
Член БЮТ Андрій Шкіль заявив, що в разі, якщо Президент не розпустить нинішню ВР 25 липня, то його політична сила йде в опозицію не лише в парламенті, а й до Президента.
Між тим глава держави прийняв сьогодні у себе кандидата на посаду Прем’єра від антикризової коаліції Віктора Януковича. Про що говорили два Віктори, колишні вороги, а в майбутньому, можливо, партнери, достеменно невідомо. Янукович сподівається, що стане Прем’єром, а Президент поки думає.
Кого все ж таки вибере Президент? На кого спиратиметься він у реалізації своєї програми? Які загрози існують в його політичній долі?
Шановні гості, БЮТівський демарш сьогодні у ВР - це відчай чи тиск на Президента, аби той розпустив парламент?
Олег Білорус: Це не є відчай. Ніхто цього відчаю не бачив і не побачить – не з того матеріалу БЮТівці склеєні. Це не є тиск на Президента. Але це є позиція, це є певною мірою демонстрація наших намірів. Я думаю, що це звичайнісінький парламентський прийом, який може бути використаний у даній критичній ситуації.
Ви вірите в результативність цього?
Олег Білорус: Так, я вірю в результативність, тому що це елемент цілої системи.
Сьогодні було засідання фракції. На фракції вирішили багато питань, у тому числі і те, що завтра ми збираємося і будемо розглядати проект підготовленого відкритого листа до Президента. Більше, як 100, може, й 129 народних депутатів- членів фракції БЮТ підпишуть цей відкритий лист до Президента. Ми його кур’єром направимо в Секретаріат Президента.
Чому “НУ” не виявила солідарності з БЮТом, пане Оніщук?
Микола Оніщук: Насамперед ми не координували ці дії, принаймні від фракції БЮТ така пропозиція не поступала.
Але це ви могли зробити навздогін, тим паче напередодні ви оголосили, що теж йдете в опозицію.
Микола Оніщук: Ми оголосили про це відразу, як тільки була утворена нова коаліція, я маю на увазі , як тільки було офіційно про це проголошено.
Ми визнаємо, що фракція БЮТ має право на таку форму політичної діяльності в парламенті. Тим більше, що зараз, як ми це дуже добре знаємо, ВР ще не приступила до розгляду серйозних питань порядку денного, лише втягується в цей процес, адже тільки почали працювати комітети, лише готуються до законопроектної діяльності відповідні рішення. Тому, я думаю, особливої шкоди (і про це щойно сказав і Олег Білорус) така акція парламенту не завдає.
Але чи визначилася “НУ”, з ким вона буде і взагалі, як далі діяти остаточно? Оскільки знову ж таки розмови і дискусії різні.
Микола Оніщук: На сьогодні визначеність є. Вона проголошена вустами лідерів нашої фракції. Чи буде змінений цей статус і місце фракції...
Ви маєте на увазі опозиційність?
Микола Оніщук: Опозиційність.
Зараз пан Чорновіл буде Вам заперечувати. Чи не так?
Микола Оніщук: Я завершу.
Чи буде змінюватися статус опозиційності і в якому форматі в цілому вона буде реалізована, я думаю, що задля цього, щоб дати відповідь, то є ще зарано, зважаючи на дві обставини. По-перше, тільки поступило подання коаліції до Президента (до речі, пані Ірина Геращенко сказала, що воно ще належним чином недооформлене), і нам дуже важливо буде знати позицію глави держави з приводу його реагування на це подання.
Я думаю, що тут на підставі взаємних консультацій ми будемо визначати і формат нашої наступної...
Тобто, Ви не виключаєте і можливість входження в антикризову коаліцію?
Микола Оніщук: Я думаю, що кожна політична партія, тим більша наша фракція, при прийнятті таких важливих рішень повинна щонайменше виходити з того, по-перше, як думають і як оцінюють цю позицію наші виборці, адже вони делегували нас для того, щоб ми здійснювали певну політичну лінію; по-друге, які умови в цілому співпраці чи взаємин можуть бути сформовані сторонами.
Але “регіони” вже заявляють, що готові вам виділити портфелі. Які саме, Тарасе? І чи ведуться, до речі, переговори з “НУ” про співпрацю в майбутньому уряді?
Тарас Чорновіл: Ведуться переговори, тому що для нас це є принципова лінія.
Пане Оніщук, ви готові все ж таки долучитися до БЮТ, чи ви будете чекати рішення Президента стосовно...
Микола Оніщук: Ми не вбачаємо в цьому якоїсь потреби, ні практичної, ні політичної, з огляду на те, як я вже Вам сказав, що політичний процес сьогодні легалізований, зрозумілий. Незалежно від того, чи є депутати в залі, чи немає, то нічого від цього не змінюється.
Президент сьогодні бачився з Януковичем. Інформації про цю зустріч майже немає. До кого прислухається Президент швидше - до вимог антикризової коаліції чи до колишніх соратників і партнерів - БЮТ? Чи зробить Президент подання на Януковича?
Тарас Чорновіл: Президент врешті-решт прислухається до Конституції, де для нього немає жодних інших шансів. Він має бути арбітром, і він зобов’язаний, відповідно до Конституції, вислухати усі сторони, пропонувати якісь свої інші варіанти.
Але якщо його аргументи не спрацюють, то він повинен у 15-денний термін внести цю кандидатуру, і він її внесе.
Я думаю, що по ходу справи чи через приєднання до коаліції, чи через створення певного відповідного договору (хоча це безпрецедентна річ в такій практиці парламентській) буде створений аналог широкої коаліції з залученням і “НУ”. Це буде загальнооб’єднуючий фактор.
А коли нам розказують, що ми десь порушили закони і Конституцію в чомусь, то я дуже хотів би, щоб називали ті порушення, тому що поки що, вибачте, йдуть прямі інсинуації.
Микола Оніщук: Можна бути абсолютно впевненим, що дії Президента (я це відверто заявляю) будуть в конституційно-правовому полі. Це поза всяким сумнівом. Він на інше ніколи не піде. Це перше.
По-друге, треба мати на увазі, що наша країна і Президент в цілому...
А який варіант є конституційний: подання на Януковича чи розпуск парламенту? Це можна по-різному тлумачити.
Микола Оніщук: Насправді є ще третій варіант – це повернення подання. Але не думаю... Тут Президент змушений буде обґрунтувати свої позиції. Якщо він на це піде.
Олег Білорус: Президент, згідно Конституції України, в тому числі і нової редакції, яка діє з 1 січня, має право розпуску парламенту. Це його право. Але це ще не доказано, що це його обов’язок.
Правові підстави для розпуску вже набралися, вони є. Але, виходячи з національних інтересів, інтересів національної безпеки, Президент може це зробити, а може й утриматися, може шукати подальшого компромісу.
Що стосується подання кандидатури тієї чи іншої (а сьогодні на столі в Президента вже три кандидатури, три подання фактично: на Тимошенко, і два на Януковича), то Президент має право думати 15 днів.
Я не думаю, що Президент буде поспішати з цим, що він сьогодні подасть чи завтра вдосвіта. Думаю, що він буде думати і прислухатися до того, що народ говорить.
Є.Кушнарьов твердить, що якщо Президент протягом 15 днів не подасть кандидатуру Януковича на прем’єра, то це зробить спікер Мороз.
Наскільки вірогідним може бути такий перебіг подій? На якій підставі Президент це може зробити?
Олег Білорус: Це все від лукавого. Це нагадує замашки політичного бандитизму. Як це можна переступити конституційно діючого Президента і замість нього подавати на розгляд ВР?! Так можна будь-що довести до такого абсурду!
Микола Оніщук: Виступаючи сьогодні в парламенті, я від імені всієї нашої фракції закликав усіх до негайного формування КСУ саме задля того, вказавши при цьому, що він у рівній мірі необхідний усім політичним силам.
Якщо теоретично припустити, що ситуація, про яку колеги говорили, має виникнути, то тоді на сторожі Конституції стояв би саме КСУ. Це між іншим.
Тепер те, що взагалі стосується цієї тематики. Виглядає карколомно, коли наші колеги говорять про те, що Президент і ВСУ мають перепризначити суддів КСУ...
Уявіть, яка ситуація. Вказані суб’єкти виконали свою конституційну функцію, звернулися до парламенту, який зобов’язаний (наголошую на цьому!), відповідно до закону і Конституції, привести до присяги. Парламент цього не робить, порушує закон, а тепер говорить, що, знаєте, я діяв недобросовісно, але відповідати повинні Президент і з’їзд суддів.
Навіть першокласник розбереться в тому, що той, хто не виконав своїх зобов’язань по Конституції, має нести відповідальність, а не перекладати цю відповідальність на Президента, що він повинен перепризначати.
А якщо Президент це зробить, а ВР знов не призначить у місячний термін, бо якісь будуть проблеми, непогодженості і так далі, то він знов повинен перепризначати? Це вже сміх.
Андрій Шкіль сьогодні заявив, що якщо Президент не розпустить парламент, то БЮТ іде в опозицію не лише в парламенті, а й до Президента, взагалі до всієї влади.
Як Президентові працюватиметься за таких умов? На кого він спиратиметься?
Олег Білорус: Є поняття “парламентська опозиція”, тобто опозиція меншості парламентської до більшості, а є поняття “політична опозиція”. Правда, у нас виникає й поняття нове, небачене - “широка коаліція” і навіть “дивна опозиція”, коли в опозиції хоче бути одна політична сила, при цьому хоче мати міністерські портфелі, комітети.
Це справді парадоксальна ситуація. Якою ціною це все...
Микола Оніщук: Насправді нічого парадоксального тут немає. Ми маємо досвід багатьох країн, які мають Президента, який представляє одну політичну силу, а уряд, який має більшість в національних зборах чи то в парламентах, представляє іншу політичну силу.
Олег Білорус: То інше зовсім.
Тарас Чорновіл: Я тиждень назад зустрічався з колишнім президентом Польщі Кваснєвським, який сказав, що він дуже добре пам’ятає, як він представив на посаду прем’єра свого політичного опонента. Давайте вчитися...
На кого спиратиметься Президент? Він буде одинаком?
Тарас Чорновіл: Президент може спиратися на велику коаліцію, яка буде, і може з нею працювати. Навіть якщо вона буде іншої політичної сили, а його сила туди не увійде, але він може стати противником усіх.
Микола Оніщук: Президент повинен спиратися на народ, бо він є гарантом захисту його прав.
А чи не буде ліквідований інститут Президента, як зараз попереджають багато аналітиків?
Микола Оніщук: Це виключено. Для цього немає ні передумов, ні можливостей.