Британська ґазета Guardian пише, що за компроміс у конфлікті навколо ядерної програми Іран вимагає надійніших ґарантій у сфері торгівлі і поставок ядерного палива, точнішого розкладу виконання угод і виразніших обіцянок Заходу щодо безпеки ісламської країни перш ніж вона зможе вирішити, чи заморозити програму збагачення урану й вивчити пропозицію нових стосунків сторін.
Guardian зазначає, що подробиці іранської відповіді розкрили двоє іранських вчених з добрими зв''язками. Зміст відповіді означає, що помірковані в Тегерані здобули важливу перемогу всередині влади й пропонують угоду з ядерного питання. Автори відповіді також заявили: якщо простягнуту оливкову гілку не буде прийнято і Сполучені Штати проведуть санкції проти Ірану через Раду безпеки ООН, то “буде створено сцену для повномасштабної міжнародної кризи”.
Інший британський щоденник, Times, вважає, що часом програти краще, ніж перемогти: “Поразка в Другій світовій війні виявилася на добре Німеччині та Японії. Поразка у В”єтнамі стала благословінням для Америки. Можливо, такі висновки не втішать Джорджа Буша, Тоні Блера та Егуда Ольмерта, які розмірковують над поразкою від Ірану та його союзниці – "Хезболли". Але прості громадяни США, Великої Британії та Ізраїлю мусять спробувати засвоїти кілька конструктивних уроків”. Оглядач часопису Анатоль Калецький вважає, що міжнародна спільнота в конфлікті з Іраном є абсолютно безпорадною, навіть безпораднішою, ніж у випадку з Північною Кореєю. Адже Пхеньян для виживання потребує харчів та пального, а тому піддається тискові з боку Китаю. Тоді як Іран нині купається у нафтодоларах, йому нічого не треба, і він ні від кого економічно не залежить.
Іспанське щоденне видання El Mundo містить інтерв”ю з колишнім міністром закордонних справ СРСР і екс-президентом Грузії Едуардом Шеварднадзе, в якому заторкується й нинішня криза навколо іранської ядерної програми. На питання про те, у що може вилитися останній розвиток у цій справі, пан Шеварднадзе відповів:
“Жодної війни з Іраном не буде. Необхідно, аби Буш та Путін дійшли згоди щодо спільної стратегії. Вони мусять вирішити, яким чином уникнути війни з Іраном, а водночас мати контроль над збагаченням ним урану”.
Guardian зазначає, що подробиці іранської відповіді розкрили двоє іранських вчених з добрими зв''язками. Зміст відповіді означає, що помірковані в Тегерані здобули важливу перемогу всередині влади й пропонують угоду з ядерного питання. Автори відповіді також заявили: якщо простягнуту оливкову гілку не буде прийнято і Сполучені Штати проведуть санкції проти Ірану через Раду безпеки ООН, то “буде створено сцену для повномасштабної міжнародної кризи”.
Інший британський щоденник, Times, вважає, що часом програти краще, ніж перемогти: “Поразка в Другій світовій війні виявилася на добре Німеччині та Японії. Поразка у В”єтнамі стала благословінням для Америки. Можливо, такі висновки не втішать Джорджа Буша, Тоні Блера та Егуда Ольмерта, які розмірковують над поразкою від Ірану та його союзниці – "Хезболли". Але прості громадяни США, Великої Британії та Ізраїлю мусять спробувати засвоїти кілька конструктивних уроків”. Оглядач часопису Анатоль Калецький вважає, що міжнародна спільнота в конфлікті з Іраном є абсолютно безпорадною, навіть безпораднішою, ніж у випадку з Північною Кореєю. Адже Пхеньян для виживання потребує харчів та пального, а тому піддається тискові з боку Китаю. Тоді як Іран нині купається у нафтодоларах, йому нічого не треба, і він ні від кого економічно не залежить.
Іспанське щоденне видання El Mundo містить інтерв”ю з колишнім міністром закордонних справ СРСР і екс-президентом Грузії Едуардом Шеварднадзе, в якому заторкується й нинішня криза навколо іранської ядерної програми. На питання про те, у що може вилитися останній розвиток у цій справі, пан Шеварднадзе відповів:
“Жодної війни з Іраном не буде. Необхідно, аби Буш та Путін дійшли згоди щодо спільної стратегії. Вони мусять вирішити, яким чином уникнути війни з Іраном, а водночас мати контроль над збагаченням ним урану”.