Ідея зібрати провідних фахівців і науковців, які займаються проблемами освоєння космосу, у дніпропетровському Національному центрі аерокосмічної освіти молоді виникла рік тому — тоді тут проводили Міжнародну наукову конференцію „Людина і космос” для школярів та студентів. Відтак вирішили влаштувати подібний „дорослий” форум. Перші наукові читання „Дніпровська орбіта” мають на меті розглянути не стільки технічні та технологічні проблеми освоєння космосу, а торкнутися гуманітарних аспектів — проблем людини і космосу, екології і космосу, аерокосмічної освіти тощо.
Доцент кафедри проектування літальних апаратів Фізико-технічного інституту Дніпропетровського національного університету, кандидат технічних наук Василь Шевцов, крім конструювання ракет та супутників, переймається ще й проблемами української ментальності.
„Нашому українському народу властива така риса, як космічність. Здавалося б, такий спокійний, споглядаючий народ, але… Що цікаво — наприклад, із творців ракетно-космічної техніки — 80% народилися в Україні. Якщо брати тих, хто створював цілі розділи знання, от якби дивився з космічної висоти, — таких теж дуже багато в Україні. Ми їх просто не знаємо. Найбільш знаменитий російський філософ — Соловйов — та це ж племінник Сковороди. Не кажучи вже про того ж Вернадського, Блаватську, Булгакова. Українець не просто пісні
Аерокосмічний центр.
співає „Дивлюсь я на небо”, а він ніби споглядає зверху на землю. Це взагалі не багатьом народам властиво”.
Доповідь Василя Шевцова на тему „української комічності” і не тільки разом з кількома десятками доповідей інших науковців учасники конференції заслуховуватимуть і обговорюватимуть упродовж кількох днів. За підсумками конференції випустять спеціальний збірник — для молоді, яка цікавиться космічними технологіями.
А наступного року форум, як сподіваються його організатори, вже матиме статус міжнародного. Говорить завідувачка організаційного відділу Національного центру аерокосмічної освіти Ірина Федоренко:
„Плануємо, так, вийти за межі Україні. Ось і цього року у нас були заявки на участь із Росії. Я думаю, що перспектива буде. Географія розшириться, а може, й розширяться наукові напрямки”.
Доцент кафедри проектування літальних апаратів Фізико-технічного інституту Дніпропетровського національного університету, кандидат технічних наук Василь Шевцов, крім конструювання ракет та супутників, переймається ще й проблемами української ментальності.
„Нашому українському народу властива така риса, як космічність. Здавалося б, такий спокійний, споглядаючий народ, але… Що цікаво — наприклад, із творців ракетно-космічної техніки — 80% народилися в Україні. Якщо брати тих, хто створював цілі розділи знання, от якби дивився з космічної висоти, — таких теж дуже багато в Україні. Ми їх просто не знаємо. Найбільш знаменитий російський філософ — Соловйов — та це ж племінник Сковороди. Не кажучи вже про того ж Вернадського, Блаватську, Булгакова. Українець не просто пісні
Аерокосмічний центр.Доповідь Василя Шевцова на тему „української комічності” і не тільки разом з кількома десятками доповідей інших науковців учасники конференції заслуховуватимуть і обговорюватимуть упродовж кількох днів. За підсумками конференції випустять спеціальний збірник — для молоді, яка цікавиться космічними технологіями.
А наступного року форум, як сподіваються його організатори, вже матиме статус міжнародного. Говорить завідувачка організаційного відділу Національного центру аерокосмічної освіти Ірина Федоренко:
„Плануємо, так, вийти за межі Україні. Ось і цього року у нас були заявки на участь із Росії. Я думаю, що перспектива буде. Географія розшириться, а може, й розширяться наукові напрямки”.