Та все ж останні п’ять років призвели до значних змін у Румунії. Почалася реконструкція економіки, річне зростання сягнуло більше як 7%. Нова центристська влада президента Траяна Бесеску взяла на себе зобов’язання наблизити законодавство країни до стандартів ЄС.
Труднощі варті того
Але не все так просто, проблеми залишаються — це і високий рівень корупції, і пробуксовування правової реформи.
Та Румунія готова платити за труднощі переходу на європейські стандарти хоча б заради явних перспектив для суспільства. Одне лише те, що країна може отримати від ЄС у найближчі сім років 600 мільярдів євро субсидій, вже багато означає.
Тудор Черня, 38-річний економіст, вважає, що затрати неминучі і необхідні: «Я не євроскептик, але мушу сказати: цю ціну треба заплатити. І тут, в ЄС, її також треба заплатити».
Аурел, студент із міста Брашова, зауважує, що Румунія відстає від інших членів Євросоюзу: «Вони в ЄС мають високі стандарти, і ми потребуємо час, щоб наздогнати їх».
Подолати відставання — чи всі доживуть?
Експерти відзначають високий рівень бідності в країні, велике безробіття.
З 2002 року, часу відкриття кордонів із ЄС, Румунію покинуло близько двох мільйонів осіб, котрі подалися у пошуках роботи до Італії, Іспанії. Середня зарплата в країні сьогодні дорівнює 200 доларів у місяць.
Євроскептиків більше серед старших людей. Зокрема, 64-річний Маріус не знає, що він може виграти від членства в ЄС у його віці: «Ці переваги будуть відчутні не раніше, аніж через 20 років. Чи доживу я через 20 років до моїх 80?»
Однак більшість в Румунії переконана, що варто пережити труднощі перших років в об’єднаній Європі заради їхнього майбутнього і майбутнього їхніх дітей.
Уже майже Європа
А тим часом на вулицях старовинного Брашова — найбільшого міського центру румунської Трансільванії — й зараз усе так, як всюди у Європі. На вулицях сотні туристів, шикарні кафе, заповнені пивні бари, реклами мобільного зв’язку. Навіть європейська акція «день без авто» мала підтримку — в центрі Брашова багато велосипедів.
І хоча за кілька місяців це місто, як і вся країна, прокинеться в ЄС, ажіотажу не відчувається.