Серед зобов‘язань України перед Радою Європи – ухвалення законів про Президента та про Кабінет Міністрів, про тимчасові спеціальні комісії парламенту, реформування місцевого самоврядування та, звичайно, системи судочинства, повідомив сьогодні віце-президент ПАРЄ, народний депутат України Сергій Головатий:
“Вся відповідальність лягає і на цей склад парламенту. Наскільки ми зможемо змінити ситуацію і знайти ці питання. І від нового Кабінету міністрів. Дай Боже нам до жовтня наступного року говорити про можливість переходу до постмоніториногового діалогу. Але чи буде постмоніторинговий діалог, чи ні, залежатиме від того, чи будуть виконані нами фундаментальні проблеми: КПК, повноваження Прокуратури, імперативний мандат, передача тюрем – це той мінімум, який гратиме важливу роль у визначенні – був суттєвий прогрес чи не був”.
Він вважає, що Україна не тільки не виконує свої зобов’язання перед ПАРЄ, але й інколи робить відкатні кроки. Україна має серйозні проблеми з виправними закладами, тортурами. Парламентську Асамблею Ради Європи турбує також надання Генеральній Прокуратурі права загального нагляду за дотриманням законодавства. Отже, в Україні є що моніторити.
Втім, керівник української делегації на сесії ПАРЄ, голова парламентського комітету з питань закордонних справ Віталій Шибко вважає, що трагедії в цьому немає.
“Моніторинг є діалог, а не якась репресивна дія, яка може розглядатися, як знущання над Україною. Все залежатиме від нашого суспільства. Я не хочу наголошувати, що Рада Європи навмисне хоче щось вишукувати і весь час акцентувати, що Україна до чогось не готова, а щось не виконує. Це перше. І друге. Я розповім, які процеси проходять у цьому моніторинговому комітеті. Там постало питання, що на моніторинговому процесі є 10 країн, і 3 – постмоніторингові. І чи завжди ці країни, які тільки що вступили до Ради Європи, повинні бути під моніторинговим процесом. І виникла думка, що на сьогоднішній день є багато питань, які стосуються зобов‘язань і країн так званої “сталої демократії”. Обговорювалося таке питання, що треба взагалі, мабуть, подивитися всі країни за абеткою. І таке ухвалене рішення. Я думаю, що це буде звичайна процедура, яка не повинна нікого лякати”.
Віталій Шибко переконаний, що моніторинг – це не санкції, а надання допомоги.
Cпівдоповідачка ПАРЄ Ганне Северинсен поки що не знає, коли ж Україна може позбутися моніторингу:
“That I can not tell you now”.
Щоб знайти відповідь на це запитання, Ганне Северинсен і Ренате Волвенд перебуватимуть в Україні до 12 вересня.
“Вся відповідальність лягає і на цей склад парламенту. Наскільки ми зможемо змінити ситуацію і знайти ці питання. І від нового Кабінету міністрів. Дай Боже нам до жовтня наступного року говорити про можливість переходу до постмоніториногового діалогу. Але чи буде постмоніторинговий діалог, чи ні, залежатиме від того, чи будуть виконані нами фундаментальні проблеми: КПК, повноваження Прокуратури, імперативний мандат, передача тюрем – це той мінімум, який гратиме важливу роль у визначенні – був суттєвий прогрес чи не був”.
Він вважає, що Україна не тільки не виконує свої зобов’язання перед ПАРЄ, але й інколи робить відкатні кроки. Україна має серйозні проблеми з виправними закладами, тортурами. Парламентську Асамблею Ради Європи турбує також надання Генеральній Прокуратурі права загального нагляду за дотриманням законодавства. Отже, в Україні є що моніторити.
Втім, керівник української делегації на сесії ПАРЄ, голова парламентського комітету з питань закордонних справ Віталій Шибко вважає, що трагедії в цьому немає.
“Моніторинг є діалог, а не якась репресивна дія, яка може розглядатися, як знущання над Україною. Все залежатиме від нашого суспільства. Я не хочу наголошувати, що Рада Європи навмисне хоче щось вишукувати і весь час акцентувати, що Україна до чогось не готова, а щось не виконує. Це перше. І друге. Я розповім, які процеси проходять у цьому моніторинговому комітеті. Там постало питання, що на моніторинговому процесі є 10 країн, і 3 – постмоніторингові. І чи завжди ці країни, які тільки що вступили до Ради Європи, повинні бути під моніторинговим процесом. І виникла думка, що на сьогоднішній день є багато питань, які стосуються зобов‘язань і країн так званої “сталої демократії”. Обговорювалося таке питання, що треба взагалі, мабуть, подивитися всі країни за абеткою. І таке ухвалене рішення. Я думаю, що це буде звичайна процедура, яка не повинна нікого лякати”.
Віталій Шибко переконаний, що моніторинг – це не санкції, а надання допомоги.
Cпівдоповідачка ПАРЄ Ганне Северинсен поки що не знає, коли ж Україна може позбутися моніторингу:
“That I can not tell you now”.
Щоб знайти відповідь на це запитання, Ганне Северинсен і Ренате Волвенд перебуватимуть в Україні до 12 вересня.