Гості Свободи: народні депутати України Анатолій Семинога (БЮТ) та В’ячеслав Коваль (“Наша Україна”).
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Ведучий: Кирило Булкін
Кирило Булкін: Сьогодні “Наша Україна” з парламентської трибуни офіційно оголосила про перехід в опозицію.
Проте яким буде формат цієї опозиції та якими будуть засади її діяльності? Це запитання поки залишається без чіткої відповіді, адже “нашоукраїнці” вважають, що треба створити конфедерацію опозиційних сил. Натомість БЮТ пропонує їм створити опозиційний уряд та поділити посади.
Тож якою буде українська опозиція? Чим вона займатиметься? Саме про це й поговоримо з нашими гостями.
Пане Семинога, від імені вашої фракції Олександр Турчинов сказав, що не бачить сенсу у такому утворенні, як опозиційна конфедерація.
Яким є ваше бачення парламентської опозиції? Анатолій Семинога: Перш за все я хочу привітати “НУ” з мужнім рішенням. Врешті-решт “НУ” є опозиційною силою. Це вже добре, мабуть, для нашої держави.
В той же час хочу сказати, що з приводу БЮТ, то там все зрозуміло, адже ми з самого початку говорили, що ми категорично проти формування, яке називається антикризовою коаліцією, ми проти того, що зараз сформований уряд на підставі цієї більшості.
Наша програма зрозуміла. Ми сьогодні в опозиції до сформованої антикризової коаліції, ми в опозиції до сьогоднішнього уряду і в принципі до тих методів роботи, які сьогодні демонструються і у ВРУ, і в Кабміні.
- А як Ви бачите співпрацю з “НУ”?
Анатолій Семинога: Наша позиція знову ж таки зрозуміла. Ми сформували міжфракційне об’єднання опозиційне, до якого приєдналися деякі соціалісти з фракції. Запрошуємо до нього і “НУ”.
Вважаю, що якщо ми перед собою ставимо все-таки зрозумілу мету опозиційної роботи, а саме, мета любої опозиції – це прийти до влади і продемонструвати державі і виборцям те, як потрібно працювати, як потрібно Україну будувати, то, звичайно, я вважаю, що “НУ” потрібно приєднуватися і сьогодні працювати, не винаходячи велосипед, якісь там конфедерації або опозицію поза межами парламенту.
- Пане Коваль, з вуст представника “Нашої України” сьогодні пролунав такий новаторський термін, як “конфедерація опозиційних сил”. Чи можете Ви пояснити, що мається на увазі?
В’ячеслав Коваль: Ще 5 жовтня політрада блоку прийняла рішення про перехід в опозицію. Інше питання, що коли прийняла рішення, а в парламенті 2,5 чоловіки в залі, то оголошувати було нікому. Оголошення відбулося офіційне сьогодні з трибуни ВРУ, хоча заява про перехід в опозицію була розповсюджена ще 5 жовтня. Тому це не є таким...
Що стосується тієї частини “НУ”, яка називається НРУ, то ми ніколи не приймали рішення, що ми будемо працювати в антикризовій коаліції. Ні одного рішення партійного за останні 6 місяців не було про те, що... Про помаранчеву коаліцію, про обов’язковість участі, було, але про антикризову коаліцію ніколи не приймали рішень.
Що стосується конфедерації, то я вважаю, що опозиція – це є статус. Якщо є в парламенті опозиція, то це є опозиція. Я переконаний в тому, що не буде там 2 чи 2,5 опозиції, а буде одна опозиція, яка буде консолідувати свої зусилля, яка буде координувати свою діяльність в парламенті і поза парламентом.
А термін “конфедерація”... Рішення ще немає ніякого. І в “НУ”, і в тих партій, які зустрілися, 10 партій було повідомлено про те.... Рішення немає про те, чи утворювати конфедерацію, чи не утворювати. Але для того, щоб залучити партії, які поза парламентом, аби створити в державі потужну опозицію, то, можливо, це варіант. Хоча знову ж таки треба обмірковувати.
Що стосується (ще раз кажу) парламенту, то тут мусить бути і вона буде, я переконаний, опозиція.
- Які ще, на вашу думку, найважливіші законопроекти, на ухвалення яких саме опозиція має наполягати? Яким чином буде за це боротися опозиція?
В’ячеслав Коваль: Окрім закону про опозицію, закону, наприклад, про Кабмін, закону про Президента України, тобто ті процедурні, без яких демократія просто не може існувати, особливо така молода демократія, яка є в нашій Україні, яка хитається, яка перетікає з однієї форми в іншу, нам треба процедури, тому, окрім цих законопроектів, я ще скажу, що основний закон, за який треба боротися, то це закон про держбюджет-2007, де нівелюється все, де знищуються всі соціальні програми, де пенсіонери припиняють отримувати пенсію, якщо вони працюють, і маса інших питань, де знищується з великим трудом трошки побудований такий інститут, який називається “державна служба”, знищується під корінь.
Люди не підуть працювати. Талановиті, нормальні, розумні люди підуть працювати в комерційні структури. Вони не підуть працювати в державну службу. Не будуть старатися розбудовувати ту державу... Тобто, знищується все.
Анатолій Семинога: Я хочу підтвердити перш за все, що дійсно сьогодні це перші вибори, які відбулися за партійними списками, і сьогодні партії впливають на політику нашої держави.
У ВРУ мають бути відпрацьовані інструменти. Іінструмент більшості з горем пополам відпрацьований, він працює, хоча і не дуже ефективно, а інституція опозиції сьогодні не має абсолютно ніяких повноважень, немає реальних методів роботи і інструментарію для вирішення тих питань, які стоять перед нами. А основна функція опозиції – це контроль влади. Для цього має бути все-таки законопроект, закон, який регламентує діяльність опозиції.
На жаль, сьогодні більшість на чолі з Морозом і Януковичем блокують цей процес, це питання не розглядається, воно не рухається взагалі.
Другий важливий документ для нашої держави – це бюджет. Над цим потрібно сьогодні працювати, особливо опозиції, бо більше у ВРУ над ним працювати немає кому. Більшість, яка сформована, системою одобрямсу прийме все що-завгодно, що їм Кабмін запропонує, за те вони і проголосують. Тому надія сьогодні лише на об’єднану опозицію, яка буде працювати у ВРУ.
- Які існують шляхи для порозуміння ваших фракцій всередині опозиції?
В’ячеслав Коваль: Одна ремарка. Не блокується прийняття закону про опозицію. Неправильне уявлення. Він складно йде, Анатолію, бо є один закон, який написала Юлія Тимошенко, а другий закон, який написала Раїса Богатирьова. А пошук компромісу завжди тривалий.
Я є керівником робочої групи, яка опрацьовує цей законопроект, в яку входять представники СПУ, БЮТ і Партії регіонів. Ми маємо доручення голови ВРУ узгодити всі позиції. Вони не дуже просто узгоджуються, так скажемо.
Але я згоден Анатолієм, що потрібні дійсно правові норми, завдяки яким опозиції могла б впливати на діяльність і здійснювати свої контрольні функції. Хоча нардепи і так можуть.
Що стосується формату: об’яви, заяви і таке інше... Згідно закону, який ми готуємо, опозиційний уряд може формувати тільки об’єднана опозиція. Щоб це не було так: одна фракція сформувала опозиційний уряд, раптом друга фракція, яка теж в опозиції, формує опозиційний уряд, і третя фракція, яка нараховує 15 депутатів, теж формує опозиційний уряд. Тому ми закладаємо в закон норму, що опозиційний уряд може формувати тільки об’єднана опозиція.
Сьогодні реально у ВРУ опозиція сформується. Ми разом з БЮТ йшли на президентські вибори, ми разом їздили, разом працювали в регіонах, разом зустрічали і проводжали Ющенко, Тимошенко, організовували всі зустрічі. Так що нам не звикати працювати разом.
Я думаю, що життя говорить про те, що ми повинні далі разом працювати і відстоювати ті ідеали, в тому числі і ідеали Майдану, хоч над ними і сміються зараз, але вони були, і ті ідеали, на яких стояли і БЮТ, і НРУ, і всі політичні партії, які приєдналися до нас в той час.
Анатолій Семинога: Я все-таки не погоджуюся, що закон не блокується, він блокується. Навіть той законопроект, який подала Раїса Богатирьова, - це суто декларативний законопроект про опозицію, який не дає абсолютно ніяких реальних інструментів опозиції впливати на політику в нашій державі.
Тому єдиний сьогодні реальний закон, який підготував БЮТ і готував не під себе, а готував під інституцію опозиції для того, щоб дійсно ми могли будувати демократичну державу, бо демократія – це дві різні точки зору, а істина посередині, сьогодні блокується.
На погоджувальній раді наш лідер наполягав на тому, щоб закон був винесений в зал ще на цьому тижні. На жаль, поки що ні. Ніякої реальної робочої групи, ні зустрічі Януковича і Мороза з цього приводу не відбулося, немає ніяких доручень. Ця робота топчеться на місці.
Що стосується опозиції і подальшої її долі, то я переконаний, що немає ніякого іншого варіанту в “НУ” як дійсно прийти в об’єднану опозицію у ВРУ і разом будувати демократію в нашій державі. Якщо вони не зроблять це сьогодні, вони зроблять це пізніше. Час, виборці і необхідність в нашій ситуації просто змусять їх це зробити.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Ведучий: Кирило БулкінПроте яким буде формат цієї опозиції та якими будуть засади її діяльності? Це запитання поки залишається без чіткої відповіді, адже “нашоукраїнці” вважають, що треба створити конфедерацію опозиційних сил. Натомість БЮТ пропонує їм створити опозиційний уряд та поділити посади.
Тож якою буде українська опозиція? Чим вона займатиметься? Саме про це й поговоримо з нашими гостями.
Пане Семинога, від імені вашої фракції Олександр Турчинов сказав, що не бачить сенсу у такому утворенні, як опозиційна конфедерація.
Яким є ваше бачення парламентської опозиції? Анатолій Семинога: Перш за все я хочу привітати “НУ” з мужнім рішенням. Врешті-решт “НУ” є опозиційною силою. Це вже добре, мабуть, для нашої держави.
В той же час хочу сказати, що з приводу БЮТ, то там все зрозуміло, адже ми з самого початку говорили, що ми категорично проти формування, яке називається антикризовою коаліцією, ми проти того, що зараз сформований уряд на підставі цієї більшості.
Наша програма зрозуміла. Ми сьогодні в опозиції до сформованої антикризової коаліції, ми в опозиції до сьогоднішнього уряду і в принципі до тих методів роботи, які сьогодні демонструються і у ВРУ, і в Кабміні.
- А як Ви бачите співпрацю з “НУ”?
Анатолій Семинога: Наша позиція знову ж таки зрозуміла. Ми сформували міжфракційне об’єднання опозиційне, до якого приєдналися деякі соціалісти з фракції. Запрошуємо до нього і “НУ”.
Вважаю, що якщо ми перед собою ставимо все-таки зрозумілу мету опозиційної роботи, а саме, мета любої опозиції – це прийти до влади і продемонструвати державі і виборцям те, як потрібно працювати, як потрібно Україну будувати, то, звичайно, я вважаю, що “НУ” потрібно приєднуватися і сьогодні працювати, не винаходячи велосипед, якісь там конфедерації або опозицію поза межами парламенту.
- Пане Коваль, з вуст представника “Нашої України” сьогодні пролунав такий новаторський термін, як “конфедерація опозиційних сил”. Чи можете Ви пояснити, що мається на увазі?
В’ячеслав Коваль: Ще 5 жовтня політрада блоку прийняла рішення про перехід в опозицію. Інше питання, що коли прийняла рішення, а в парламенті 2,5 чоловіки в залі, то оголошувати було нікому. Оголошення відбулося офіційне сьогодні з трибуни ВРУ, хоча заява про перехід в опозицію була розповсюджена ще 5 жовтня. Тому це не є таким...
Що стосується тієї частини “НУ”, яка називається НРУ, то ми ніколи не приймали рішення, що ми будемо працювати в антикризовій коаліції. Ні одного рішення партійного за останні 6 місяців не було про те, що... Про помаранчеву коаліцію, про обов’язковість участі, було, але про антикризову коаліцію ніколи не приймали рішень.
Що стосується конфедерації, то я вважаю, що опозиція – це є статус. Якщо є в парламенті опозиція, то це є опозиція. Я переконаний в тому, що не буде там 2 чи 2,5 опозиції, а буде одна опозиція, яка буде консолідувати свої зусилля, яка буде координувати свою діяльність в парламенті і поза парламентом.
А термін “конфедерація”... Рішення ще немає ніякого. І в “НУ”, і в тих партій, які зустрілися, 10 партій було повідомлено про те.... Рішення немає про те, чи утворювати конфедерацію, чи не утворювати. Але для того, щоб залучити партії, які поза парламентом, аби створити в державі потужну опозицію, то, можливо, це варіант. Хоча знову ж таки треба обмірковувати.
Що стосується (ще раз кажу) парламенту, то тут мусить бути і вона буде, я переконаний, опозиція.
- Які ще, на вашу думку, найважливіші законопроекти, на ухвалення яких саме опозиція має наполягати? Яким чином буде за це боротися опозиція?
В’ячеслав Коваль: Окрім закону про опозицію, закону, наприклад, про Кабмін, закону про Президента України, тобто ті процедурні, без яких демократія просто не може існувати, особливо така молода демократія, яка є в нашій Україні, яка хитається, яка перетікає з однієї форми в іншу, нам треба процедури, тому, окрім цих законопроектів, я ще скажу, що основний закон, за який треба боротися, то це закон про держбюджет-2007, де нівелюється все, де знищуються всі соціальні програми, де пенсіонери припиняють отримувати пенсію, якщо вони працюють, і маса інших питань, де знищується з великим трудом трошки побудований такий інститут, який називається “державна служба”, знищується під корінь.
Люди не підуть працювати. Талановиті, нормальні, розумні люди підуть працювати в комерційні структури. Вони не підуть працювати в державну службу. Не будуть старатися розбудовувати ту державу... Тобто, знищується все.
Анатолій Семинога: Я хочу підтвердити перш за все, що дійсно сьогодні це перші вибори, які відбулися за партійними списками, і сьогодні партії впливають на політику нашої держави.
У ВРУ мають бути відпрацьовані інструменти. Іінструмент більшості з горем пополам відпрацьований, він працює, хоча і не дуже ефективно, а інституція опозиції сьогодні не має абсолютно ніяких повноважень, немає реальних методів роботи і інструментарію для вирішення тих питань, які стоять перед нами. А основна функція опозиції – це контроль влади. Для цього має бути все-таки законопроект, закон, який регламентує діяльність опозиції.
На жаль, сьогодні більшість на чолі з Морозом і Януковичем блокують цей процес, це питання не розглядається, воно не рухається взагалі.
Другий важливий документ для нашої держави – це бюджет. Над цим потрібно сьогодні працювати, особливо опозиції, бо більше у ВРУ над ним працювати немає кому. Більшість, яка сформована, системою одобрямсу прийме все що-завгодно, що їм Кабмін запропонує, за те вони і проголосують. Тому надія сьогодні лише на об’єднану опозицію, яка буде працювати у ВРУ.
- Які існують шляхи для порозуміння ваших фракцій всередині опозиції?
В’ячеслав Коваль: Одна ремарка. Не блокується прийняття закону про опозицію. Неправильне уявлення. Він складно йде, Анатолію, бо є один закон, який написала Юлія Тимошенко, а другий закон, який написала Раїса Богатирьова. А пошук компромісу завжди тривалий.
Я є керівником робочої групи, яка опрацьовує цей законопроект, в яку входять представники СПУ, БЮТ і Партії регіонів. Ми маємо доручення голови ВРУ узгодити всі позиції. Вони не дуже просто узгоджуються, так скажемо.
Але я згоден Анатолієм, що потрібні дійсно правові норми, завдяки яким опозиції могла б впливати на діяльність і здійснювати свої контрольні функції. Хоча нардепи і так можуть.
Що стосується формату: об’яви, заяви і таке інше... Згідно закону, який ми готуємо, опозиційний уряд може формувати тільки об’єднана опозиція. Щоб це не було так: одна фракція сформувала опозиційний уряд, раптом друга фракція, яка теж в опозиції, формує опозиційний уряд, і третя фракція, яка нараховує 15 депутатів, теж формує опозиційний уряд. Тому ми закладаємо в закон норму, що опозиційний уряд може формувати тільки об’єднана опозиція.
Сьогодні реально у ВРУ опозиція сформується. Ми разом з БЮТ йшли на президентські вибори, ми разом їздили, разом працювали в регіонах, разом зустрічали і проводжали Ющенко, Тимошенко, організовували всі зустрічі. Так що нам не звикати працювати разом.
Я думаю, що життя говорить про те, що ми повинні далі разом працювати і відстоювати ті ідеали, в тому числі і ідеали Майдану, хоч над ними і сміються зараз, але вони були, і ті ідеали, на яких стояли і БЮТ, і НРУ, і всі політичні партії, які приєдналися до нас в той час.
Анатолій Семинога: Я все-таки не погоджуюся, що закон не блокується, він блокується. Навіть той законопроект, який подала Раїса Богатирьова, - це суто декларативний законопроект про опозицію, який не дає абсолютно ніяких реальних інструментів опозиції впливати на політику в нашій державі.
Тому єдиний сьогодні реальний закон, який підготував БЮТ і готував не під себе, а готував під інституцію опозиції для того, щоб дійсно ми могли будувати демократичну державу, бо демократія – це дві різні точки зору, а істина посередині, сьогодні блокується.
На погоджувальній раді наш лідер наполягав на тому, щоб закон був винесений в зал ще на цьому тижні. На жаль, поки що ні. Ніякої реальної робочої групи, ні зустрічі Януковича і Мороза з цього приводу не відбулося, немає ніяких доручень. Ця робота топчеться на місці.
Що стосується опозиції і подальшої її долі, то я переконаний, що немає ніякого іншого варіанту в “НУ” як дійсно прийти в об’єднану опозицію у ВРУ і разом будувати демократію в нашій державі. Якщо вони не зроблять це сьогодні, вони зроблять це пізніше. Час, виборці і необхідність в нашій ситуації просто змусять їх це зробити.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
