Кілька слів про українські символи.

В українській Конституції записано, що національний прапор складається із двох однакових за розміром полотен синього та жовтого кольору. Це для тих, хто переконаний, що українське знамено жовто-блакитне. Державний гімн України – “Ще не вмерла України”. Музику до якого написав Михайло Вербицький, а слова Павла Чубинського. А от затвердити великий Державний герб на п’ятнадцятому році Незалежності Україні так і не вдалося. У 20-й статті Основного Закону записано, що великий герб мають затвердити з урахуванням малого герба, тобто тризуба, і герба Війська Запорізького.

Є в України й інші символи, котрі виокремлюють її з моря інших народів і які не дають її народові знеособитися у цілому світі. Те, який з цих символів спадає на думку при згадці України, є доволі точним тестом і на свідомість, і на патріотизм. Можна згадати сало, а можна - гетьманську булаву чи червоно-чорний стяг...

Хоча, з іншого боку.... Україна – це не тільки і не стільки шаровари й вишиванки, але як же без них? У шароварах так зручно вправлятися у бойовому гопаку, а вишиванка так пасує до джинсів... А ще Україна – це верба, калина і чорнобривці.

Україна за кордоном – це Чорнобиль, брати Клички, Шевченко - Андрій, щоправда, а не Тарас, Помаранчева революція, заробітчани-трударі та проститутки “Наташі”. Україну у світі вже не плутають із Росією, але ще не ототожнюють з Європою.