Створення нової коаліції може викликати незадоволення електорату, особливо виборців Соціалістичної партії. Однак це незадоволення навряд чи набуде форм масових протестів і тим більше не призведе до якихось суттєвих наслідків для українського політичного, та й узагалі суспільного життя – на такій оцінці збігаються позиції голови комітету виборців України Ігоря Попова та соціального психолога Олега Покальчука. Зокрема, пан Покальчук скептично налаштований стосовно можливої ефективності акцій протесту, призначених сьогодні на 9ту 30. На його думку, протестантам забракне фінансового, технічного та організаційного забезпечення:
“Всяка вулична акція – це технологія, яка повинна бути організована, профінансована, забезпечена, повинен бути сценарій. Тому, я думаю, сьогодні ці акції не будуть чисельними по тій простій причині, що вибори щойно відбулися і всі ресурси, які могли б бути на це затрачені, пішли на вибори”.
Голова Комітету виборців України Ігор Попов передбачає, що акції на підтримку коаліції соціалістів, комуністів та регіоналів будуть навіть потужнішими за протестні акції. Ось як він це пояснює:
“Завтра навіть більше людей привезуть нові коаліціанти, очолювані Партією регіонів. Я думаю, що це буде тисяч 5-7 чоловік, які будуть підтримувати створення коаліції. І десь в разів 5 менше, мабуть, вийде тих, хто буде протестувати проти створення нової коаліції. Причини – це і розчарування загальне емоційне, і те, що переможці минулої революції не показали реальними діями, що вони зробили для тих, хто їх підтримав, і, звичайно, брак організації всього цього: не було організаційної роботи”.
На думку пана Попова, крім усього іншого, проблемою для можливих протестів стане брак вимог, які реально висунути до депутатів Верховної Ради. Адже створення єдиного опозиційного блоку, про яке говорять ініціатори акції – це вимога, з якою радше варто пікетувати офіси “Нашої України” та БЮТ. Проте президент Київського міжнародного інституту соціології Валерій Хмелько не погоджується з тим, що мотивації для протестів немає:
“Є що вимагати, тому що був заклик вимагати від Президента розпуску парламенту. Це не просто заклик до коаліції, а це може вимагати саме Майдан через те, що частина тих, хто попала в парламент, попала через те, що вона нечесно вела свою кампанію: обіцяла коаліціюватися, об’єднуватися з одними партіями, а пішла з іншими”.
Однак у те, що акції набудуть масштабу, подібного до подій листопада 2004-го, пан Хмелько також не вірить.
“Всяка вулична акція – це технологія, яка повинна бути організована, профінансована, забезпечена, повинен бути сценарій. Тому, я думаю, сьогодні ці акції не будуть чисельними по тій простій причині, що вибори щойно відбулися і всі ресурси, які могли б бути на це затрачені, пішли на вибори”.
Голова Комітету виборців України Ігор Попов передбачає, що акції на підтримку коаліції соціалістів, комуністів та регіоналів будуть навіть потужнішими за протестні акції. Ось як він це пояснює:
“Завтра навіть більше людей привезуть нові коаліціанти, очолювані Партією регіонів. Я думаю, що це буде тисяч 5-7 чоловік, які будуть підтримувати створення коаліції. І десь в разів 5 менше, мабуть, вийде тих, хто буде протестувати проти створення нової коаліції. Причини – це і розчарування загальне емоційне, і те, що переможці минулої революції не показали реальними діями, що вони зробили для тих, хто їх підтримав, і, звичайно, брак організації всього цього: не було організаційної роботи”.
На думку пана Попова, крім усього іншого, проблемою для можливих протестів стане брак вимог, які реально висунути до депутатів Верховної Ради. Адже створення єдиного опозиційного блоку, про яке говорять ініціатори акції – це вимога, з якою радше варто пікетувати офіси “Нашої України” та БЮТ. Проте президент Київського міжнародного інституту соціології Валерій Хмелько не погоджується з тим, що мотивації для протестів немає:
“Є що вимагати, тому що був заклик вимагати від Президента розпуску парламенту. Це не просто заклик до коаліції, а це може вимагати саме Майдан через те, що частина тих, хто попала в парламент, попала через те, що вона нечесно вела свою кампанію: обіцяла коаліціюватися, об’єднуватися з одними партіями, а пішла з іншими”.
Однак у те, що акції набудуть масштабу, подібного до подій листопада 2004-го, пан Хмелько також не вірить.