Найважливіше – вибрати час, коли цим правом скористатися, наскільки Україна готова, наскільки близька вже Україна до критеріїв, які дають право на членство. І, з другого боку, про що говорив президент Барозу, наскільки ситуація в ЄС така, що Україна отримає схвальну відповідь.
Наталя Вікуліна: Власне, про критерії. Я Вас хотіла б запитати про те, що сьогодні говорилося у Гельсінкі. Україні дорікали за стан корупції і за стан її судочинства...
- Ви невірно проінформовані. Україні ніхто не дорікав. І саміт – це не місце, де дорікають. Хтось, можливо, іншим країнам дорікає. А це була відверта дружня розмова партнерів і дружній обмін думками.
А коли розмова йшла про необхідність реформування, прискорення реформування юридичної системи, то це не те, що нам хтось відкривав Америку, це те, що є серед пріоритетів діяльності і Президента, і уряду. Тут не варто говорити про якісь дорікання.
- Також сьогодні говорилося і про енергетичну співпрацю між ЄС і Україною. Президент Ющенко говорив, що він хотів би включити в цю дискусію Казахстан і Азербайджан. В якому форматі?
- Є ряд проектів, які мають спільний інтерес і для Казахстану, і для Азербайджану, і для України, і для країн-членів ЄС. Це в першу чергу те, що торкається транспортування легкої каспійської нафти через трубопровід Одеса-Броди. І Казахстан, і Узбекистан проявляють певний інтерес до участі в цьому проекті.
Президентом нашої держави пропонувалося винести на обговорення разом із представниками ЄС можливість реалізації цього проекту за участю Казахстану і Азербайджану.
Другий проект, про який говорив президент Єврокомісії Барозу, торкається великомасштабного проекту каспійського, проекту транспортування газу з того регіону до ЄС.
Україна теж має великий інтерес до того - ми зацікавлені в якомога повнішому використанні українських діючих газотранспортних потужностей, а також ми зацікавлені в диверсифікації як джерел, так і шляхів постачання як нафти, так і газу. І це є спільний інтерес між Україною і ЄС. Це ми і домовилися зараз продовжувати роботу над цим.