Сьогодні в Рівному завершився західноукраїнський семінар з надання бібліотечних та комп’ютерних послуг незрячим людям.

Сліпота вважається найважчим каліцтвом серед усіх категорій інвалідності. Однак люди, котрі втратили зір, можуть і повинні відчувати себе комфортно у суспільстві та користуватися усіма його благами. Як повідомила голова правління Рівненської організації Українського товариства сліпих Любов Боровська, нині Товариство нараховує понад дві тисячі незрячих першої та другої груп інвалідності. Першочергове завдання товариства – їхня соціальна адаптація. Дев’ята частина цих людей, серед яких чи не найактивнішими є учні спеціалізованої Клеванської школи - інтернату для дітей з вадами зору, вже нині користуються послугами Інтернет-центру “Окуляр”.Розповідає його керівник, завідувачка відділу мистецтв обласної державної бібліотеки Олена Сисюк:

“Нещодавно у нас завершилась літня акція для юнацтва "Канікули з Інтернет-окуляром". Згодом ми плануємо провести олімпіаду для незрячих дітей, які зможуть грати з комп’ютером у шахи. А Товариство Червоного Хреста у будь-яку годину організовує супровід незрячих до бібліотеки і назад”.

Техніку, адаптовану для незрячих (три комп’ютери, обладнані ліцензійним програмним забезпеченням, програму синтезатора мови, брайлівський дисплей та принтер) бібліотека отримала за проектом, який підтримав інформаційний центр Посольства Сполучених Штатів в Україні. Інвалід першої групи по зору Петро Озарчук першим освоїв комп’ютер, і відтепер сам щодня навчає користуватися комп’ютером від шести до восьми відвідувачів. Каже, що це не так уже і важко:

“Це просто така програма - екранний читач, який озвучує все, що показується на моніторі, за допомогою синтезатора мови Jaws. Бо все, що ви робите за допомогою очей, можна зробити і з закритими очима – інтернет, знайомства, листування. А ще за допомогою дотику людина може прочитати надруковане на брайлівському принтері”.

Восьмеро користувачів центру “Інтернет-окуляр” стали студентами вищих навчальних закладів. Інтелектуальний потенціал незрячих людей досить часто є надзвичайно високим – розповідає Петро Озарчук:

“Це Данькевич Роман, Трофимчук Ігор, деякі навіть із Дубровиці приїжджають, за сто кілометрів. А в Житомирі незрячий інвалід першої групи по зору працює на обласному радіо – Сергій Черепко…”

Заступник директор обласної бібліотеки Лілія Слісаренко стверджує, що бібліотека виграла грант тому, що упродовж кількох років вона успішно співпрацювала з американським посольством за іншими інформаційними програмами.

“Рівне вибрали для програми ще й тому, що ми не відмовляємося – інші області відмовилися, бо це зайвий клопіт. Але це потрібно, особливо для слабозорих дітей” .

Намагаюсь відтворити відчуття людини, котра не може бачити ні яскравих картин навколишнього світу, ні монітора перед собою. Заплющую очі і навпомацки ловлю клавіші. Спочатку це вдається не дуже.

(Невпорядковані звуки).

Але за кілька хвилин:

(голосом комп’ютера – "Валентина Одарченко. Для Радіо Свобода - Рівне".)