Доступність посилання

ТОП новини

“Звуки життя”: Про “уродів” і людей.


Київ, 28 серпня 2006 року. Тиждень тому я повернулася з Криму до Києва. Перше, що зустріло мене вранці поблизу вокзалу - чорно-білі рекламні щити. На них - долонька з шістьма пальцями і запитання: "Мамо, чому я урод?". Нижче – підпис: “У наркоманів не буває здорових дітей”. Я ніколи не вживала наркотиків. Але моя дитина народилася із шістьма пальцями, власне, як і кожний шестисотий мешканець планети. Мій син читати ще не вміє, тому він поки не знає, що його маму рекламісти зарахували до наркоманів, а самого його назвали “уродом”. Чи справді суспільна користь від жорсткої соціальної реклами більша за образи людей із фізичними вадами? На кого розрахована така реклама? Про це – “Звуки життя” – “Про “уродів” і людей”. З вами - Віола Бурда.

За рік після того, як українську столицю заполонили біг-борди із палким гаслом "Кохаймося!", у Києві можна “милуватися” сотнями рекламних щитів із менш життєрадісним змістом. Якщо раніше рекламісти закликали надолужити брак "нобелівських лауреатів" та "космонавтів", тепер у плакатів – чорний колір, зображення могили і дитячий зойк: "Мамо, чому я помер?" Ще один варіант: біла долонька на тому ж чорному тлі та запитання: "Мамо, чому я урод?"

Замовником антинаркотичних біг-бордів є Асоціація зовнішньої реклами. її координатор - Артем Біденко - переконаний, що це і є успіх реклами - якщо вона когось зачепила за живе. А депресія, в яку впадають батьки, котрі втратили дитину і на кожному кроці бачать запитання – “Мамо, чому я помер?“ - не смертельна....

Крім етичної проблеми, антинаркотичні біг-борди мають ще філологічну - слова "урод" в українській мові немає - констатує філолог, доцент Львівської політехніки Ірина Фаріон.

Аудіозапис програми. Перший випуск:

Спеціальні заклади для дітей із фізичними вадами є у кожному районі Києва, і у кожному великому місті. Враховуючи те, що шокуючи рекламні біг-борди теж понаставляли ледь не на кожній столичній вулиці, хворі малюки, їхні батьки та вихователі постійно мають перед очима величезні плакати із запитаннями "Мамо, чому я помер?" та "Мамо, чому я урод?" Кореспондентка “Звуків життя” Леся Штогрин відвідала сьогодні у Києві одну зі шкіл-інтернатів для дітей із фізичними вадами.

Аудіозапис програми. Другий випуск:

Якщо для України соціальна реклама - певна новина, то Італія має 30-річний досвід некомерційної агітації. Реклама, особливо соціальна, повинна бути толерантною - переконані італійські фахівці. Але кілька десятиліть тому тут починали так само, як і українські рекламісти - з різких та категоричних висловів. Що відтоді змінилося - розповідає кореспондент Радіо Свобода у Римі Наталка Кудрик.

Аудіозапис програми. Третій випуск:

Критики “чорної” рекламної акції кажуть, що сперечатися про гостроту проблеми наркоманії, звичайно, марно. Але жоден з тих, хто колеться або нюхає, не мріє стати наркозалежним. А кому ця доля вже випала, тому зайві будь-які заклики на біг-бордах. Це, як для затятого курця - попередження Мінздраву. З іншого боку, на Заході й “урод”, й навіть слово “інвалід” на жодному біг-борді не побачиш, - зазначає соціолог Микола Сварник.

Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
XS
SM
MD
LG