- Такий розвиток справжня несподіванка. Сталося те, що ніхто не міг ані уявити, ані передбачити. Нині складно сказати, чим все це закінчиться. Але все ж таки з усього цього можна зробити певні висновки. Передусім слід зауважити, що українська політика продемонструвала свою крайню непередбачуваність. Крім того, напрошується висновок, що українські політики думають передусім про себе й про владу, а не про країну й не про політичну програму. Саме так можна інтерпретувати й витівку Мороза, для якого, вірогідно, головним було саме дістатися до влади. Все це серйозно шкодить іміджу України на Заході і, зокрема, в Німеччині. Адже з Україною не можна робити політику, яка базується на домовленостях, які сягають у майбутнє.
- А як сприймаються в Німеччині - країні з розвинутою й стабільною демократією - нинішні події в українському парламенті?
- Деякі події справді нагадують театр, справжній цирк. І це сильно шкодить іміджу країни. Україна користувалася великою симпатією після “помаранчевої” революції. В Європі та в світі на неї стали дивитися значно краще, ніж раніше. Але поступово вона почала втрачати такий капітал. І Україна знову повернулася туди, де вона перебувала на початку цього століття. Складається враження, що все знову розпочинається спочатку.”
- Янукович вже встиг заявити, що його коаліція буде відкрита й для інших партій. Чи варто Нашій Україні та Блоку Юлії Тимошенко приєднуватися до так званої широкої коаліції?
- На довгострокову перспективу їм краще залишатися в опозиції і спробувати заснувати в Україні новий потужний демократичний рух. Але це очікування німецького політолога, і можливо вони нічого немають спільного з українською реальністю. Я сумніваюся в тому, що Блок Юлії Тимошенко колись співпрацюватиме з Партією регіонів. Що ж стосується “Нашої України”, то утворення коаліції з “регіонами” означатиме для неї її кінець, як політичної сили. Але водночас це сприятиме зміцненню позиції Блоку Юлії Тимошенко. Я думаю, що Юлія Тимошенко стане успішним опозиційним політиком.
- Але чи матиме українська опозиція за нових умов можливості для свого розвитку?
- Поки що існують передумови для політичної опозиційної діяльності. Тут можна, до речі, процитувати Кучму: “Україна - це не Росія”. Опозиція матиме потужні позиції не тільки у Верховній Раді, але також у суспільстві. На мою думку, не слід боятися, що найближчим майбутнім Україна задихнеться під авторитарним режимом. Нині я не бачу такої небезпеки. Зараз опозиція ще має можливості для свого розвитку. Хоча до наступних виборів ще дуже далеко. Однак, якщо нова коаліція продемонструє свою недієздатність, то в Україні доведеться проводити дострокове голосування.
- До речі, як би Ви оцінили стабільність коаліції, яку очолить Партія регіонів?
- Справді існує шанс, що така коаліція теж розвалиться. У Верховній Раді вона не матиме стабільної більшості, оскільки частина соціалістів може не підтримати такої коаліції. Я не знаю, як соціалісти, які колись стояли на боці “помаранчевої” революції, у практичних питаннях співпрацюватимуть з Партією регіонів. Отже, потенціал для суперечок існує. Я сумніваюся в тому, що Мороз зможе тривалий час тримати ситуацію під контролем. Я не бачу гарантій того, що коаліція, очолювана Партією регіонів, протримається всі п’ять років.
- А як сприймаються в Німеччині - країні з розвинутою й стабільною демократією - нинішні події в українському парламенті?
- Деякі події справді нагадують театр, справжній цирк. І це сильно шкодить іміджу країни. Україна користувалася великою симпатією після “помаранчевої” революції. В Європі та в світі на неї стали дивитися значно краще, ніж раніше. Але поступово вона почала втрачати такий капітал. І Україна знову повернулася туди, де вона перебувала на початку цього століття. Складається враження, що все знову розпочинається спочатку.”
- Янукович вже встиг заявити, що його коаліція буде відкрита й для інших партій. Чи варто Нашій Україні та Блоку Юлії Тимошенко приєднуватися до так званої широкої коаліції?
- На довгострокову перспективу їм краще залишатися в опозиції і спробувати заснувати в Україні новий потужний демократичний рух. Але це очікування німецького політолога, і можливо вони нічого немають спільного з українською реальністю. Я сумніваюся в тому, що Блок Юлії Тимошенко колись співпрацюватиме з Партією регіонів. Що ж стосується “Нашої України”, то утворення коаліції з “регіонами” означатиме для неї її кінець, як політичної сили. Але водночас це сприятиме зміцненню позиції Блоку Юлії Тимошенко. Я думаю, що Юлія Тимошенко стане успішним опозиційним політиком.
- Але чи матиме українська опозиція за нових умов можливості для свого розвитку?
- Поки що існують передумови для політичної опозиційної діяльності. Тут можна, до речі, процитувати Кучму: “Україна - це не Росія”. Опозиція матиме потужні позиції не тільки у Верховній Раді, але також у суспільстві. На мою думку, не слід боятися, що найближчим майбутнім Україна задихнеться під авторитарним режимом. Нині я не бачу такої небезпеки. Зараз опозиція ще має можливості для свого розвитку. Хоча до наступних виборів ще дуже далеко. Однак, якщо нова коаліція продемонструє свою недієздатність, то в Україні доведеться проводити дострокове голосування.
- До речі, як би Ви оцінили стабільність коаліції, яку очолить Партія регіонів?
- Справді існує шанс, що така коаліція теж розвалиться. У Верховній Раді вона не матиме стабільної більшості, оскільки частина соціалістів може не підтримати такої коаліції. Я не знаю, як соціалісти, які колись стояли на боці “помаранчевої” революції, у практичних питаннях співпрацюватимуть з Партією регіонів. Отже, потенціал для суперечок існує. Я сумніваюся в тому, що Мороз зможе тривалий час тримати ситуацію під контролем. Я не бачу гарантій того, що коаліція, очолювана Партією регіонів, протримається всі п’ять років.