Громадська організація зелених з дещо прозаїчною назвою “Гулладейк мунка”, або ж у буквальному перекладі – «вторсировинна переробка», дала всім угорським батькам, діти яких вперше сідають за шкільні парти, своєрідне домашнє завдання з екології, втім, без великої надії на те, що його сумлінно виконають. Це ж не діти, посміхаються екологи, треба знати психологію деяких дорослих – вони завжди знайдуть спосіб не ускладнювати собі життя. Інша справа - діти, кажуть вони – з ними можна розмовляти на теми екології цілком відверто, не чекаючи байдужості чи ворожого ставлення, як у випадку з дорослими. Першокласники, до речі, розбираються в деяких речах не гірше за старших. Шестирічний Данієль, розкладаючи перед собою на парті шкільне приладдя, вже точно розрізняє, з чого воно виготовлене:
“Ця лінієчка з пластику може послужити довше, а ось дерев’яна будь-коли може зламатися”, - зовсім не по-дитячому зітхає малюк.
Однак згодом хлопчик з розумінням додає, що штучні матеріали – такі як пластмаса – таки добряче забруднюють довкілля на багато років, а, скажімо, волокнисті природні компоненти виробу, навіть безпечні фарбники з рослин, навпаки, не шкодять нашій фауні. Переконання це з’явилося в малого після виступу одного еколога, який навмисне прийшов на заняття до хлоп’ят-нульовичків, щоб розповісти їм про ці речі. Він навіть попередив їх не гризти фломастери і новомодні кулькові ручки з чорнильним гелем, щоб не зашкодити своєму здоров’ю. Представник екологічної організації “Гулладейк мунка” Дьєрдь Коллож розповів, що в Угорщині поки що не виробляють канцтовари з вторинної сировини в достатній кількості, проте в крамницях можна відшукати непоганої якості західноєвропейські вироби:
“Насамперед слід дивитися на особливі позначки в інструкції, які ставлять у Євросоюзі. Вони, зокрема, вказують на те, наскільки безпечним є цей продукт, з чого він вироблений і чи відповідає він європейським стандартам якості”.
Звичайно, угорські екологи не такі наївні люди, щоб не розуміти мотиви дорослих, які при покупці канцтоварів для дитини керуються здебільшого економічними міркуваннями, а не закликами зелених. Адже товари так званої вторсировини просто не витримують конкуренції дешевих виробів першого ґатунку з Південно-Східної Азії, якими буквально завалені угорські супермаркети. Скажімо, собівартість зошита з повторно переробленої макулатури в Угорщині коштує приблизно 60 форинтів ( приблизно чверть одного євро), в той час як китайський обходиться тамтешньому виробнику у символічні 11 форинтів.
“Ця лінієчка з пластику може послужити довше, а ось дерев’яна будь-коли може зламатися”, - зовсім не по-дитячому зітхає малюк.
Однак згодом хлопчик з розумінням додає, що штучні матеріали – такі як пластмаса – таки добряче забруднюють довкілля на багато років, а, скажімо, волокнисті природні компоненти виробу, навіть безпечні фарбники з рослин, навпаки, не шкодять нашій фауні. Переконання це з’явилося в малого після виступу одного еколога, який навмисне прийшов на заняття до хлоп’ят-нульовичків, щоб розповісти їм про ці речі. Він навіть попередив їх не гризти фломастери і новомодні кулькові ручки з чорнильним гелем, щоб не зашкодити своєму здоров’ю. Представник екологічної організації “Гулладейк мунка” Дьєрдь Коллож розповів, що в Угорщині поки що не виробляють канцтовари з вторинної сировини в достатній кількості, проте в крамницях можна відшукати непоганої якості західноєвропейські вироби:
“Насамперед слід дивитися на особливі позначки в інструкції, які ставлять у Євросоюзі. Вони, зокрема, вказують на те, наскільки безпечним є цей продукт, з чого він вироблений і чи відповідає він європейським стандартам якості”.
Звичайно, угорські екологи не такі наївні люди, щоб не розуміти мотиви дорослих, які при покупці канцтоварів для дитини керуються здебільшого економічними міркуваннями, а не закликами зелених. Адже товари так званої вторсировини просто не витримують конкуренції дешевих виробів першого ґатунку з Південно-Східної Азії, якими буквально завалені угорські супермаркети. Скажімо, собівартість зошита з повторно переробленої макулатури в Угорщині коштує приблизно 60 форинтів ( приблизно чверть одного євро), в той час як китайський обходиться тамтешньому виробнику у символічні 11 форинтів.