Учасники семінару.
Ініціаторами проведення конференції стали посольства Польщі та ФРН, працівники яких зазначають: напередодні Гельсінського самміту варто виокремити найболючіші питання, котрі існують у взаєминах між офіційним Києвом та державами ЄС.
Українські учасники конференції до таких віднесли проблеми визначення України приналежною до європейської цивілізації і “російський фактор”, який впливає на взаємини між Києвом і Брюсселем. Політолог і журналіст Антін Борківський з цього приводу наголосив:
“У випадку України ідеться про певний цивілізаційний і глобальний вибір, від якого залежить майбутнє не лише України, а і реформування цілого простору Центральної Європи, котра не увійшла до ЄС. Також це питання майбутнього Росії: якщо ми будемо випускати з уваги російський чинник, ми припустимося певної методологічної помилки. Ми не повинні замовчувати і те, що Євросоюз – це не лише структура, котра формально зводиться до підписання паперів з Брюсселем – це долучення до багато ширшого простору, який має назву євроатлантичний простір”.
Посол Німеччини Райнгард Шеферс зазначив, що Україна була, є і залишається в європейському просторі:
“Вчора Україна тихенько стукала у двері Євросоюзу. Сьогодні вона успішно завершує виконання Плану дій “Україна – ЄС”, а за півтора року має підписувати нову угоду з Брюсселем – стосовно входження до торговельної зони ЄС. Щодо політичного простору Європи, то на ньому Україна давно посідає важливе місце, як у плані міжнародної безпеки, так і у розумінні приналежності до європейської цивілізації”.
Відома польська журналістка Марія Пшегойц вважає, що Євросоюз своїм рішенням припинити розширення на Схід деморалізував демократичні сили в Україні і розчарував багатьох молодих українців, котрі пов’язували своє майбутнє з “великою Європою”: за її словами, у цьому винні обидві сторони. Так, український прем’єр-міністр призначає своїми радниками про-російськи налаштованих дипломатів, а усередині ЄС вирують політичні пристрасті довкола Європейської Конституції.
Учасники конференції відзначили, що Україна та ЄС повинні спільно боротися з міжнародним тероризмом і нелегальною торгівлею людьми, та зміцнити систему європейської безпеки - щоб спільне прийдешнє української держави та країн Євросоюзу не було сумним і трагічним.