Київ, 7 вересня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Уже наступного тижня у Верховній Раді функціонуватиме «широка» коаліція, яка до кінця року налічуватиме понад 300 депутатів. Такі прогнози, як зазначає газета “Україна молода”, звісно, аж надто оптимістичні, але люди, які їх дають, просто так слів на вітер не кидають. Вирішити все до початку наступного пленарного тижня обіцяє лідер фракції Соцпартії Василь Цушко. А зібрати під коаліційним омофором конституційну більшість парламентаріїв до Нового року планує один із керівників Партії регіонів Євген Кушнарьов. Подробиці – в статті “«Антикризовики» + «НУ» = «національна єдність»?”.
“Ми приречені на компроміси" у публікації під таким заголовком газета “День” розповідає про Галерею психологічних портретів українських політиків, яку створив фахівець з питань масової психології Вадим Васютинський. Він вважає, що “Юлія Тимошенко психологічно схожа на Хрущова, Олександр Мороз - на Сталіна, Ющенко - на Миколу II. А Янукович нагадує Щербицького, тому що "безбарвний", зате він "ближчий до народу", переконаний науковець.
Газета “Факти” стверджує, що для прокурора Київщини Юрія Гайсинського та його колег найскладнішим для вирішення стало “земельне питання”. За гостротою боротьби столична область наразі посідає третє місце в країні після Києва та Криму. “Мені ще ні один експерт не підтвердив, що намивати пісок під будівництво котеджів на Дніпрі – це однозначно погано”, - наголошує в газеті пан Гайсинський.
Година праці деяких українських адвокатів коштує 1000 доларів. Чи може вона ще збільшуватися? Як убезпечити себе від витоку важливої інформації через мобільний телефон або персональний комп’ютер? Порушників громадського порядку будуть знімати на відео і показувати по телебаченню? Про все це розповідає видання “Сей час”.
На початку вересня виповнюється чергова річниця, як вийшла друком перша частина “Вечорів на хуторі поблизу Диканьки”, що прославила двадцятидворічного Миколу Гоголя. Диканька, Сорочинці, Миргород стали для багатьох майже рідними і добре знайомими. Але заочно. Журналісти ж “Газети по-київськи” вирішили виправити це прикре упущення і відправилися в подорож гоголівськими місцями. Їхні враження – в статті “175 років Гоголю, якого ми любимо”.
