Віктор Єленський: Пане Стойко, Ви потрапили в число тих керівників областей, до чиєї роботи у глави уряду були претензії. Потім була перевірка в цих областей людей з президентського і урядового апарату, яка недоліків начебто не виявила. Але представники Кабміну, знову-таки, начебто результати перевірки, сприятливі для керівників областей, не підписали.
Я Вас хочу запитати, Ви зустрічалися з членами цих комісій? Вони Вам доповідали про результати перевірок? Які до Вас претензії?
Ведучий: Віктор Єленський
Іван Стойко: Справді працювала перевірка. Керівником робочої групи був заступник керівника Податкової адміністрації Микола Романів.
Я зустрічався із керівником групи окремо, а також із цією групою. Я хотів, аби ця група працювала об’єктивно.
На жаль, з перших днів роботи я не побачив об’єктивності. Більше того, я побачив певну упередженість.
В чому? Перш за все не сприймалися ці цифри, які ми подавали. А за цифри я відповідаю як керівник області, так і керівники управлінь.
По-друге, треба було їм це доводити годинами, так би мовити, і таке інше. Не всі перевіряючі ставили свої підписи під цими довідками, які були тут опрацьовані. З їх слів, їм заборонив це робити керівник робочої групи.
По-третє, представник Міністерства охорони здоров’я взагалі відмовився подати будь-яку довідку представникам області.
Тому справді в мене складалося таке враження, що цей тенденційний підхід має певне замовлення, і хтось хоче зробити довідки так, як їм це буде потрібно.
Хоча довідки, які не підписані, паралельно є в мене, я також передав їх в СПУ. Відповідно до цих довідок СПУ вже зробив свій висновок, свій вердикт, як Президент, так і заступник голови СПУ Віктор Бондар оголосив про те, що критичної ситуації в тих 5 областях, які перевірялися, немає, і Президент не має намірів порушити питання про звільнення або недоцільність перебування голів адміністрацій на займаних посадах.
Скажіть, будь ласка, Тернопільщина лишається областю з найнижчою зарплатою і найвищим рівнем безробіття?
До слова, так, Тернопільщина є областю, в якій одна з найнижчих зарплат. Але ми маємо динаміку росту зарплати за цей рік, найвищу в Україні, а це понад 34%.
Зайнятість населення. Коли я прийшов в область на початку року в лютому, то ми займали останню позицію 27, а зараз ми займаємо 22 позицію. Тобто, по динаміці я бачу, що не так все погано, як хтось хотів це подати.
А чи зупинений у вас спад сільгоспвиробництв?
Не тільки зупинений, а ми маємо за січень-вересень, тобто за 3 квартали або за 9 місяців, ріст сільгосппродукції вже 1,5%.
На початку свого урядування Ви казали, що через 3 місяці до області прийде великий капітал. Прийшов? Наскільки великий?
Капітал прийшов, але не настільки великий, як би нам хотілося. Але тим не менше ми працюємо, не покладаючи рук. Проведений вперше за 15 років Міжнародний інвестиційний форум, на якому побували представники понад 10 делегацій закордонних, зокрема з ЄС, були делегації з Росії, Румунії, з інших країн. А також багато фірм, які працюють в Україні як спільні, так і українські, а також із 100% іноземним капіталом.
Скажіть, будь ласка, а чий капітал прийшов на Тернопільщину?
Прийшов капітал німецький, польський.
У нас, до речі, зареєстровані зараз дві потужні фірми. Це фірма “Кнаупф”, яка буде займатися переробкою гіпсів. Вони планують вкласти десятки мільйонів євро. А також фірма “Бортнезі”, яка займатиметься виготовленням електрообладнання для автомобілів. Це досить солідні структури.
Я вважаю, що тут ситуація буде непогана.
Пане Іване, Ви свого часу казали, що біда області у тому, що тут немає господаря, причому господаря тернопільчанина, чий би пуп був тут заритий.
Скажіть, будь ласка, Вам допоміг Ваш пуп?
Не тільки допоміг, але й цей край – це мій рідний край. Я справді, мабуть, перший керівник області, який має тут на Тернопіллі своє коріння. Чомусь так траплялося, що не було, як я кажу, рідних, своїх тернопіллян.
Чи він допоміг? Я вважаю, що сьогодні підібрана серйозна команда, яка працює. Якщо говорити вже по промисловому виробництву, то за 9 місяців цього року ріст складає понад 9%. Це теж непоганий результат.
Я знаю всі проблеми, які є в області. Ми їх аналізуємо. Ми намагаємося дивитися на багато кроків вперед. Звісно, ті проблеми, які є, вирішуються нами.
Гостра проблема – це проблема безробіття. Але знову ж таки на сьогоднішній день воно зменшилося на 16%. Нам би хотілося більше і краще, щоб було.
Але, на жаль, специфіка області не дозволяє це зробити швидкими темпами, як це робиться в індустріально розвинених областях, скажімо півдня або сходу. В нас на селі проживає 59% жителів, тому це питання нам робити важче.
Але тим не менше ми приділяємо велику увагу сьогодні малому і середньому бізнесу. В нас фактично податкових надходжень вже (це теж один з кращих показників в державі) від малого і середнього бізнесу складає 25%.
Пане Іване, Тернопільщина відправила у світ величезну кількість трудових мігрантів. За оцінками фахівців, вони надсилають в область солідну суму грошей. Як працюють ці гроші?
Гроші, які йдуть від нашої еміграції, я сказав би, справді працюють на розвиток області. Хоча більшість із них, мабуть, не обліковується. За різними даними, більше йде справді коштів, скажімо, або по передачі, тільки не по поштовому переказу.
Тому ми сьогодні бачимо, як ті гроші працюють в наступному.
Перш за все в нас зараз спостерігається будівельний бум. По-друге, в нас купується нерухомість. Люди вкладають ці кошти в освіту. Це придбання автомобілів. Якщо до нас приїздять з інших областей люди, то вони звертають саме на це увагу, особливо на ті розкішні автомобілі, які їздять по місту.
І, до речі, вкладають гроші у виробництво. Хочу сказати, що саме в розвиток малого і середнього бізнесу. В нас створені і працюють єдині реєстраційні офіси, дозвільні центри. Ми покладаємо велику надію, що ці кошти запрацюють саме в цьому напрямку.
Сьогодні зелене світло ми дали, власне, підприємництву, і ми бачимо різку динаміку росту саме малого і середнього бізнесу, який займається від переробки м’яса, завершуючи швейним виробництвом.
Пане Стойко, Ви були чи не першим регіональним представником помаранчевої влади, який вголос сказав про тиск з Києва з приводу кадрових призначень. Через 1,5 роки Ви можете назвати прізвища тих, хто на Вас тиснув?
Я б зараз не хотів озвучувати ті прізвища, які чинили тиск на ті чи інші кадрові призначення. Але я пам’ятаю про них, вони сьогодні працюють в Києві, багато з них високопосадовцями, народними депутатами.
Але це люди з помаранчевого табору?
Різні табори.
Тернопільщина займає перше місце в країні з насиченості релігійної мережі. Це значить, що на 10 тисяч населення тут найбільше релігійних громад припадає.
Водночас Тернопільщину ятрять конфлікти на релігійному ґрунті. Впродовж Вашого урядування вони, мені здається, не пом’якшилися. На карті гарячих точок до відомих проблемних сіл: Мала Березовиця, Скала Подільська, Турильче додався Рахманів. А село Заздрість відоме, може, зараз більше православно-греко-католицьким протистоянням, ніж тим, що воно є батьківщиною Йосипа Сліпого.
Скажіть, будь ласка, є в адміністрації програма врегулювання православно-греко-католицького і міжправославного конфлікту?
Я сказав би, що не тільки є програма, але й ця програма виконується. Ми конфлікти, які були закладені ще на початку 90-их років, тримаємо, так би мовити, на контролі.
Якщо говорити по Заздрості, то я вважаю, що на сьогоднішній день цей конфлікт ми вже зняли. Йде реконструкція костелу. І є порозуміння на сьогоднішній день між двома релігійними громадами. Слава Богу, нам вдалося зняти цей конфлікт. Я тішуся з цього. Вчора, до речі, там був єпископ. Тобто, всі єпископи, які приїхали до нас з греко-католицьких церков всього світу, тому я вважаю, що ця проблема знята.
Інше питання – це питання Рахманова. Це конфлікт між УПЦ КП і УПЦ МП. Цей конфлікт більше року тривав. Самі люди, які проживають в цьому селі, побажали перейти під юрисдикцію УПЦ КП. Ми не вправі їм заперечити або заборонити.
На даний час є рішення ВСУ про передачу храму УПЦ МП.
Нам би не хотілося, щоб протистояння набирало нової сили. Ми зробимо все, аби і в цьому селі владнати питання, яке сьогодні є важливим не тільки для району, але й для всієї області.
Скажіть, будь ласка, а в чому, на Вашу думку, взагалі ядро конфлікту між православними і греко-католиками і між православними різних юрисдикцій?
Все питання в розподілі храмів, як ми кажемо, майна. Храми до 1946 року в основному належали греко-католицькій громаді, а після або були закриті за часів комуністичного режиму, або використовувалися як храми Російської православної церкви. Зараз ця церква перейменувалася і стала УПЦ МП. Власне, виникають на цьому ґрунті конфлікти. Люди хочуть повернення тих храмів, які були збудовані їхніми предками.
Це протистояння викликає в нас тривогу вже протягом багатьох років. Конфлікти в багатьох селах залагоджені через побудову додаткового храму. Але не всі села можуть це зробити.
Я закликав і закликаю на цьому етапі проводити почергове Богослужіння. На жаль, не всі прислуховуються до цього. Важко дивитися на те, коли люди не можуть зайти до храму помолитися або взяти шлюб, або похрестити дитину, або відсвяткувати будь-яке релігійне свято.
Пане Стойко, деякі керівники держадміністрацій заздрять Вашій ситуації. Кажуть, що у Вас немає гострих політичних протистоянь і в облраді у Вас начебто політичні однодумці.
Чи справді картина така ідилічна? Чи є у Вас конфлікти із депутатським корпусом?
Якщо говорити про депутатський корпус в облраді, то більшість складають саме сили помаранчевого табору. Це БЮТ, “НУ”, УНП і декілька чоловік із СПУ. Інших в нас немає.
Звісно, що є робочі питання, робочі моменти. Ми їх намагаємося вирішувати на користь області.
Великих протистоянь, я вважаю, і конфліктів немає. Є своє бачення на ті чи інші питання. Звісно, що сторони опонують, але я вважаю, що ситуація стабільна, і я бажав би, щоб в інших областях вона такою була.
Скажіть, будь ласка, як Ви знаходите спільну мову з БЮТ в облраді?
Тут свого роду йде змагання на сьогоднішній день за пріоритети, за електорат. Я вважаю, що ті суперечки, які іноді є, не є конфліктними і повинні служити тільки покращанню ситуації в області.
А чого саме стосуються ці суперечки?
Наразі вони стосувалися перерозподілу посад, тобто хто очолить комісії в облраді. Бачення в нас на розвиток області практично однакове. Я тут не бачу підстав для хвилювання.
Тобто, у Вас приблизно такі ж проблеми, як і на загальнодержавному рівні в помаранчевій команді: хто буде головніший, тепер хто буде в опозиції головніший, хто очолить ту чи іншу комісію, але погляд на курс держави і курс області у вас співпадає?
Звичайно, що погляд на курс розвитку саме Тернопільщини співпадає в більшості питань. Я думаю, що на 90%.
Скажіть, будь ласка, як позначиться, за Вашими прогнозами, те, що “НУ” пішла в опозицію?
Я не бачу нічого страшного, тому що “НУ” справді витримала переговорний процес достойно, і настав той час сказати слово своє відверте, що було зроблено.
“НУ” в опозиції до антикризової коаліції, водночас “НУ” всіляко підтримувала і буде підтримувати курс Президента. Я думаю, що такі ситуації є в багатьох країнах розвиненої демократії.
Я думаю, що після заяви про опозиційність прийшов час подати руку, об’єднатися саме із БЮТ і працювати на єдину спільну перемогу.
Але на Тернопільщині був же час колись, коли вона отримувала субвенції в 100, 120 разів менше за сусідні області. Ви не побоюєтеся, що ви знов опинитеся в таких, сказати б, “Попелюшках”?
Я не побоююся. Чому? Тому, що сьогодні на відміну від того періоду, який ми називаємо кучмізмом, там була ситуація зовсім інша: уряд і Президент працювали в одному руслі і не було у них, скажімо, протистояння. Сьогодні на відміну від того часу ми маємо Президента, який є Гарантом як Конституції, так і дотримання законності на території України, зокрема на Тернопільщині.
Я можу привести приклад на податку на додану вартість. У вівторок була проведена нарада в Президента, і він дав чітко зрозуміти, що повернення до тих схем, які були раніше по неповерненню ПДВ або по так званих “відкатах”, більше не буде.
Зараз я підпишу розпорядження про створення при голові облдержадміністрації комісії, яка займатиметься саме поверненням ПДВ тим підприємствам, які працюють на експорт.
Повернімося до питання про консолідацію помаранчевої команди.
Як це буде виглядати? Мені здається, що вже почалися дискусії про те, хто буде головніший в опозиції, хто до кого має приєднатися.
Як Ви бачите цей процес консолідації?
По перше, коли є дискусія – це добре, тому що сторони можуть висловити свої думки. Звісно, що це може бути розбіжність в тактичних діях, але я бачу, що стратегічна мета в нас одна – добитися виконання програми Віктора Ющенка “10 кроків назустріч людям”, тих постулатів, які записані в універсалі, перш за все вступу до євроспільноти, до ЄС, до НАТО, а також питання мови, землі і таке інше.
Сьогодні час є на дискусії, але завтра треба буде терміново приймати рішення. Я не бачу великих проблем для того, щоб і “НУ”, і БЮТ були разом, були єдині, консолідовані. А посади, хто головніших в опозиції, то я думаю, що це другорядне. Якщо всі в опозиції, значить всі.
А як Ви оцінюєте цей 7-місячний період дискусій, творення одних коаліцій, переговорів з іншими, спроби створити коаліцію з Партією регіонів, потім знову повернення – оцю всю хронологію? Щоб Ви зараз зробили інакше як член “НУ”?
7-місячна дискусія повинна була бути. Після змін до Конституції змінилося саме формування як уряду, так і повноваження представників центральної влади. Без дискусії не міг народитися той консолідований проект помаранчевої коаліції. Але...
Але ж цей проект, здається, провалився. Чи я помиляюся?
Він провалився через амбіційність, а може, через інше однієї людини, саме Олександра Мороза. Вже на фініші, нехай довго були дискусії, але був напрацьований документ, який може стати за зразок будь-яким іншим документам і тим силам, які будуть створювати коаліцію. Але через зраду саме Мороза коаліція не відбулася і була створена так звана антикризова коаліція.
Що залишалося робити “НУ” разом із Президентом? Вважаю, що Президент вчинив правильно, посадивши всіх за круглий стіл, в результаті чого був підписаний універсал. Нехай і комуністи підписали з застереженнями, але всі погодилися, що це добре для держави.
Пізніше, коли пішла мова про розширення коаліції, на жаль, Партія регіонів не поступилася або не прислухалася до пропозицій “НУ” і не була створена коаліція національної єдності. Якби була створена коаліція національної єдності, якби був підписаний документ на базі універсалу, я вважаю, що це було б непогано для держави, це було б добре, і ми тоді б беззастережно виконували як універсал, так і програму Президента Віктора Ющенка.
Пане Іване, я так зрозумів, що Ви не схильні звинувачувати в провалі помаранчевої коаліції нікого, крім О.Мороза. Але Ви погодитеся з тим, що цей 7-місячний період дискусій, постійних контраверсійних заяв дуже зле позначився на рейтингу “НУ”?
Наразі я можу погодитися. Так. Але, з одного боку, не можна було підписувати без будь-яких документів угоду про коаліцію, тому так цей процес розтягнувся в часі. Україна взагалі вперше приступила до формування коаліції. Не було практики.
Ви будете підтримувати зміну керівництва “НУ” на наступному з’їзді?
На наступному з’їзді я, по-перше, не буду – я належу до НРУ, я є головою краєвої організації Тернопільщини, тому я не можу або підтримувати одних, або інших. Я як представник НРУ входжу до блоку “НУ”.
Зараз наразі йдеться про НСНУ. Як Ви вважаєте зміна керівництва цього союзу допоможе отриманню “НУ” нового дихання?
Я сьогодні не ставив би питання про зміну керівництва, бо я не знаю, як відбудеться з’їзд. Якщо буде 100% змінене керівництво – це одне питання, якщо буде частково змінене – це інше питання. Це хай вирішує НСНУ.
Я, звісно, бажаю НСНУ підвищення рейтингу. Покращення ситуації в середині партії і, звісно, зробити все, аби національно-демократичні, патріотичні сили були об’єднані в єдину коаліцію або в єдиний блок, тому що в нас попереду ще багато невирішених питань.
В будь-якому блоці не повинно бути ні старших, ні молодших, всі ми повинні мати однакове право голосу і вирішувати питання консенсусом.
Тоді скажіть мені, будь ласка, перше. Чи має, на Вашу думку, Президент скласти з себе повноваження почесного голови “НУ”?
Це питання саме до Віктора Андрійовича, не до мене. Я не знаю його думки з цього приводу.
Я в тому контексті, про який Ви казали, що не повинно бути “старших і молодших братів” в “НУ”.
Я також пригадую, що Рух під час всіх цих переговорів, всієї цієї коаліціади чи низки коаліціад поводився досить радикально і не говорив навіть про можливість компромісу Партії регіонів. Як тоді розвивалися ваші відносини з братами по блоку?
Нормально. Ділові стосунки були. Я не вбачав якихось змін в наших стосунках. Рух завжди був партією правою, Рух має свою позицію. Ця позиція висвітлювалася як нашим лідером Борисом Тарасюком, так і в обласних організаціях. До нас прислуховуються і інші партії, які теж входять в блок “НУ”, які теж пішли в опозицію
Пане Стойко, Ви були серед 45 нардепів, які виступали за поновлення графи “українець” в паспорті. Що це дасть?
Скажімо, в країні значна кількість населення не є етнічними українцями, але серед них велика частина почувається членами української політичної нації, а ще інша частина за успішності українського поступу почуватиметься таки колись членами цієї нації.
Нащо фіксувати їхню нібито неукраїнськість? Чому цього немає ніде в Європі?
Це, по-перше, не те, щоби фіксувати неукраїнськість в паспорті. Ми хотіли зафіксувати саме українськість...
Якщо я, скажімо, припустимо гагауз чи угорець, я маю зафіксувати своє етнічне походження в паспорті?
Ви маєте на це право. Ніхто не забороняє. Ми говоримо про політичну націю, а також про етнічну приналежність тут. Тут два різних, так би мовити, поняття.
Я вважаю, що це не є образою для інших націй. Якщо росіянин, так росіянин, якщо українець, так українець. Ми не повинні соромитися цього.
Але знову ж таки це не означає, що ми відкидаємо створення єдиної політичної нації. Може бути українець, скажімо, або угорського, або румунського походження.
Я вважаю, що на сьогоднішній день це не завадило ні розвитку України, ні будь-яким міжнаціональним стосункам в середині держави. Але Ви бачите, що сьогодні немає цієї графи. Знову ж таки ми живемо. Я думаю, що Україна від цього теж не померла і не помре ніколи.
Тобто, Ви не будете наполягати далі на відновленні цієї графи?
Я сьогодні не депутат. Якщо будуть депутати ВРУ вбачати знову ж таки продовження, то я не заперечую, я не бачу нічого тут страшного або ускладнення, як я вже сказав, взаємовідносин між різними націями, які проживають в Україні.
Пане Стойко, у Вас є якийсь амбітний проект для Тернопільщини? Скажімо, створити там якийсь технополіс або зробити якийсь “тернопільський Гарвард”?
В мене є взагалі амбітний план – це перетворити Тернопільщину на “туристичну Мекку”. Вона має найбільше для реалізації цієї програми і замків в Україні – це третина. Ми маємо такі місця, яких немає в жодній області. Це, зокрема, і печери, ми маємо каньйони, ми маємо заповідники, ми маємо врешті-решт або ж в першу чергу 2 святині, розташовані на Тернопіллі, - це Почаївська лавра, а також Зарваницький духовний центр. Є всі підстави для цього.
Ми зараз інтенсивно над цим працюємо. Ми проводили і семінари, і наради, і проводимо прес-тури всеукраїнські. Ми багато зробили для цього. Але я думаю, що основна робота ще попереду.
Я Вас хочу запитати, Ви зустрічалися з членами цих комісій? Вони Вам доповідали про результати перевірок? Які до Вас претензії?
Ведучий: Віктор ЄленськийЯ зустрічався із керівником групи окремо, а також із цією групою. Я хотів, аби ця група працювала об’єктивно.
На жаль, з перших днів роботи я не побачив об’єктивності. Більше того, я побачив певну упередженість.
В чому? Перш за все не сприймалися ці цифри, які ми подавали. А за цифри я відповідаю як керівник області, так і керівники управлінь.
По-друге, треба було їм це доводити годинами, так би мовити, і таке інше. Не всі перевіряючі ставили свої підписи під цими довідками, які були тут опрацьовані. З їх слів, їм заборонив це робити керівник робочої групи.
По-третє, представник Міністерства охорони здоров’я взагалі відмовився подати будь-яку довідку представникам області.
Тому справді в мене складалося таке враження, що цей тенденційний підхід має певне замовлення, і хтось хоче зробити довідки так, як їм це буде потрібно.
Хоча довідки, які не підписані, паралельно є в мене, я також передав їх в СПУ. Відповідно до цих довідок СПУ вже зробив свій висновок, свій вердикт, як Президент, так і заступник голови СПУ Віктор Бондар оголосив про те, що критичної ситуації в тих 5 областях, які перевірялися, немає, і Президент не має намірів порушити питання про звільнення або недоцільність перебування голів адміністрацій на займаних посадах.
Скажіть, будь ласка, Тернопільщина лишається областю з найнижчою зарплатою і найвищим рівнем безробіття?
До слова, так, Тернопільщина є областю, в якій одна з найнижчих зарплат. Але ми маємо динаміку росту зарплати за цей рік, найвищу в Україні, а це понад 34%.
Зайнятість населення. Коли я прийшов в область на початку року в лютому, то ми займали останню позицію 27, а зараз ми займаємо 22 позицію. Тобто, по динаміці я бачу, що не так все погано, як хтось хотів це подати.
А чи зупинений у вас спад сільгоспвиробництв?
Не тільки зупинений, а ми маємо за січень-вересень, тобто за 3 квартали або за 9 місяців, ріст сільгосппродукції вже 1,5%.
На початку свого урядування Ви казали, що через 3 місяці до області прийде великий капітал. Прийшов? Наскільки великий?
Капітал прийшов, але не настільки великий, як би нам хотілося. Але тим не менше ми працюємо, не покладаючи рук. Проведений вперше за 15 років Міжнародний інвестиційний форум, на якому побували представники понад 10 делегацій закордонних, зокрема з ЄС, були делегації з Росії, Румунії, з інших країн. А також багато фірм, які працюють в Україні як спільні, так і українські, а також із 100% іноземним капіталом.
Скажіть, будь ласка, а чий капітал прийшов на Тернопільщину?
Прийшов капітал німецький, польський.
У нас, до речі, зареєстровані зараз дві потужні фірми. Це фірма “Кнаупф”, яка буде займатися переробкою гіпсів. Вони планують вкласти десятки мільйонів євро. А також фірма “Бортнезі”, яка займатиметься виготовленням електрообладнання для автомобілів. Це досить солідні структури.
Я вважаю, що тут ситуація буде непогана.
Пане Іване, Ви свого часу казали, що біда області у тому, що тут немає господаря, причому господаря тернопільчанина, чий би пуп був тут заритий.
Скажіть, будь ласка, Вам допоміг Ваш пуп?
Не тільки допоміг, але й цей край – це мій рідний край. Я справді, мабуть, перший керівник області, який має тут на Тернопіллі своє коріння. Чомусь так траплялося, що не було, як я кажу, рідних, своїх тернопіллян.
Чи він допоміг? Я вважаю, що сьогодні підібрана серйозна команда, яка працює. Якщо говорити вже по промисловому виробництву, то за 9 місяців цього року ріст складає понад 9%. Це теж непоганий результат.
Я знаю всі проблеми, які є в області. Ми їх аналізуємо. Ми намагаємося дивитися на багато кроків вперед. Звісно, ті проблеми, які є, вирішуються нами.
Гостра проблема – це проблема безробіття. Але знову ж таки на сьогоднішній день воно зменшилося на 16%. Нам би хотілося більше і краще, щоб було.
Але, на жаль, специфіка області не дозволяє це зробити швидкими темпами, як це робиться в індустріально розвинених областях, скажімо півдня або сходу. В нас на селі проживає 59% жителів, тому це питання нам робити важче.
Але тим не менше ми приділяємо велику увагу сьогодні малому і середньому бізнесу. В нас фактично податкових надходжень вже (це теж один з кращих показників в державі) від малого і середнього бізнесу складає 25%.
Пане Іване, Тернопільщина відправила у світ величезну кількість трудових мігрантів. За оцінками фахівців, вони надсилають в область солідну суму грошей. Як працюють ці гроші?
Гроші, які йдуть від нашої еміграції, я сказав би, справді працюють на розвиток області. Хоча більшість із них, мабуть, не обліковується. За різними даними, більше йде справді коштів, скажімо, або по передачі, тільки не по поштовому переказу.
Тому ми сьогодні бачимо, як ті гроші працюють в наступному.
Перш за все в нас зараз спостерігається будівельний бум. По-друге, в нас купується нерухомість. Люди вкладають ці кошти в освіту. Це придбання автомобілів. Якщо до нас приїздять з інших областей люди, то вони звертають саме на це увагу, особливо на ті розкішні автомобілі, які їздять по місту.
І, до речі, вкладають гроші у виробництво. Хочу сказати, що саме в розвиток малого і середнього бізнесу. В нас створені і працюють єдині реєстраційні офіси, дозвільні центри. Ми покладаємо велику надію, що ці кошти запрацюють саме в цьому напрямку.
Сьогодні зелене світло ми дали, власне, підприємництву, і ми бачимо різку динаміку росту саме малого і середнього бізнесу, який займається від переробки м’яса, завершуючи швейним виробництвом.
Пане Стойко, Ви були чи не першим регіональним представником помаранчевої влади, який вголос сказав про тиск з Києва з приводу кадрових призначень. Через 1,5 роки Ви можете назвати прізвища тих, хто на Вас тиснув?
Я б зараз не хотів озвучувати ті прізвища, які чинили тиск на ті чи інші кадрові призначення. Але я пам’ятаю про них, вони сьогодні працюють в Києві, багато з них високопосадовцями, народними депутатами.
Але це люди з помаранчевого табору?
Різні табори.
Тернопільщина займає перше місце в країні з насиченості релігійної мережі. Це значить, що на 10 тисяч населення тут найбільше релігійних громад припадає.
Водночас Тернопільщину ятрять конфлікти на релігійному ґрунті. Впродовж Вашого урядування вони, мені здається, не пом’якшилися. На карті гарячих точок до відомих проблемних сіл: Мала Березовиця, Скала Подільська, Турильче додався Рахманів. А село Заздрість відоме, може, зараз більше православно-греко-католицьким протистоянням, ніж тим, що воно є батьківщиною Йосипа Сліпого.
Скажіть, будь ласка, є в адміністрації програма врегулювання православно-греко-католицького і міжправославного конфлікту?
Я сказав би, що не тільки є програма, але й ця програма виконується. Ми конфлікти, які були закладені ще на початку 90-их років, тримаємо, так би мовити, на контролі.
Якщо говорити по Заздрості, то я вважаю, що на сьогоднішній день цей конфлікт ми вже зняли. Йде реконструкція костелу. І є порозуміння на сьогоднішній день між двома релігійними громадами. Слава Богу, нам вдалося зняти цей конфлікт. Я тішуся з цього. Вчора, до речі, там був єпископ. Тобто, всі єпископи, які приїхали до нас з греко-католицьких церков всього світу, тому я вважаю, що ця проблема знята.
Інше питання – це питання Рахманова. Це конфлікт між УПЦ КП і УПЦ МП. Цей конфлікт більше року тривав. Самі люди, які проживають в цьому селі, побажали перейти під юрисдикцію УПЦ КП. Ми не вправі їм заперечити або заборонити.
На даний час є рішення ВСУ про передачу храму УПЦ МП.
Нам би не хотілося, щоб протистояння набирало нової сили. Ми зробимо все, аби і в цьому селі владнати питання, яке сьогодні є важливим не тільки для району, але й для всієї області.
Скажіть, будь ласка, а в чому, на Вашу думку, взагалі ядро конфлікту між православними і греко-католиками і між православними різних юрисдикцій?
Все питання в розподілі храмів, як ми кажемо, майна. Храми до 1946 року в основному належали греко-католицькій громаді, а після або були закриті за часів комуністичного режиму, або використовувалися як храми Російської православної церкви. Зараз ця церква перейменувалася і стала УПЦ МП. Власне, виникають на цьому ґрунті конфлікти. Люди хочуть повернення тих храмів, які були збудовані їхніми предками.
Це протистояння викликає в нас тривогу вже протягом багатьох років. Конфлікти в багатьох селах залагоджені через побудову додаткового храму. Але не всі села можуть це зробити.
Я закликав і закликаю на цьому етапі проводити почергове Богослужіння. На жаль, не всі прислуховуються до цього. Важко дивитися на те, коли люди не можуть зайти до храму помолитися або взяти шлюб, або похрестити дитину, або відсвяткувати будь-яке релігійне свято.
Пане Стойко, деякі керівники держадміністрацій заздрять Вашій ситуації. Кажуть, що у Вас немає гострих політичних протистоянь і в облраді у Вас начебто політичні однодумці.
Чи справді картина така ідилічна? Чи є у Вас конфлікти із депутатським корпусом?
Якщо говорити про депутатський корпус в облраді, то більшість складають саме сили помаранчевого табору. Це БЮТ, “НУ”, УНП і декілька чоловік із СПУ. Інших в нас немає.
Звісно, що є робочі питання, робочі моменти. Ми їх намагаємося вирішувати на користь області.
Великих протистоянь, я вважаю, і конфліктів немає. Є своє бачення на ті чи інші питання. Звісно, що сторони опонують, але я вважаю, що ситуація стабільна, і я бажав би, щоб в інших областях вона такою була.
Скажіть, будь ласка, як Ви знаходите спільну мову з БЮТ в облраді?
Тут свого роду йде змагання на сьогоднішній день за пріоритети, за електорат. Я вважаю, що ті суперечки, які іноді є, не є конфліктними і повинні служити тільки покращанню ситуації в області.
А чого саме стосуються ці суперечки?
Наразі вони стосувалися перерозподілу посад, тобто хто очолить комісії в облраді. Бачення в нас на розвиток області практично однакове. Я тут не бачу підстав для хвилювання.
Тобто, у Вас приблизно такі ж проблеми, як і на загальнодержавному рівні в помаранчевій команді: хто буде головніший, тепер хто буде в опозиції головніший, хто очолить ту чи іншу комісію, але погляд на курс держави і курс області у вас співпадає?
Звичайно, що погляд на курс розвитку саме Тернопільщини співпадає в більшості питань. Я думаю, що на 90%.
Скажіть, будь ласка, як позначиться, за Вашими прогнозами, те, що “НУ” пішла в опозицію?
Я не бачу нічого страшного, тому що “НУ” справді витримала переговорний процес достойно, і настав той час сказати слово своє відверте, що було зроблено.
“НУ” в опозиції до антикризової коаліції, водночас “НУ” всіляко підтримувала і буде підтримувати курс Президента. Я думаю, що такі ситуації є в багатьох країнах розвиненої демократії.
Я думаю, що після заяви про опозиційність прийшов час подати руку, об’єднатися саме із БЮТ і працювати на єдину спільну перемогу.
Але на Тернопільщині був же час колись, коли вона отримувала субвенції в 100, 120 разів менше за сусідні області. Ви не побоюєтеся, що ви знов опинитеся в таких, сказати б, “Попелюшках”?
Я не побоююся. Чому? Тому, що сьогодні на відміну від того періоду, який ми називаємо кучмізмом, там була ситуація зовсім інша: уряд і Президент працювали в одному руслі і не було у них, скажімо, протистояння. Сьогодні на відміну від того часу ми маємо Президента, який є Гарантом як Конституції, так і дотримання законності на території України, зокрема на Тернопільщині.
Я можу привести приклад на податку на додану вартість. У вівторок була проведена нарада в Президента, і він дав чітко зрозуміти, що повернення до тих схем, які були раніше по неповерненню ПДВ або по так званих “відкатах”, більше не буде.
Зараз я підпишу розпорядження про створення при голові облдержадміністрації комісії, яка займатиметься саме поверненням ПДВ тим підприємствам, які працюють на експорт.
Повернімося до питання про консолідацію помаранчевої команди.
Як це буде виглядати? Мені здається, що вже почалися дискусії про те, хто буде головніший в опозиції, хто до кого має приєднатися.
Як Ви бачите цей процес консолідації?
По перше, коли є дискусія – це добре, тому що сторони можуть висловити свої думки. Звісно, що це може бути розбіжність в тактичних діях, але я бачу, що стратегічна мета в нас одна – добитися виконання програми Віктора Ющенка “10 кроків назустріч людям”, тих постулатів, які записані в універсалі, перш за все вступу до євроспільноти, до ЄС, до НАТО, а також питання мови, землі і таке інше.
Сьогодні час є на дискусії, але завтра треба буде терміново приймати рішення. Я не бачу великих проблем для того, щоб і “НУ”, і БЮТ були разом, були єдині, консолідовані. А посади, хто головніших в опозиції, то я думаю, що це другорядне. Якщо всі в опозиції, значить всі.
А як Ви оцінюєте цей 7-місячний період дискусій, творення одних коаліцій, переговорів з іншими, спроби створити коаліцію з Партією регіонів, потім знову повернення – оцю всю хронологію? Щоб Ви зараз зробили інакше як член “НУ”?
7-місячна дискусія повинна була бути. Після змін до Конституції змінилося саме формування як уряду, так і повноваження представників центральної влади. Без дискусії не міг народитися той консолідований проект помаранчевої коаліції. Але...
Але ж цей проект, здається, провалився. Чи я помиляюся?
Він провалився через амбіційність, а може, через інше однієї людини, саме Олександра Мороза. Вже на фініші, нехай довго були дискусії, але був напрацьований документ, який може стати за зразок будь-яким іншим документам і тим силам, які будуть створювати коаліцію. Але через зраду саме Мороза коаліція не відбулася і була створена так звана антикризова коаліція.
Що залишалося робити “НУ” разом із Президентом? Вважаю, що Президент вчинив правильно, посадивши всіх за круглий стіл, в результаті чого був підписаний універсал. Нехай і комуністи підписали з застереженнями, але всі погодилися, що це добре для держави.
Пізніше, коли пішла мова про розширення коаліції, на жаль, Партія регіонів не поступилася або не прислухалася до пропозицій “НУ” і не була створена коаліція національної єдності. Якби була створена коаліція національної єдності, якби був підписаний документ на базі універсалу, я вважаю, що це було б непогано для держави, це було б добре, і ми тоді б беззастережно виконували як універсал, так і програму Президента Віктора Ющенка.
Пане Іване, я так зрозумів, що Ви не схильні звинувачувати в провалі помаранчевої коаліції нікого, крім О.Мороза. Але Ви погодитеся з тим, що цей 7-місячний період дискусій, постійних контраверсійних заяв дуже зле позначився на рейтингу “НУ”?
Наразі я можу погодитися. Так. Але, з одного боку, не можна було підписувати без будь-яких документів угоду про коаліцію, тому так цей процес розтягнувся в часі. Україна взагалі вперше приступила до формування коаліції. Не було практики.
Ви будете підтримувати зміну керівництва “НУ” на наступному з’їзді?
На наступному з’їзді я, по-перше, не буду – я належу до НРУ, я є головою краєвої організації Тернопільщини, тому я не можу або підтримувати одних, або інших. Я як представник НРУ входжу до блоку “НУ”.
Зараз наразі йдеться про НСНУ. Як Ви вважаєте зміна керівництва цього союзу допоможе отриманню “НУ” нового дихання?
Я сьогодні не ставив би питання про зміну керівництва, бо я не знаю, як відбудеться з’їзд. Якщо буде 100% змінене керівництво – це одне питання, якщо буде частково змінене – це інше питання. Це хай вирішує НСНУ.
Я, звісно, бажаю НСНУ підвищення рейтингу. Покращення ситуації в середині партії і, звісно, зробити все, аби національно-демократичні, патріотичні сили були об’єднані в єдину коаліцію або в єдиний блок, тому що в нас попереду ще багато невирішених питань.
В будь-якому блоці не повинно бути ні старших, ні молодших, всі ми повинні мати однакове право голосу і вирішувати питання консенсусом.
Тоді скажіть мені, будь ласка, перше. Чи має, на Вашу думку, Президент скласти з себе повноваження почесного голови “НУ”?
Це питання саме до Віктора Андрійовича, не до мене. Я не знаю його думки з цього приводу.
Я в тому контексті, про який Ви казали, що не повинно бути “старших і молодших братів” в “НУ”.
Я також пригадую, що Рух під час всіх цих переговорів, всієї цієї коаліціади чи низки коаліціад поводився досить радикально і не говорив навіть про можливість компромісу Партії регіонів. Як тоді розвивалися ваші відносини з братами по блоку?
Нормально. Ділові стосунки були. Я не вбачав якихось змін в наших стосунках. Рух завжди був партією правою, Рух має свою позицію. Ця позиція висвітлювалася як нашим лідером Борисом Тарасюком, так і в обласних організаціях. До нас прислуховуються і інші партії, які теж входять в блок “НУ”, які теж пішли в опозицію
Пане Стойко, Ви були серед 45 нардепів, які виступали за поновлення графи “українець” в паспорті. Що це дасть?
Скажімо, в країні значна кількість населення не є етнічними українцями, але серед них велика частина почувається членами української політичної нації, а ще інша частина за успішності українського поступу почуватиметься таки колись членами цієї нації.
Нащо фіксувати їхню нібито неукраїнськість? Чому цього немає ніде в Європі?
Це, по-перше, не те, щоби фіксувати неукраїнськість в паспорті. Ми хотіли зафіксувати саме українськість...
Якщо я, скажімо, припустимо гагауз чи угорець, я маю зафіксувати своє етнічне походження в паспорті?
Ви маєте на це право. Ніхто не забороняє. Ми говоримо про політичну націю, а також про етнічну приналежність тут. Тут два різних, так би мовити, поняття.
Я вважаю, що це не є образою для інших націй. Якщо росіянин, так росіянин, якщо українець, так українець. Ми не повинні соромитися цього.
Але знову ж таки це не означає, що ми відкидаємо створення єдиної політичної нації. Може бути українець, скажімо, або угорського, або румунського походження.
Я вважаю, що на сьогоднішній день це не завадило ні розвитку України, ні будь-яким міжнаціональним стосункам в середині держави. Але Ви бачите, що сьогодні немає цієї графи. Знову ж таки ми живемо. Я думаю, що Україна від цього теж не померла і не помре ніколи.
Тобто, Ви не будете наполягати далі на відновленні цієї графи?
Я сьогодні не депутат. Якщо будуть депутати ВРУ вбачати знову ж таки продовження, то я не заперечую, я не бачу нічого тут страшного або ускладнення, як я вже сказав, взаємовідносин між різними націями, які проживають в Україні.
Пане Стойко, у Вас є якийсь амбітний проект для Тернопільщини? Скажімо, створити там якийсь технополіс або зробити якийсь “тернопільський Гарвард”?
В мене є взагалі амбітний план – це перетворити Тернопільщину на “туристичну Мекку”. Вона має найбільше для реалізації цієї програми і замків в Україні – це третина. Ми маємо такі місця, яких немає в жодній області. Це, зокрема, і печери, ми маємо каньйони, ми маємо заповідники, ми маємо врешті-решт або ж в першу чергу 2 святині, розташовані на Тернопіллі, - це Почаївська лавра, а також Зарваницький духовний центр. Є всі підстави для цього.
Ми зараз інтенсивно над цим працюємо. Ми проводили і семінари, і наради, і проводимо прес-тури всеукраїнські. Ми багато зробили для цього. Але я думаю, що основна робота ще попереду.
