Співробітники міліції знайшли кинутий у ліфті пістолет і 4 гільзи. Порушено кримінальну справу за статтею «навмисне убивство».
Анна Політковська була оглядачем видання «Новая ґазєта». Вона багато писала про Чечню, про грубі порушення прав людини з боку російських військових, неодноразово їздила у зону бойових дій.
Анна Політковська автор книжки «Друга чеченська», яку видали також і в Україні у перекладі на українську мову.
У передмові до українського видання Анна Політковська написала: «Моє дівоче прізвище – Мазепа, родина мого батька й він сам – із Чернігівської області, Семенівського району, великого села Костобобр, що неподалік від тих місць, де сходяться кордони України, Білорусі й Росії».
У січні 2000 року за серію репортажів із Чечні Анні Політковській присудили премію «Золоте перо Росії».
Своє обурення вбивством Політковської вже висловила ціла низка міжнародних, правозахисних організацій. Із заявами виступили, зокрема, Рада Європи, ОБСЄ, Міжнародна федерація журналістів, «Репортери без кордонів», «Міжнародна амністія», Комітет захисту журналістів, «Фрідом Хаус» («Дім Свободи»).
Міжнародні організації закликали російську владу до якомога швидшого розслідування.
Генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів Едріен Уайт назвав Анну Політковську найвідважнішою у новому поколінні російських журналістів.
Уайт не сумнівається, що вбивство журналістки було замовлене: «Для нас є цілком очевидним, що коли вбивають журналіста з такою репутацією, як у Політковської, це свідчить про беззаконня, що панує в Росії і котре загрожує усім журналістам. Цілком зрозуміло, що це вбивство – замовне. І дуже важливо, щоб уряд Володимира Путіна негайно вжив заходів для того щоб знайти убивць, і щоб вони постали перед судом».
У самій Росії правозахисники та чимало політиків також переконані, що вбивство Політковської пов’язане з її журналістською діяльністю.
