заваді утворення коаліції між “Нашою Україною” та Партією регіонів?
- Після своєї поразки на президентських виборах Віктор Янукович, на мою думку, не має таких високих амбіцій, як Юлія Тимошенко. Крім того, президент Віктор Ющенко не хоче бачити на посаді прем’єра ані Тимошенко, ані Януковича. Швидше за все Янукович запропонує на цю посаду когось іншого зі своїх прихильників або навіть погодиться, що на чолі уряду залишатиметься людина Ющенка. Цілком імовірно, що Партія регіонів підтримає таким чином уряд “Нашої України”, яка, в свою чергу, піде на поступки Януковичу під час призначення губернаторів або в парламенті, де представники Партії регіонів зможуть очолити більшість комітетів. Але так воно власне й має бути, якщо врахувати, що у Верховній Раді Партія регіонів утворює найбільшу політичну силу.
- Помаранчеві не можуть між собою домовитися, водночас Регіонали мають найбільшу фракцію, чому за таких умов Віктор Янукович не може наполягати на президентській посаді?
- У цьому й полягає іронія історії. Він хоч і є переможцем парламентських виборів і має найбільшу фракцію в парламенті, але йому бракує політичних союзників. У нього є лише дві альтернативи: або компроміс з Ющенком, або залишатися в опозиції – тоді Партія регіонів, зрозуміло, взагалі залишиться без жодних посад.
- Пане Отт, новообраний український парламент поки що не продемонстрував якоїсь дієздатності. Чи не варто за таких умов розпустити його, оголосивши нові вибори?
- У нових виборах сьогодні не зацікавлена жодна політична партія в Україні. Всі вони вже вичерпали себе. І нове голосування швидше за все лише знову підтвердить той самий результати, з яким доводиться мати справу сьогодні. Отже, політична криза в Україні триватиме й надалі. Тепер покликаний діяти президент Віткор Ющенко, щоб запобігти подальшому загостренню кризи. Тут він мав би продемонструвати свою політичну силу і домогтися затвердження на посаді прем''єр-міністра тієї людини, яка б йшла разом з ним, а не проти нього. Тим більше, що ця посада тепер набула такого великого значення.
(Адександер Отт, берлінський політолог, публіцист, атор низки наукових досліджень з сучасної історії України (Die politischen Partaien in der Ukraine vor den Parlamentswahlen, Die Ukraine vor den Präsidentschaftswahlen im Herbst 1999, Wer hat die reale Macht in der Ukraine?)
- Одні експерти побоюються, що до влади знову прийдуть колишні еліти, так звані олігархи. Інші сподіваються на встановлення стабільності і не тільки на урядовому рівні, але й в усій країні. Сподіваються, що це допоможе подолати протистояння між західними та східними регіонами. На мою думку, Віктор Янукович знову повернувся на рівень загальноукраїнського політика і якщо Партію регіонів не залучити до влади, то в опозиції вона поводитиме себе значно деструктивніше.
- Але не можна забувати, що більшість населення України проголосувала все ж таки проти Віктора Януковича, підтримавши ту чи іншу партію з колишнього помаранчевого табору. Чи не доводить нинішня ситуація некомпетентність помаранчевих політиків?
- Я не думаю, що можна говорити про їхню некомпетентність. Але від самого початку було зрозуміло, що помаранчеві революціонери мали різні уявлення як стосовно внутрішньої, так і стосовно зовнішньої політики. Тепер між ними йдеться навіть не про принципи, а про суперечку навколо розподілу портфелів. Кожна “помаранчева” партія висуває свої претензії на керівні посади в уряді, в парламенті і так далі. Дуже прикро за Україну, що на заваді утворення демократичної коаліції стали перебільшені амбіції окремих політиків, або ультимативні вимоги, з якими виступала, наприклад, Юлія Тимошенко.
- Чи не стануть подібні амбіції й на заваді утворення коаліції між “Нашою Україною” та Партією регіонів?
- Після своєї поразки на президентських виборах Віктор Янукович, на мою думку, не має таких високих амбіцій, як Юлія Тимошенко. Крім того, президент Віктор Ющенко не хоче бачити на посаді прем’єра ані Тимошенко, ані Януковича. Швидше за все Янукович запропонує на цю посаду когось іншого зі своїх прихильників або навіть погодиться, що на чолі уряду залишатиметься людина Ющенка. Цілком імовірно, що Партія регіонів підтримає таким чином уряд “Нашої України”, яка, в свою чергу, піде на поступки Януковичу під час призначення губернаторів або в парламенті, де представники Партії регіонів зможуть очолити більшість комітетів. Але так воно власне й має бути, якщо врахувати, що у Верховній Раді Партія регіонів утворює найбільшу політичну силу.
- Помаранчеві не можуть між собою домовитися, водночас Регіонали мають найбільшу фракцію, чому за таких умов Віктор Янукович не може наполягати на президентській посаді?
- У цьому й полягає іронія історії. Він хоч і є переможцем парламентських виборів і має найбільшу фракцію в парламенті, але йому бракує політичних союзників. У нього є лише дві альтернативи: або компроміс з Ющенком, або залишатися в опозиції – тоді Партія регіонів, зрозуміло, взагалі залишиться без жодних посад.
- Пане Отт, новообраний український парламент поки що не продемонстрував якоїсь дієздатності. Чи не варто за таких умов розпустити його, оголосивши нові вибори?
- У нових виборах сьогодні не зацікавлена жодна політична партія в Україні. Всі вони вже вичерпали себе. І нове голосування швидше за все лише знову підтвердить той самий результати, з яким доводиться мати справу сьогодні. Отже, політична криза в Україні триватиме й надалі. Тепер покликаний діяти президент Віткор Ющенко, щоб запобігти подальшому загостренню кризи. Тут він мав би продемонструвати свою політичну силу і домогтися затвердження на посаді прем''єр-міністра тієї людини, яка б йшла разом з ним, а не проти нього. Тим більше, що ця посада тепер набула такого великого значення.
(Адександер Отт, берлінський політолог, публіцист, атор низки наукових досліджень з сучасної історії України (Die politischen Partaien in der Ukraine vor den Parlamentswahlen, Die Ukraine vor den Präsidentschaftswahlen im Herbst 1999, Wer hat die reale Macht in der Ukraine?)