Півгодини їзди від Тбілісі, і ви потрапляєте до святая-святих для кожного грузина, міста Мцхета. Фотографії із Мцхети зберігаються у кожному грузинському домі. Сюди в першу чергу везуть вони своїх гостей. Бо тут до п’ятого століття була перша столиця Грузії. Сюди з Єрусалима з посланням від діви Марії та з врученим нею ж хрестом з виноградної лози прибула родичка Георгія Побідоносця свята рівноапостольна Ніно, якій належало охрестити Грузію.
Арагві та Мткварі (Кура)
зливаються біля Мцхети
Ще перш, ніж спуститися до міста, що лежить у мальовничій долині, де об’єднують свої води ріки Араґві і Мткварі, яку росіяни, а за ними всі інші знають як Куру, свята Ніно, на знак серйозності своїх намірів, поставила хрест. Церква Хреста, грузинською Джварі, збереглася на цьому місті із VI століття, і також охороняється ЮНЕСКО, як і монастир, над яким вона височіє.
Чудеса, що їх вміла робити свята, переконали спочатку дещо скептичних грузинських правителів, царя Мір’яна та його дружину Нану, і вони хрестилися разом зі своїм народом. Коли ж вони вирішили збудувати перший християнський храм, робітники ніяк не могли зрубати одного дерева для колони у цьому храмі. Прийшла свята Ніно, помолилася, і обрубане дерево знову зацвіло. Виявилося, що воно росло на місці, де був похований Хітон Господній, який один грузинський єврей приніс сюди з Єрусалима після розп’яття Христа. На місці цього чуда нині стоїть найважливіший грузинський храм – Светіцховелі, що означає «животворящий стовп».
Джварі, VI ст
Впродовж століть тут був центр Грузинської Православної Церкви. Тут, у величному соборі Дванадцяти Апостолів, збудованому в одинадцятому столітті на місці тієї першої церкви, коронували і ховали грузинських царів. Ярусами піднімаються вгору гостроверхі бані храму. Під яскравими променями грузинського сонця змінює колір каміння, з якого збудовано церкву.
Поволі грузинська святиня починає притягати не лише самих грузинів. Біля церкви Хреста, Джварі, мені довелося зустріти польських і німецьких туристів. Продавці сувенірів біля Светіцховелі намагалися говорити і по-англійськи. Не виключно, що після моїх відвідин, і вас вони привітають українським «добридень» на грузинський манер.
Арагві та Мткварі (Кура)
зливаються біля МцхетиЧудеса, що їх вміла робити свята, переконали спочатку дещо скептичних грузинських правителів, царя Мір’яна та його дружину Нану, і вони хрестилися разом зі своїм народом. Коли ж вони вирішили збудувати перший християнський храм, робітники ніяк не могли зрубати одного дерева для колони у цьому храмі. Прийшла свята Ніно, помолилася, і обрубане дерево знову зацвіло. Виявилося, що воно росло на місці, де був похований Хітон Господній, який один грузинський єврей приніс сюди з Єрусалима після розп’яття Христа. На місці цього чуда нині стоїть найважливіший грузинський храм – Светіцховелі, що означає «животворящий стовп».
Джварі, VI стПоволі грузинська святиня починає притягати не лише самих грузинів. Біля церкви Хреста, Джварі, мені довелося зустріти польських і німецьких туристів. Продавці сувенірів біля Светіцховелі намагалися говорити і по-англійськи. Не виключно, що після моїх відвідин, і вас вони привітають українським «добридень» на грузинський манер.