Слухати:
Чи дійсно 90% вина, виробленого в Україні, фальсифікат? Чи буде цього року Крим з вином? Наскільки українці є гурманами вина?
Ірина Біла: Вітаю слухачів Радіо Свобода!
90% вина на українських прилавках фальсифікат. Так стверджують в “Українському алкогольному конгресі”. З точністю, але навпаки твердять в корпорації “Укрвинпром”. Там кажуть, що лише 10% реалізується в Україні неякісного вина, решта ж, ну справжнісінький тобі “нектар богів”, виготовлений з натуральної сировини і за якісною технологією.
Хто ж правий? Крапку в цій суперечці поставили результати перевірок Держспоживстандарту. Вони засвідчили, що на 70% підприємств порушували законодавство, внаслідок чого випускалася і реалізовувалася виноробна продукція невідповідної якості.
Яка ж найпоширеніша вада український вин? На що найбільше нарікають вітчизняні винороби? Про це, а також про винні вподобання українців і йтиметься в сьогоднішній програмі “Нова Україна”.
Нещодавній дозвіл Кабінету Міністрів, у зв’язку з неврожайним роком дозволити у технологічних виноробних процесах замінити соковиті грона сухим порошком, спричинили шквал суперечок.
Першими забили сполох самі винороби, котрі переконані, що це “юридичний нонсенс”, який дозволяє узаконити звичайний фальсифікат.
Говорить заступник комерційного директора Київського заводу шампанських вин “Столичний” Валерій Кропівянський.
Валерій Кропівянський: Перш за все з порошку вино не повинно називатися вином, а винним напоєм, щоб не вводити в оману покупця.
Ви розумієте, що таке вино, а що таке винний напій? Це різні домішки і багато чого, окрім натурального вина.
Ірина Біла: Подібні урядові рішення, на думку виноробів, врятують не стільки виноробну галузь, як невеличкі заводики, котрі, не маючи власної технології та традицій, шляхом змішування цукру, спирту, барвників і порошку поставлятимуть продукт під назвою “вино”.
Подібний напій або, як дехто його називає, “компот”, завдячуючи своїй дешевизні, зможе витіснити із ринку натуральну продукцію, тоді як натуральних якісних вин наразі і так бракує на українських прилавках. Утім, не всі погоджуються щодо класифікації порошкового вина як фальсифікату.
Думка аналітика винної галузі “Агентства промислових новин” Ірини Совєршенної.
Ірина Совєршенна: Оцінка вина на предмет фальсифікату – це дуже складне і суперечливе питання. Якщо неврожай і прийнято рішення використовувати натуральні порошки винні, то я не впевнена, що це буде вино фальсифіковане.
Я вважаю, що нехай краще роблять своє вино з порошку, якщо не вистачає цього року сировини, ніж завезуть більше імпортного вина і нашого вина не буде на прилавках. Ірина Біла: Утім, фальсифікат вина далеко не єдина проблема українських виноробів.
Про інші більше знає моя київська колега Оксана Гребіневич.
Оксана Гребіневич: Українські винороби сьогодні не в змозі задовольнити попит на внутрішньому ринку. І головна проблема тут – це дефіцит сировини. І це не лише питання неврожаю винограду, який цього року буде нижчий в порівнянні з минулим роком на 30%, як зазначають винороби. Проблема серйозніша.
Про дефіцит винної сировини говорить президент Асоціації оптовиків та виробників алкоголю і тютюну В’ячеслав Сокерчак.
В’ячеслав Сокерчак: Однією з головних проблем винної галузі є те, що в Україні недостатні площі виноградників, хоча п’ять природних кліматичних зон існували і існують.
Хоча в 60-70-ті роки загальна площа українських виноградників і складала близько 300-та тисяч гектарів. Сьогодні вона складає лише 80-т тисяч. А рівень споживання вина, особливо сухих вин, з кожним роком зростає. Попит нашого споживача стає тонкішим. І ми бачимо, що сьогодні в Україні є і дефіцит винограду, і дефіцит сировини. Надзвичайно недостатня кількість сухих вин.
Оксана Гребіневич: А ось через заборону молдавських і грузинських вин у Росію, почався наступ іноземних вин на українські ринки.
Ситуацію коментує заступник голови концерну “Укрсадвинпром” Володимир Воєводін.
Володимир Воєводін: Зараз у зв’язку з тим, що в Росії заборонили молдавське і грузинське вино, то дані підприємства роблять великі спроби для того, щоб на український ринок увійти і входять досить недобросовісно.
Якщо раніше грузинські вина і молдавські вина були вищі в ціні, то зараз ми бачимо, що не тільки молдавські вина зрівнялися в ціні, а й дещо менші в ціновому режимі, ніж наші.
Але й грузинські вина падають в ціні, хоча ми знаємо, що вони завжди були вищого цінового порядку.
Оксана Гребіневич: “В найближчій перспективі виграє споживач. Адже він отримує дешевше вино,” - кажуть експерти. А ось якщо ситуація не зміниться, чи виживе українська виноробство особливо після вступу до СОТ? Питання наразі відкрите.
Ірина Біла: Хтозна, чи справді вино подешевшає. Але ось кримські винороби побоюються, що доведеться навпаки, дещо збільшити ціни на їхню продукцію. Причина у січневих морозах, які суттєво зменшили урожай винограду.
Чи буде цього року Крим з вином? З’ясовував кримський кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.
Володимир Притула: Цього року струмінь кримського вина загрожує перетворитися на тоненьку цівку. Сильні морози у січні нинішнього року пошкодили частину виноградної лози і, за даними фахівців, це призвело до трикратного зниження цьогорічного урожаю винограду на півострові.
У таких серйозних виноробних господарствах, як “Масандра”, “Коктебель” та “Інкерман” кажуть, що вони зможуть придбати недостатню кількість виноматеріалів в інших регіонах України чи навіть закордоном, але ціна готового продукту суттєво зросте. А фахівці додають, що може постраждати і якість.
Більшість кримських вин робиться за класичними технологіями і з натуральної сировини. І саме це стало основою бренду “кримське вино”. Однак після того, як Верховна Рада України дозволила використовувати сухі виноградні порошки, цей бренд опинився під загрозою. Зокрема, представники виробничого об’єднання “Масандра” стверджують, що недобросовісні виробники можуть перейти на дешевий порошок і продаватимуть неякісний продукт, як справжнє високоякісне кримське вино.
Ще одна проблема, з якою зіштовхнулися кримські винороби, - це державна підтримка галузі. Зокрема, фінансування заміни виноградників.
Цього року на висадку винограду з Держбюджету було виділено трохи менше 3 мільйонів гривень. Це лише десята частина від запланованого.
В кримському уряді сподіваються, що решта коштів до кінця року теж надійдуть, і стимулюють виноробні господарства оновлювати виноград за власні кошти.
Проте не всі новини з виноробного фронту Криму тривожні. Є чимало й обнадійливих.
Наприклад, Ялтинський винзавод Національного виробничого об’єднання “Массандра” випустив нове біле вино “Поручик Голіцин”. Воно марочне, витримане 3 роки, міцне, з пониженим вмістом цукру і за смаком нагадує португальські сухі портвейни.
А Алуштинський винзавод цього ж об’єднання випустив нову марку десертного напівсолодкого вина “Алустон”. Воно двох видів червоне і біле. Перше роблять із Каберне, а друге з Мускта (білого каменю) і Кокура.
Тож, як стверджують експерти Мінагрополітики автономії, попри непрості часи, які переживає місцеве виноробство, хороше кримське вино завжди наповнюватиме наші бокали.
ДОВІДКА: 2005 року в Україні було вироблено майже 13,5 далів виноградного вина, експортовано мільйон 200 тисяч та імпортовано 1 300 тисяч далів. Для інформації: 1 дал = майже 15 пляшкам.
Фахівці оцінюють український внутрішній ринок вина у 15-18 мільйонів далів. При цьому напої вітчизняного виробництва займають близько 85% ринку.
Ірина Біла: Доведено, що вино має лікувальні властивості. Особливо популярне “лікування від Бахуса” у Франції. Там воно має давні традиції. І, як стверджує статистика, допомагає.
Скажімо, любителі цифр і відсотків дослідили, що в середньому французи живуть на 2,5 роки довше американців і на 40% менше хворіють сердечними захворюваннями. Не зважаючи на те, що вони також не цураються жирів, куріння і не є фанатами аеробіки.
Через кілька років досліджень професор Еліот, котрий вивчав цей феномен, дав пояснення: причина довголіття французів в помірному споживанні натурального червоного вина.
Утім, французи давні гурмани і поціновувачі добрих вин. Чого не скажеш про українців.
Історію культури пиття ігристого напою в Україні вивчала Ірина Перешило.
Ірина Перешило: Столове споживання алкоголю для здоров’я, для апетиту властиве переважно вищим верствам суспільства. Обрядові випивки притаманні селянам на свята, згідно звичаїв. І наркотично споживають алкогольні напої представники робітничого класу з метою забутися. Так класифікував вино-горілчаних користувачів в медичному часописі 1915-го року київський лікар Гримальський.
Минуло два роки. Гримнула Аврора, і жовтневі події буремного 17-го різко переінакшили таку класифікацію. Місце вищих верств суспільства захопили ті, що пили задля забутися. Через них швидко запровадився неписаний закон, що стати і бути будь-яким начальником, можна лише маючи здорову печінку. Від цього і спричинилася нова класифікація.
Правлячі прошарки суспільства хиляли задля здобутку і збереження посад. А підлеглі їм верстви населення переважно задля того, щоб забутися і не збожеволіти від таких правителів. А загалом і перші, і другі користувачі тамували свої алкогольні бажання лише міцними напоями. Тому вино-горілчаний асортимент в радянські часи починався щонайменше від 38 градусів.
Стандарт міцного союзного градусу дістався у спадок незалежній Україні. І полегшити його до цивілізованих норм з роками змогла лише заграниця. Люди почали їздити до Європи і побачили, що споживати алкоголь можна культурно. Для здоров’я, для апетиту, для піднесення настрою. Інакше кажучи так, як це звучить в рекомендаціях, починаючи від Авіценни та Омар Хаяма і до Байрона та Гете.
Але такий оздоровчо-емоційний ефект можливий лише внаслідок споживання сухих вин. І тому саме вони століттями домінують на світовому ринку алкогольних напоїв.
Говорить консультант винного відділу одного з центральних магазинів Києва Наталя.
Наталя: Прогрес відбувається і відбувається досить швидко, зокрема останніх 2 роки. Набагато краще люди стали розбиратися у винах. Дуже багато людей їздить закордон і вже знайомі з винами. Приходять і вже хочуть щось знайти і в нашій країні з того, що вони пили там.
Ірина Перешило: Поки що у найбільшому столичному магазині на одну продану пляшку сухого вина припадає 25 одиниць реалізованих міцних напоїв. І ті, що купують вино, розрізняють його здебільшого за двома критеріями: біле і червоне.
Але культурний рух вже почався. І поступово смакові відчуття шанувальників стають витонченішими: вино густе чи молоде, м’яке чи терпке, з фруктовим ароматом чи нотками спецій. І, переконана, все йде до того, що на зміну радянським застільним пропозиціям на зразок “пора бухнуть” справжні гурмани в Україні незабаром зможуть почути знаменитого літературного героя: “Вину якої країни ви надаєте перевагу в цю пору дня?”
...Вино несе отруту й мед, І радість, і свободу, Ціни вину не зна(є) лиш той, Хто п’є вино, як воду...
Ірина Біла: На Закарпатті хоча і знають ціну вину, але все ж часто п’ють його, як воду.
Наслідки такого надмірного смакування вина вивчала Надія Петрів.
Надія Петрів: Чи не в кожній хаті на селі в Закарпатті, якщо завітаєте в гості, вас пригощатимуть вином. Графин цього рубінового напою цілими днями стоїть в оселях на столах. Нерідко вино вживають замість води. Приміром, зайде господар після важкої роботи до хати та й вип’є два-три келихи вина, аби втамував спрагу. Відтак, людина постійно перебуває в стані легкого сп’яніння.
“Таке неконтрольоване і, на перший погляд, непомітне вживання й призводить до залежності,” - каже головний лікар Закарпатського наркодиспансеру Василь Кручаниця
Василь Кручаниця: Є певні етнокультуральні особливості вживання вина в регіоні. Як правило, в кожній сім’ї, в кожному дворі-господарстві є не менше 1 тисячі літрів вина, яке обов’язково має випиватися.
Надія Петрів: Василь Кручаниця каже, що причин виникнення винного алкоголізму чимало. До того ж винний алкоголізм розвивається повільно, тому попередити його важче, як каже головний нарколог Закарпаття.
Василь Кручаниця: Особливість винного алкоголізму: він значно повільніше розвивається, і дебютує, як правило, виникненням соматичних проблем. Тобто, виникають проблеми ускладнення шлунково- кишечного тракту, враження токсичні з боку печінки, підшлункової залози.
Надія Петрів: Соціологи Закарпаття також досліджували цю проблему. Вони кажуть, що не треба вважати основною причиною винного алкоголізму часте вживання напою. Потрібно говорити насамперед про його якість. Принаймні, так стверджує директор Карпатського центру соціологічних досліджень Федір Шандора.
Федір Шандора: Алкоголь, якщо його пити в малих дозах, не шкодить. Якщо вино якісне, якщо воно зроблене правильно, то воно не є шкідливим, адже вино, починаючи від древніх греків до сьогодні, пили багато людей і це не зашкодило.
Ірина Біла: Утім, розумність і помірність у споживання вина пропагував ще Платон. Мудрець пропонував прості правила: не давати вина дітям до 18 років, дозволити помірно вживати людям до 30 років, і вже без обмежень дозволяти брати участь в застіллях і споживати вино в бажаних кількостях тим, кому виповнилося 40.
Хоча, звісно ж, бажано знати міру. Відомо ж бо, що все є отрута і все є ліки. Питання лише в кількості.
Чи дійсно 90% вина, виробленого в Україні, фальсифікат? Чи буде цього року Крим з вином? Наскільки українці є гурманами вина?
Ірина Біла: Вітаю слухачів Радіо Свобода!
Нещодавній дозвіл Кабінету Міністрів, у зв’язку з неврожайним роком дозволити у технологічних виноробних процесах замінити соковиті грона сухим порошком, спричинили шквал суперечок.
Першими забили сполох самі винороби, котрі переконані, що це “юридичний нонсенс”, який дозволяє узаконити звичайний фальсифікат.
Говорить заступник комерційного директора Київського заводу шампанських вин “Столичний” Валерій Кропівянський.
Валерій Кропівянський: Перш за все з порошку вино не повинно називатися вином, а винним напоєм, щоб не вводити в оману покупця.
Ви розумієте, що таке вино, а що таке винний напій? Це різні домішки і багато чого, окрім натурального вина.
Ірина Біла: Подібні урядові рішення, на думку виноробів, врятують не стільки виноробну галузь, як невеличкі заводики, котрі, не маючи власної технології та традицій, шляхом змішування цукру, спирту, барвників і порошку поставлятимуть продукт під назвою “вино”.
Подібний напій або, як дехто його називає, “компот”, завдячуючи своїй дешевизні, зможе витіснити із ринку натуральну продукцію, тоді як натуральних якісних вин наразі і так бракує на українських прилавках. Утім, не всі погоджуються щодо класифікації порошкового вина як фальсифікату.
Думка аналітика винної галузі “Агентства промислових новин” Ірини Совєршенної.
Ірина Совєршенна: Оцінка вина на предмет фальсифікату – це дуже складне і суперечливе питання. Якщо неврожай і прийнято рішення використовувати натуральні порошки винні, то я не впевнена, що це буде вино фальсифіковане.
Я вважаю, що нехай краще роблять своє вино з порошку, якщо не вистачає цього року сировини, ніж завезуть більше імпортного вина і нашого вина не буде на прилавках. Ірина Біла: Утім, фальсифікат вина далеко не єдина проблема українських виноробів.
Про інші більше знає моя київська колега Оксана Гребіневич.
Оксана Гребіневич: Українські винороби сьогодні не в змозі задовольнити попит на внутрішньому ринку. І головна проблема тут – це дефіцит сировини. І це не лише питання неврожаю винограду, який цього року буде нижчий в порівнянні з минулим роком на 30%, як зазначають винороби. Проблема серйозніша.
Про дефіцит винної сировини говорить президент Асоціації оптовиків та виробників алкоголю і тютюну В’ячеслав Сокерчак.
В’ячеслав Сокерчак: Однією з головних проблем винної галузі є те, що в Україні недостатні площі виноградників, хоча п’ять природних кліматичних зон існували і існують.
Хоча в 60-70-ті роки загальна площа українських виноградників і складала близько 300-та тисяч гектарів. Сьогодні вона складає лише 80-т тисяч. А рівень споживання вина, особливо сухих вин, з кожним роком зростає. Попит нашого споживача стає тонкішим. І ми бачимо, що сьогодні в Україні є і дефіцит винограду, і дефіцит сировини. Надзвичайно недостатня кількість сухих вин.
Оксана Гребіневич: А ось через заборону молдавських і грузинських вин у Росію, почався наступ іноземних вин на українські ринки.
Ситуацію коментує заступник голови концерну “Укрсадвинпром” Володимир Воєводін.
Володимир Воєводін: Зараз у зв’язку з тим, що в Росії заборонили молдавське і грузинське вино, то дані підприємства роблять великі спроби для того, щоб на український ринок увійти і входять досить недобросовісно.
Якщо раніше грузинські вина і молдавські вина були вищі в ціні, то зараз ми бачимо, що не тільки молдавські вина зрівнялися в ціні, а й дещо менші в ціновому режимі, ніж наші.
Але й грузинські вина падають в ціні, хоча ми знаємо, що вони завжди були вищого цінового порядку.
Оксана Гребіневич: “В найближчій перспективі виграє споживач. Адже він отримує дешевше вино,” - кажуть експерти. А ось якщо ситуація не зміниться, чи виживе українська виноробство особливо після вступу до СОТ? Питання наразі відкрите.
Ірина Біла: Хтозна, чи справді вино подешевшає. Але ось кримські винороби побоюються, що доведеться навпаки, дещо збільшити ціни на їхню продукцію. Причина у січневих морозах, які суттєво зменшили урожай винограду.
Чи буде цього року Крим з вином? З’ясовував кримський кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.
Володимир Притула: Цього року струмінь кримського вина загрожує перетворитися на тоненьку цівку. Сильні морози у січні нинішнього року пошкодили частину виноградної лози і, за даними фахівців, це призвело до трикратного зниження цьогорічного урожаю винограду на півострові.
У таких серйозних виноробних господарствах, як “Масандра”, “Коктебель” та “Інкерман” кажуть, що вони зможуть придбати недостатню кількість виноматеріалів в інших регіонах України чи навіть закордоном, але ціна готового продукту суттєво зросте. А фахівці додають, що може постраждати і якість.
Більшість кримських вин робиться за класичними технологіями і з натуральної сировини. І саме це стало основою бренду “кримське вино”. Однак після того, як Верховна Рада України дозволила використовувати сухі виноградні порошки, цей бренд опинився під загрозою. Зокрема, представники виробничого об’єднання “Масандра” стверджують, що недобросовісні виробники можуть перейти на дешевий порошок і продаватимуть неякісний продукт, як справжнє високоякісне кримське вино.
Ще одна проблема, з якою зіштовхнулися кримські винороби, - це державна підтримка галузі. Зокрема, фінансування заміни виноградників.
Цього року на висадку винограду з Держбюджету було виділено трохи менше 3 мільйонів гривень. Це лише десята частина від запланованого.
В кримському уряді сподіваються, що решта коштів до кінця року теж надійдуть, і стимулюють виноробні господарства оновлювати виноград за власні кошти.
Проте не всі новини з виноробного фронту Криму тривожні. Є чимало й обнадійливих.
Наприклад, Ялтинський винзавод Національного виробничого об’єднання “Массандра” випустив нове біле вино “Поручик Голіцин”. Воно марочне, витримане 3 роки, міцне, з пониженим вмістом цукру і за смаком нагадує португальські сухі портвейни.
А Алуштинський винзавод цього ж об’єднання випустив нову марку десертного напівсолодкого вина “Алустон”. Воно двох видів червоне і біле. Перше роблять із Каберне, а друге з Мускта (білого каменю) і Кокура.
Тож, як стверджують експерти Мінагрополітики автономії, попри непрості часи, які переживає місцеве виноробство, хороше кримське вино завжди наповнюватиме наші бокали.
ДОВІДКА: 2005 року в Україні було вироблено майже 13,5 далів виноградного вина, експортовано мільйон 200 тисяч та імпортовано 1 300 тисяч далів. Для інформації: 1 дал = майже 15 пляшкам.
Фахівці оцінюють український внутрішній ринок вина у 15-18 мільйонів далів. При цьому напої вітчизняного виробництва займають близько 85% ринку.
Ірина Біла: Доведено, що вино має лікувальні властивості. Особливо популярне “лікування від Бахуса” у Франції. Там воно має давні традиції. І, як стверджує статистика, допомагає.
Скажімо, любителі цифр і відсотків дослідили, що в середньому французи живуть на 2,5 роки довше американців і на 40% менше хворіють сердечними захворюваннями. Не зважаючи на те, що вони також не цураються жирів, куріння і не є фанатами аеробіки.
Через кілька років досліджень професор Еліот, котрий вивчав цей феномен, дав пояснення: причина довголіття французів в помірному споживанні натурального червоного вина.
Утім, французи давні гурмани і поціновувачі добрих вин. Чого не скажеш про українців.
Історію культури пиття ігристого напою в Україні вивчала Ірина Перешило.
Ірина Перешило: Столове споживання алкоголю для здоров’я, для апетиту властиве переважно вищим верствам суспільства. Обрядові випивки притаманні селянам на свята, згідно звичаїв. І наркотично споживають алкогольні напої представники робітничого класу з метою забутися. Так класифікував вино-горілчаних користувачів в медичному часописі 1915-го року київський лікар Гримальський.
Минуло два роки. Гримнула Аврора, і жовтневі події буремного 17-го різко переінакшили таку класифікацію. Місце вищих верств суспільства захопили ті, що пили задля забутися. Через них швидко запровадився неписаний закон, що стати і бути будь-яким начальником, можна лише маючи здорову печінку. Від цього і спричинилася нова класифікація.
Правлячі прошарки суспільства хиляли задля здобутку і збереження посад. А підлеглі їм верстви населення переважно задля того, щоб забутися і не збожеволіти від таких правителів. А загалом і перші, і другі користувачі тамували свої алкогольні бажання лише міцними напоями. Тому вино-горілчаний асортимент в радянські часи починався щонайменше від 38 градусів.
Стандарт міцного союзного градусу дістався у спадок незалежній Україні. І полегшити його до цивілізованих норм з роками змогла лише заграниця. Люди почали їздити до Європи і побачили, що споживати алкоголь можна культурно. Для здоров’я, для апетиту, для піднесення настрою. Інакше кажучи так, як це звучить в рекомендаціях, починаючи від Авіценни та Омар Хаяма і до Байрона та Гете.
Але такий оздоровчо-емоційний ефект можливий лише внаслідок споживання сухих вин. І тому саме вони століттями домінують на світовому ринку алкогольних напоїв.
Говорить консультант винного відділу одного з центральних магазинів Києва Наталя.
Наталя: Прогрес відбувається і відбувається досить швидко, зокрема останніх 2 роки. Набагато краще люди стали розбиратися у винах. Дуже багато людей їздить закордон і вже знайомі з винами. Приходять і вже хочуть щось знайти і в нашій країні з того, що вони пили там.
Ірина Перешило: Поки що у найбільшому столичному магазині на одну продану пляшку сухого вина припадає 25 одиниць реалізованих міцних напоїв. І ті, що купують вино, розрізняють його здебільшого за двома критеріями: біле і червоне.
Але культурний рух вже почався. І поступово смакові відчуття шанувальників стають витонченішими: вино густе чи молоде, м’яке чи терпке, з фруктовим ароматом чи нотками спецій. І, переконана, все йде до того, що на зміну радянським застільним пропозиціям на зразок “пора бухнуть” справжні гурмани в Україні незабаром зможуть почути знаменитого літературного героя: “Вину якої країни ви надаєте перевагу в цю пору дня?”
...Вино несе отруту й мед, І радість, і свободу, Ціни вину не зна(є) лиш той, Хто п’є вино, як воду...
Ірина Біла: На Закарпатті хоча і знають ціну вину, але все ж часто п’ють його, як воду.
Наслідки такого надмірного смакування вина вивчала Надія Петрів.
Надія Петрів: Чи не в кожній хаті на селі в Закарпатті, якщо завітаєте в гості, вас пригощатимуть вином. Графин цього рубінового напою цілими днями стоїть в оселях на столах. Нерідко вино вживають замість води. Приміром, зайде господар після важкої роботи до хати та й вип’є два-три келихи вина, аби втамував спрагу. Відтак, людина постійно перебуває в стані легкого сп’яніння.
“Таке неконтрольоване і, на перший погляд, непомітне вживання й призводить до залежності,” - каже головний лікар Закарпатського наркодиспансеру Василь Кручаниця
Василь Кручаниця: Є певні етнокультуральні особливості вживання вина в регіоні. Як правило, в кожній сім’ї, в кожному дворі-господарстві є не менше 1 тисячі літрів вина, яке обов’язково має випиватися.
Надія Петрів: Василь Кручаниця каже, що причин виникнення винного алкоголізму чимало. До того ж винний алкоголізм розвивається повільно, тому попередити його важче, як каже головний нарколог Закарпаття.
Василь Кручаниця: Особливість винного алкоголізму: він значно повільніше розвивається, і дебютує, як правило, виникненням соматичних проблем. Тобто, виникають проблеми ускладнення шлунково- кишечного тракту, враження токсичні з боку печінки, підшлункової залози.
Надія Петрів: Соціологи Закарпаття також досліджували цю проблему. Вони кажуть, що не треба вважати основною причиною винного алкоголізму часте вживання напою. Потрібно говорити насамперед про його якість. Принаймні, так стверджує директор Карпатського центру соціологічних досліджень Федір Шандора.
Федір Шандора: Алкоголь, якщо його пити в малих дозах, не шкодить. Якщо вино якісне, якщо воно зроблене правильно, то воно не є шкідливим, адже вино, починаючи від древніх греків до сьогодні, пили багато людей і це не зашкодило.
Ірина Біла: Утім, розумність і помірність у споживання вина пропагував ще Платон. Мудрець пропонував прості правила: не давати вина дітям до 18 років, дозволити помірно вживати людям до 30 років, і вже без обмежень дозволяти брати участь в застіллях і споживати вино в бажаних кількостях тим, кому виповнилося 40.
Хоча, звісно ж, бажано знати міру. Відомо ж бо, що все є отрута і все є ліки. Питання лише в кількості.
